Кава давно перестала бути просто ранковим напоєм. Для мільйонів людей це щоденний ритуал, спосіб прокинутися, зробити паузу або просто отримати кілька хвилин задоволення. Але за красивою упаковкою та знайомим ароматом іноді може ховатися зовсім не той продукт, на який розраховує покупець.
Виробники кави можуть здешевлювати продукцію різними способами: змінювати сировинний склад, використовувати дешевші сорти, збільшувати частку робусти, брати зерна з більшою кількістю допустимих дефектів або старішу сировину. Про це УНІАН розповіла кавовий технолог та національний координатор SCA Ukraine Крістіна Гавриш.
Причому не кожна така зміна автоматично означає, що кава погана. Проблема виникає тоді, коли споживачеві продають продукт під одним позиціонуванням, а фактично він отримує значно дешевшу сировину або навіть товар із незаявленими компонентами.
Робуста — не означає погану каву
Одним із найпоширеніших способів знизити собівартість кави є збільшення частки робусти. Але сама по собі наявність цього виду зерна не повинна бути приводом вважати продукт неякісним.
За словами Крістіни Гавриш, високоякісна робуста може мати чистий, солодкий та цікавий смак. Її використовують і в якісних кавових сумішах, зокрема для формування певного смакового профілю та щільності напою.
Проблема починається тоді, коли виробник обирає найдешевшу сировину з дефектами лише заради економії.
Тому напис «100% арабіка» сам по собі ще не є гарантією виняткової якості, так само як наявність робусти не означає автоматично низький рівень продукту. Значно важливішими є походження зерна, його стан, свіжість, якість обробки та прозорість інформації на упаковці.
Навіщо каву обсмажують занадто сильно
Ще один спосіб замаскувати недоліки сировини — темніше обсмажування.
Сильне обсмажування робить смаковий профіль різних зерен більш схожим. У результаті частина особливостей конкретної сировини втрачається, а дефекти можуть бути менш помітними.
Проте є й інший бік. Надмірно обсмажена кава часто набуває різкої гіркоти, димних, попелястих або горілих відтінків.
Саме тому дуже темний колір зерен не завжди свідчить про насичений і якісний продукт. Навпаки, надмірна «темрява» може бути сигналом, що виробник намагався сформувати максимально однорідний смак із сировини різної якості.
Для покупця це означає просте правило: якщо кава має виражений запах попелу, вугілля або горілого зерна, варто замислитися, чи справді саме такого смакового профілю ви очікували.
Де ще виробники можуть економити
Економія можлива не лише на самому зерні. Значну роль відіграє упаковка.
Кава дуже чутлива до впливу кисню та вологи. Якщо пакування не забезпечує достатнього захисту, зерна або мелена кава швидше втрачають аромат, окиснюються та поступово стають менш насиченими.
Тобто навіть якісна сировина може втратити значну частину своїх властивостей через неправильне або занадто дешеве пакування.
Особливо важливо звертати увагу на стан упаковки в магазинах: вона не повинна бути пошкодженою, деформованою або мати ознаки порушення герметичності.
У випадку меленої та розчинної кави оцінити якість ще складніше, адже споживач уже не бачить самого зерна.
За словами експертки, у сегменті розчинної кави виробник може переходити від дорожчої сублімованої продукції до дешевшої агломерованої або порошкової. Це впливає на технологію виробництва та сприйняття готового напою.
Найнебезпечніший варіант — приховані домішки
Найсерйозніша проблема виникає тоді, коли до продукту додають компоненти, про які споживача не повідомляють.
Йдеться, зокрема, про цикорій, злаки або інші речовини. Саме по собі існування таких сумішей не є чимось незаконним чи неправильним — якщо продукт чесно продається як суміш і склад зазначений на упаковці.
Але якщо товар позиціонується як чиста кава, а додаткові компоненти приховані, це вже, за словами Гавриш, є фальсифікацією.
Для покупця це принципова різниця. Людина має право знати, за що саме вона платить.
Тому одним із найпростіших способів захистити себе залишається уважне читання етикетки. Варто перевіряти склад, походження продукту, тип кави та інформацію про виробника.
Чому зараз якість кави стає особливо важливою
Ринок кави переживає непростий період. Виробники стикаються з проблемами врожайності та скороченням світових запасів зерна, через що ціни можуть залишатися високими.
В італійській компанії Luigi Lavazza SpA раніше прогнозували, що висока вартість кави може зберігатися щонайменше протягом найближчих двох років.
На цьому тлі спокуса здешевити виробництво стає ще більшою. Виробник намагається втримати кінцеву ціну, а споживач — знайти продукт, який залишатиметься доступним.
Додатковим фактором стали проблеми з експортом кави з Колумбії після потужного землетрусу, який порушив роботу головного порту країни та заблокував ключові автомобільні маршрути. Колумбія є одним із найбільших виробників кави у світі та важливим постачальником високоякісної арабіки.
У таких умовах покупцеві особливо важливо розуміти, що саме він отримує за свої гроші.
Кава не обов'язково має бути дорогою, щоб бути якісною. Але низька ціна часто означає, що виробник десь знайшов спосіб скоротити витрати. І завдання споживача — зрозуміти, чи це розумна оптимізація, чи компроміс із якістю.
Тому наступного разу перед покупкою варто подивитися не лише на бренд і ціну. Склад, тип зерна, ступінь обсмажування, стан упаковки та навіть характер запаху можуть розповісти про каву значно більше, ніж яскрава етикетка.
