Ціни на дизельне пальне в Україні можуть знову різко зрости, а в найбільш несприятливому сценарії вартість літра здатна наблизитися до психологічної позначки у 100 гривень. Такий прогноз озвучив засновник групи компаній Prime, паливний експерт Дмитро Льоушкін.
За його словами, ризик нового цінового стрибка пов'язаний не лише з внутрішніми процесами українського паливного ринку. Значний вплив можуть мати зміни на міжнародному ринку нафтопродуктів, зокрема ситуація навколо російської нафтопереробної галузі.
Експерт звернув увагу на те, що після атак на російські нафтопереробні підприємства РФ може бути змушена збільшувати імпорт готового пального.
І тут виникає проблема для України: Росія та українські імпортери частково орієнтуються на одні й ті самі зовнішні ринки.
Ціна газойлю вже зробила різкий крок угору
Одним із головних аргументів Льоушкіна стали зміни біржових котирувань.
За його словами, 7 серпня тонна газойлю коштувала близько 1150 доларів. Згодом ціна піднялася приблизно до 1254 доларів.
Таким чином, за короткий проміжок часу приріст склав близько 104 доларів на тонні.
На роздрібному ринку така зміна може мати відчутний вплив.
Експерт оцінює нинішній стрибок приблизно у 5 гривень на літрі в перерахунку на відповідну зміну вартості ресурсу.
Однак кінцева ціна на автозаправках залежить не лише від біржових котирувань. На неї також впливають валютний курс, податки, транспортні витрати, маржа операторів, страхування, закупівельні умови та конкуренція між постачальниками.
Тому біржове зростання не означає автоматичного подорожчання пального на таку саму величину для водіїв.
Чому атаки на НПЗ можуть впливати на українські АЗС
На перший погляд може здатися дивним: якщо проблеми виникають на російських підприємствах, чому це повинно позначатися на ціні дизеля в Україні?
Причина — у взаємопов'язаності міжнародного ринку.
Якщо частина російських нафтопереробних потужностей тимчасово або частково припиняє роботу, внутрішнього виробництва пального в Росії може стати недостатньо для забезпечення потреб її ринку.
Тоді російські компанії змушені шукати додаткові обсяги готових нафтопродуктів за кордоном.
Фактично на світовому ринку з'являється великий покупець, який конкурує за той самий ресурс.
І якщо кількість продавців та обсяги доступного пального не збільшуються відповідними темпами, додатковий попит здатен підштовхнути ціни вгору.
Саме цей механізм експерт вважає одним із головних ризиків для України.
Росія може почати активно скуповувати пальне в Європі
За словами Льоушкіна, після атак на російські НПЗ РФ збільшує потребу в імпорті готового пального.
Україна при цьому також значною мірою залежить від імпортних поставок.
Тому виникає ситуація, коли два великі покупці конкурують за ресурс на міжнародному ринку.
Український ринок після початку повномасштабної війни значною мірою перебудував логістику постачання пального.
Замість орієнтації на російські та білоруські ресурси Україна перейшла на імпорт із європейських та інших міжнародних напрямків.
Серед важливих постачальників і транзитних напрямків — Румунія, Греція, Болгарія та Туреччина.
Саме на цих ринках, за оцінкою експерта, тепер може посилюватися конкуренція.
Чому українським імпортерам важко конкурувати
Одним із ключових факторів є фінансова спроможність покупця.
Російський паливний ринок підтримується державними механізмами, які дозволяють компенсувати частину втрат виробникам та операторам.
Льоушкін звертає увагу на так званий паливний демпфер — механізм, який дає змогу російським компаніям отримувати державну компенсацію та підтримувати внутрішній ринок.
У такій ситуації російський покупець може мати можливість пропонувати вищу ціну за необхідні обсяги.
Для України це створює додатковий виклик.
Українські імпортери змушені рахувати кожен елемент собівартості, тоді як російський ринок може отримувати додаткову фінансову підтримку з боку держави.
У результаті боротьба за ресурс відбувається не на абсолютно рівних умовах.
Чи може дизель справді коштувати 100 гривень
Прогноз про 100 гривень за літр є саме сценарієм ризику, а не гарантованим майбутнім рівнем цін.
На кінцеву вартість дизеля впливає ціла система факторів.
Якщо атаки на російські НПЗ продовжаться, а російські компанії справді збільшать закупівлі готового пального за кордоном, світовий ринок може відчути додатковий тиск.
Якщо одночасно зростатимуть ціни на нафту, газойль і транспорт, ризик подорожчання для України посилиться.
Однак існують і фактори, які можуть стримати зростання.
Наприклад, збільшення пропозиції на світовому ринку, зниження нафтових котирувань, зміна маршрутів постачання або скорочення попиту можуть послабити тиск.
Тому позначку у 100 гривень не варто сприймати як точний прогноз.
Це радше попередження про те, наскільки сильно може змінитися ситуація за несприятливого збігу обставин.
Чому Україна не може просто змінити постачальників
Одним із найбільших обмежень залишається логістика.
Нафтопродукти — це не товар, який можна миттєво перенаправити з одного кінця світу в інший без наслідків.
Новий маршрут означає додатковий час, транспортні витрати, перевалку, страхування та необхідність забезпечити достатню пропускну здатність інфраструктури.
Якщо певний європейський ринок не має достатніх вільних обсягів, українському імпортеру доводиться шукати ресурс далі.
Це може означати закупівлі в інших регіонах, зокрема на більш віддалених ринках.
Але чим довший маршрут, тим дорожчою стає кінцева доставка.
Пальне знову може стати фактором інфляції
Подорожчання дизеля небезпечне не лише для водіїв.
Пальне є одним із базових компонентів економіки.
Воно потрібне вантажівкам, автобусам, аграрній техніці, будівельній техніці, генераторам та великій кількості підприємств.
Якщо дизель дорожчає, перевізники отримують вищу собівартість роботи.
Транспортні компанії своєю чергою можуть переглядати тарифи.
Зростання вартості логістики впливає на ціну товарів у магазинах, адже практично кожен товар потрібно доставити від виробника до споживача.
Саме тому паливна криза здатна поступово перетворюватися на ширшу економічну проблему.
Найбільше ризикують перевізники та бізнес
Для звичайного автомобіліста зростання ціни на кілька гривень за літр уже є відчутним.
Але для бізнесу наслідки можуть бути набагато масштабнішими.
Вантажівка, яка щодня долає сотні кілометрів, споживає значні обсяги дизеля.
Якщо паливо дорожчає на кілька гривень, додаткові витрати за місяць можуть становити тисячі або навіть десятки тисяч гривень для одного транспортного засобу залежно від його пробігу та витрати пального.
У великих автопарків суми стають ще значнішими.
Це створює тиск на ціни перевезень і, відповідно, на кінцеву вартість продукції.
Український ринок уже навчився виживати в умовах дефіциту
Водночас говорити про неминуче повторення паливної кризи не варто.
Україна вже має досвід проходження надзвичайно складних періодів на ринку пального.
Після початку повномасштабної війни країна була змушена практично повністю перебудувати систему постачання нафтопродуктів.
Логістичні маршрути змінилися, з'явилися нові постачальники, а бізнес навчився швидше реагувати на перебої.
Цей досвід може стати важливою перевагою.
Однак він не означає повної захищеності від зовнішніх цінових шоків.
Якщо одночасно зростатимуть світові котирування та конкуренція за доступні обсяги дизеля, український ринок усе одно відчує наслідки.
Новий фактор ризику — атаки на російські НПЗ
11 серпня стало відомо про пожежу на Комсомольському НПЗ у Хабаровському краї Росії.
Це підприємство є одним із важливих постачальників нафтопродуктів для російського Далекого Сходу, а його проєктна потужність становить близько 8,5 млн тонн нафти на рік.
Подібні інциденти привертають увагу саме через можливий вплив на баланс виробництва та споживання нафтопродуктів у Росії.
Якщо частина російських НПЗ регулярно вибуватиме з роботи, потреба в імпорті готового пального може збільшуватися.
А це, своєю чергою, означає посилення конкуренції за міжнародний ресурс.
Що буде з цінами далі
Найближча перспектива залежатиме від кількох ключових факторів.
Перший — масштаб і тривалість перебоїв у роботі російських НПЗ.
Другий — світові ціни на нафту та дизель.
Третій — обсяги, які Росія буде змушена закуповувати за кордоном.
Четвертий — можливість України швидко знаходити альтернативні джерела постачання.
П'ятий — курс гривні, адже значна частина імпортного пального закуповується за валюту.
Якщо всі ці фактори одночасно рухатимуться в несприятливому напрямку, ціни на українських АЗС можуть відчутно зрости.
Якщо ж світовий ринок зможе компенсувати додатковий попит, а Україна збереже стабільні канали імпорту, ситуація може залишитися під контролем.
Експертний прогноз — це попередження, а не вирок
Заява Дмитра Льоушкіна про можливість повернення дизеля до позначки у 100 гривень звучить тривожно, однак її варто розглядати саме як сценарій за несприятливого розвитку подій.
Сьогодні на ринку діє занадто багато змінних, щоб із впевненістю називати майбутню ціну.
Проте сам механізм, про який говорить експерт, є зрозумілим.
Якщо Росія через скорочення власної переробки почне активно скуповувати пальне на зовнішніх ринках, вона конкуруватиме за ресурс з Україною та іншими імпортерами.
А коли великий покупець виходить на обмежений ринок із готовністю платити більше, ціна неминуче опиняється під тиском.
Саме тому ситуація навколо російських НПЗ може мати наслідки далеко за межами самої Росії.
Для українських водіїв це означає одне: наступні тижні та місяці на паливному ринку можуть бути дуже важливими.
Поки що позначка у 100 гривень залишається сценарієм, а не реальністю. Але ще недавно подібні цифри здавалися майже неймовірними — і саме тому за міжнародними котируваннями, обсягами імпорту та ситуацією з переробкою нафти в регіоні українському ринку доведеться стежити особливо уважно.
