Український оборонний сектор останніми роками активно шукає можливості для масштабування виробництва за межами країни. Одним із найбільш амбітних проєктів мав стати завод компанії "Укрспецсистемс" у Великій Британії — підприємство, яке мало стати символом нового рівня оборонної співпраці між Києвом і Лондоном. Однак гучно анонсований запуск досі не перетворився на повноцінне виробництво.
Причина — відсутність дозволу на експорт технологій, без якого українська компанія не може перенести необхідні виробничі процеси та запустити виготовлення продукції на британському майданчику.
Завод є, але виробництва немає
Представники "Укрспецсистемс" розповіли, що компанія виконала значну частину підготовчих робіт: створила майданчик, облаштувала приміщення та підготувала базову інфраструктуру. Проте ключовий етап — передача технологій — залишається заблокованим.
За словами директора компанії Дмитра Хасапова та його заступника Андрія Римарука, підприємство працює лише формально. Повноцінного виробничого процесу немає, оскільки британська сторона ще не надала необхідних дозволів на трансфер технологічних рішень.
"Наша компанія працює в рамках чинного законодавства. Завод у Британії не функціонує належним чином, тому що ми досі чекаємо на дозвіл трансферу технологій від експортного контролю", — пояснили представники компанії.
Таким чином, ситуація опинилася у своєрідній бюрократичній пастці: український виробник готовий розпочати роботу, інфраструктура створена, але без офіційного дозволу неможливо перенести критично важливі технології.
Гучна презентація не стала стартом виробництва
Проєкт мав стати одним із найбільш помітних прикладів українсько-британської оборонної співпраці. Взимку 2026 року було оголошено про запуск першого українського оборонного виробничого комплексу у Великій Британії. У презентації взяли участь британські представники та посол України у Великій Британії, колишній головнокомандувач ЗСУ Валерій Залужний.
Після цього очікувалося, що завод поступово перейде до виробництва. Планувалося, що на британському майданчику розпочнеться крупновузлова збірка безпілотних систем PD-2 і Shark, які мали передаватися для потреб українських військових.
Однак після урочистого оголошення ситуація практично не змінилася.
У компанії наголошують, що відкриття виробничого майданчика не означає автоматичного запуску заводу. Для оборонної промисловості передача технологій є складною процедурою, яка потребує погодження державних органів контролю.
Представники "Укрспецсистемс" заявили, що проходили необхідні процедури через Державну службу експортного контролю та Міжвідомчу комісію з політики військово-технічного співробітництва. Проте отримати позитивне рішення не вдалося.
За словами компанії, причиною відмов стала специфіка продукції, яка використовується для потреб Сил оборони.
Бюрократія проти оборонного виробництва
Історія британського заводу "Укрспецсистемс" показує одну з головних проблем сучасного оборонно-промислового розвитку України — складність швидкого масштабування виробництва в умовах війни.
З одного боку, держава зацікавлена у збільшенні виробництва озброєння, розвитку власних технологій та залученні міжнародних партнерів. З іншого — оборонна продукція підпадає під суворі правила експортного контролю, що значно ускладнює міжнародну кооперацію.
У компанії зазначають, що фактично змушені працювати в умовах, коли потреба у швидкому розвитку оборонних можливостей стикається з повільними адміністративними процедурами.
Підприємство у Великій Британії зараз — це приміщення, робочі місця та невелика команда людей, які займаються підготовкою запуску. При цьому вкладені кошти, за словами представників компанії, поки що не перевищують сотень тисяч доларів.
Це значно менше, ніж масштабний інвестиційний план, про який повідомлялося раніше.
Амбітний проєкт на £200 мільйонів завис у очікуванні
Минулого року "Укрспецсистемс" оголосила про масштабний інвестиційний проєкт у Східній Англії загальною вартістю близько £200 млн.
План передбачав створення великого виробничого комплексу площею приблизно 11 тисяч квадратних метрів, а також випробувального і навчального центру. Такий об'єкт мав стати не лише місцем складання техніки, а й важливим елементом довгострокової співпраці між українською та британською оборонними галузями.
Передбачалося, що британський майданчик дозволить частково перенести виробництво ближче до міжнародних партнерів, створити нові робочі місця та забезпечити стабільніші поставки продукції.
Однак наразі реалізація цього задуму залежить від рішення щодо передачі технологій.
Українська компанія продовжує робити ставку на власні потужності
Попри труднощі із британським проєктом, більша частина діяльності "Укрспецсистемс" залишається зосередженою в Україні. За словами представників компанії, близько 90% бізнесу досі працює всередині країни.
Основні інвестиції зараз спрямовані на модернізацію українських виробничих можливостей та розвиток нових продуктів.
У компанії пояснюють, що багато українських підприємств розглядають можливість перенесення частини активів за кордон через проблеми з фінансуванням, контрактуванням та експортними процедурами всередині країни.
Водночас у "Укрспецсистемс" наголошують: якщо в Україні буде створено зрозумілий і прозорий механізм підтримки оборонних виробників, потреба переносити виробництво за межі країни буде значно меншою.
Чи отримає завод другий шанс?
Ситуація із британським підприємством стала своєрідним тестом для всієї системи оборонного партнерства. Україна має технології, досвід бойового застосування та виробничі компетенції, а західні партнери — потужні фінансові й промислові можливості.
Саме поєднання цих факторів могло б створити новий рівень оборонного виробництва.
Проте без швидких і зрозумілих процедур навіть найперспективніші проєкти ризикують залишатися лише на папері.
Завод "Укрспецсистемс" у Великій Британії мав стати прикладом того, як українські технології виходять на міжнародний рівень. Але поки що він залишається символом іншої проблеми — розриву між амбітними планами та реальними можливостями їх швидкої реалізації.
Подальша доля підприємства залежить від того, чи вдасться подолати бюрократичні бар’єри та дозволити українським оборонним технологіям повноцінно працювати на міжнародному рівні.
