Ще недавно український ринок цукру здавався одним із найбільш насичених. Виробники отримували рекордні врожаї цукрових буряків, заводи працювали з високими обсягами, а надлишок продукції тиснув на ціни.
Тепер ситуація поступово змінюється.
Українська цукрова галузь входить у новий сезон із набагато складнішими умовами. Урожай цукрових буряків, за попередніми оцінками, буде слабшим за минулорічний рекорд. Водночас виробникам доводиться рахувати кожну гривню через подорожчання пального, робочої сили, логістики та інших складових виробничого процесу.
На цьому тлі Європа може зіткнутися зі значним скороченням власного виробництва цукру.
Чи стане це шансом для України? Чи вистачить солодкого продукту для внутрішнього ринку? І головне — наскільки може зрости ціна цукру для звичайного покупця?
Про це розповіла голова Національної асоціації цукровиків України «Укрцукор» Яна Кавушевська.
Рекордного врожаю цього року вже не буде
За словами експертки, говорити про остаточний урожай цукрових буряків поки зарано.
Збиральна кампанія цього року стартує орієнтовно на два тижні пізніше, ніж зазвичай. Причиною стали погодні труднощі під час посівної кампанії, зокрема приморозки.
А серпень для цукрових буряків є надзвичайно важливим місяцем. Саме погодні умови в цей період можуть суттєво вплинути як на врожайність, так і на якість коренеплодів.
Втім, уже зараз зрозуміло: повторити торішній рекорд Україна не зможе.
І це має важливе значення для всього ринку.
За інформацією «Укрцукру», спочатку під цукрові буряки було засіяно близько 162 тисяч гектарів. До серпня площа скоротилася приблизно до 159 тисяч гектарів.
Частину посівів було втрачено через несприятливу погоду: десь поля постраждали від злив, десь посіви пошкодив сильний вітер.
Стан буряків також оцінюють як далекий від ідеального.
Виробництво цукру можуть скоротити на сотні тисяч тонн
Попередній прогноз передбачав виробництво близько 1,2 мільйона тонн цукру.
Однак тепер цей показник можуть переглянути у бік зниження.
За оцінкою експертки, виробництво може виявитися меншим приблизно на 100–200 тисяч тонн.
На перший погляд, такі цифри можуть здаватися незначними.
Але для ринку цукру це суттєва зміна балансу.
В Україні щорічно потрібно приблизно 800–900 тисяч тонн цукру для внутрішнього споживання. Тому після забезпечення внутрішніх потреб на експорт залишається значно менший обсяг.
І саме це може змінити ситуацію, яка спостерігалася протягом попередніх сезонів.
Україна більше не має величезного надлишку
Останні два сезони українські виробники зіткнулися з протилежною проблемою.
Цукру виробляли настільки багато, що його було складно реалізовувати.
Обсяги виробництва приблизно вдвічі перевищували внутрішнє споживання, а тому перед виробниками постійно стояло питання: куди продавати надлишки?
Саме перевиробництво стало одним із факторів, які тиснули на ціну.
Цього сезону ситуація може бути зовсім іншою.
Якщо виробництво справді скоротиться до приблизно 1–1,1 мільйона тонн, внутрішнє споживання разом із доступними експортними напрямками може практично збалансувати ринок.
Тобто Україна не матиме того величезного запасу цукру, який раніше змушував виробників конкурувати між собою за покупця.
Європі може знадобитися більше українського цукру
Додатковим фактором стає ситуація в Європейському Союзі.
Через погодні та кліматичні проблеми європейські виробники також можуть скоротити виробництво.
Якщо прогноз справдиться, європейський ринок може зіткнутися з дефіцитом.
Для України це потенційно створює нове вікно можливостей.
Але є серйозна проблема — доступ до європейського ринку обмежений квотами.
Наразі Україна розраховує приблизно на 100 тисяч тонн цукру, які можна поставити до ЄС у межах відповідних домовленостей.
Якщо квоту збільшать, українські виробники зможуть скористатися ситуацією значно активніше.
За словами Кавушевської, навіть подвоєння квоти до 200 тисяч тонн не створило б проблем для внутрішнього ринку.
Чому морська блокада стала серйозним ударом
Для українських цукровиків питання експорту сьогодні тісно пов'язане з логістикою.
За результатами 11 місяців маркетингового року 2025–2026 Європейський Союз став головним напрямком експорту українського цукру.
Близько 19% усього експорту припало на 27 країн ЄС.
Водночас серед великих покупців були Узбекистан, Ліван та Сирія.
І тут виникає проблема.
Частина цих напрямків потребує морської логістики.
Через ситуацію з портами українським виробникам доводиться шукати альтернативні маршрути.
Залізничні перевезення також можливі, але вони можуть виявитися занадто дорогими.
Наприклад, доставка цукру до Констанци, а звідти контейнерами до кінцевого покупця суттєво збільшує витрати.
Попередня оцінка додаткової вартості такої логістики — близько 50 доларів на тонну.
Якщо світова ціна цукру становить приблизно 400 доларів за тонну, додаткові 50 доларів — це вже дуже відчутна частина вартості продукції.
Тому український цукор може фізично мати можливість потрапити на певний ринок, але економічно така поставка може виявитися невигідною.
Світовий ринок може зіграти на користь України
Ситуація у світі також залишається неоднозначною.
Європа може скорочувати виробництво, але глобальний ринок цукру формується під впливом значно більших гравців.
Серед них — Бразилія, Індія та Таїланд.
Водночас і ці країни стикаються з несприятливими погодними умовами.
Це означає, що світова пропозиція цукру також може змінюватися.
Якщо світові ціни піднімуться достатньо високо, українські виробники потенційно зможуть компенсувати високу логістику та повернутися на частину традиційних ринків.
Але якщо ціни залишаться низькими, дорогі маршрути через європейські порти можуть зробити експорт економічно невигідним.
Український цукор уже повернувся до Центральної Азії
Цікава ситуація склалася з Узбекистаном.
Ще рік тому українські виробники фактично вважали ринки Центральної Азії майже втраченими через складну та дорогу логістику.
Однак ситуація змінилася після проблем із постачаннями з інших країн.
Через геополітичні та логістичні обставини частина цукру з країн Перської затоки не змогла своєчасно потрапити до покупців у Центральній Азії.
У результаті Узбекистан та інші країни регіону почали шукати альтернативних постачальників.
І український цукор знову отримав можливість зайняти частину цього ринку.
За словами експертки, саме Узбекистан протягом останніх місяців став одним із головних покупців українського цукру.
Експорт уже перевищив очікування
На початку року були прогнози, що експорт українського цукру у 2026 році може скоротитися приблизно до 500 тисяч тонн.
Але фактичні показники виявилися значно кращими.
Станом на 7 серпня Україна вже експортувала близько 622 тисяч тонн цукру.
Це навіть більше, ніж за весь попередній аналогічний період, коли було експортовано близько 580 тисяч тонн.
І, за словами представниці галузі, результат міг би бути ще вищим, якби не проблеми з портовою логістикою.
Попит на український продукт є.
Питання лише в тому, наскільки доступною буде доставка.
Чи подорожчає цукор у магазинах
Ось тут українських споживачів очікує, мабуть, найважливіша зміна.
Експерти галузі прямо говорять про необхідність зростання ціни.
Сьогодні оптова ціна цукру становить близько 22,60 гривні за кілограм.
За словами Яни Кавушевської, це приблизно рівень 2022 року.
За цей час суттєво подорожчали пальне, електроенергія, робоча сила, логістика та інші складові виробництва.
Фактично цукор залишався одним із небагатьох продуктів, ціна якого протягом останніх років не лише не зростала відповідно до витрат, а й перебувала під тиском надлишкової пропозиції.
Тепер ситуація змінилася.
Виробники назвали ціну, за якої галузь зможе вижити
За оцінкою представників галузі, для хоча б мінімальної рентабельності виробникам потрібна ціна приблизно 32–35 гривень за кілограм.
При цьому собівартість виробництва вже оцінюється приблизно у 30 гривень за кілограм.
І це ще не остаточна цифра.
Вартість дизельного пального залишається одним із головних факторів невизначеності.
Виробники фактично змушені регулярно переглядати свої бюджети, оскільки витрати змінюються дуже швидко.
Якщо ціна цукру залишатиметься на нинішньому рівні, галузь ризикує отримати третій поспіль сезон роботи зі збитками.
А це вже може мати серйозні наслідки.
Чому дешевий цукор може виявитися проблемою
Для споживача низька ціна завжди здається хорошою новиною.
Але в сільському господарстві надто низька ціна може поступово призвести до скорочення виробництва.
Якщо фермер не може покрити витрати на насіння, добрива, паливо, техніку, зарплати та обробку полів, наступного сезону він може просто відмовитися від вирощування певної культури.
Саме цього зараз побоюються у цукровій галузі.
Якщо виробники не бачитимуть перспективи отримання хоча б мінімального прибутку, площі під цукровими буряками можуть скорочуватися.
Тоді нинішній надлишок дуже швидко може змінитися дефіцитом.
Чи загрожує Україні дефіцит цукру
На цей момент підстав говорити про неминучий дефіцит цукру для українців немає.
Навіть зі скороченням виробництва внутрішні потреби, за оцінкою галузі, мають бути забезпечені.
Проблема полягає не в тому, що українцям фізично не вистачить цукру.
Головне питання — його ціна.
Україна, ймовірно, входить у сезон, коли баланс між виробництвом, внутрішнім споживанням та експортом буде значно більш рівним.
Якщо європейський ринок запропонує вищу ціну, виробники будуть зацікавлені продавати частину продукції саме туди.
Але навіть за збільшення експорту внутрішній ринок, за оцінкою галузі, має залишитися забезпеченим.
Український цукор опинився на порозі нового етапу
Останні роки привчили українських виробників до проблеми надлишку.
Тепер на перший план виходять зовсім інші ризики: скорочення врожаю, висока собівартість, дорога логістика та можливе зростання попиту на український цукор за кордоном.
Європейська криза може стати для України шансом, але скористатися ним буде непросто.
Для цього потрібні доступні експортні маршрути, достатні квоти, конкурентна ціна та стабільне виробництво.
Найімовірніше, українці не залишаться без цукру.
Проте час дешевого цукру, який протягом кількох років підтримувався величезним перевиробництвом, може поступово завершуватися.
Якщо виробники отримають необхідну для виживання ціну, галузь матиме стимул продовжувати сіяти буряки та інвестувати у виробництво.
А якщо ціни й надалі залишатимуться нижчими за економічно обґрунтований рівень, Україна ризикує втратити частину власного виробництва.
Тому нинішня ситуація на ринку цукру — це вже не просто питання вартості одного продукту в магазині. Від того, наскільки збалансованим буде новий сезон, залежатиме майбутнє цілої галузі та здатність України одночасно забезпечувати власних споживачів і залишатися помітним експортером на світовому ринку.
