Українців найближчими місяцями може чекати нова хвиля подорожчання продуктів. Попри прогнози про уповільнення загальної інфляції, окремі категорії харчів можуть продовжити дорожчати через зростання витрат виробників, логістики, кормів та електроенергії.
Про це в ефірі Новини.LIVE розповів заступник голови Всеукраїнської аграрної ради Денис Марчук.
За його словами, ситуація на продуктовому ринку залишається неоднозначною. З одного боку, загальна інфляція в Україні може поступово сповільнюватися, а в окремих сегментах навіть можливе зниження цін. З іншого — собівартість виробництва багатьох продуктів продовжує зростати.
Це означає, що покупці можуть не відчути загального уповільнення інфляції на полицях супермаркетів одразу.
Хліб може подорожчати до 40–44 гривень
Одним із продуктів, ціна якого може продовжити зростати, залишається хліб.
За оцінкою Дениса Марчука, хліб зараз дорожчає приблизно на 2% щомісяця. Якщо така динаміка збережеться, до кінця 2026 року його ціна може бути приблизно на 10% вищою, ніж у серпні.
Нині середня ціна пшеничного хліба в українських супермаркетах становить близько 35–40 гривень за буханець.
За прогнозованого зростання цін до кінця року покупці можуть побачити на цінниках уже близько 40–44 гривень.
Для однієї покупки різниця може здаватися незначною. Однак хліб є продуктом регулярного споживання, тому навіть поступове подорожчання безпосередньо впливає на щомісячні витрати сімей.
При цьому ціна залежатиме не лише від вартості зерна. На кінцевий цінник впливають електроенергія, зарплати, транспортування, пакування та інші складові виробничого процесу.
М’ясо може додати до 10%
Ще більш відчутні зміни можуть торкнутися м’ясної продукції.
За прогнозом експерта, вже з вересня виробники можуть почати закладати у вартість продукції збільшення витрат на корми та електроенергію.
У результаті свинина, яловичина та курятина можуть подорожчати приблизно на 10%.
Для споживачів це означатиме додаткове навантаження на бюджет, адже м’ясо залишається однією з найбільш витратних категорій у продуктовому кошику.
Особливо відчутним таке подорожчання може бути для сімей, які регулярно купують м’ясні продукти.
Зростання собівартості виробництва пояснюється одразу кількома факторами. Виробникам потрібно оплачувати корми, електроенергію, транспортування та інші витрати. Якщо вони збільшуються, частину додаткового навантаження бізнес зрештою змушений переносити у кінцеву ціну.
Молочні продукти також можуть подорожчати
Не омине потенційне зростання цін і молочну продукцію.
За прогнозом Марчука, сир, масло, молоко та сметана можуть додати приблизно 5–7% до нинішньої вартості.
Однією з причин експерт називає збільшення логістичних витрат.
Вартість доставки продуктів залежить від цін на пальне, відстані між виробником і місцем продажу та загальної ситуації на транспортному ринку.
Після завершення збору врожаю логістичні маршрути та потоки продукції можуть змінюватися, що також здатне впливати на витрати підприємств.
У результаті навіть за стабільної закупівельної ціни сировини кінцевий цінник у магазині може змінюватися через інші складові.
Чому ціни можуть зростати навіть при уповільненні інфляції
На перший погляд прогнози щодо подорожчання продуктів суперечать очікуванням економістів щодо уповільнення інфляції.
Однак ці процеси можуть відбуватися одночасно.
Інфляція показує загальну зміну рівня цін в економіці, тоді як окремі товари можуть дорожчати швидше або, навпаки, дешевшати.
Наприклад, якщо в одному сегменті ціни зростають, а в іншому падають, загальний індекс інфляції може сповільнюватися, навіть якщо покупці продовжують помічати подорожчання окремих продуктів.
Саме тому прогноз загального уповільнення інфляції не означає автоматичного здешевлення всього продуктового кошика.
Чи буде восени ще дорожче
Найбільш важливим періодом для покупців може стати осінь.
Саме з вересня, за словами експерта, виробники м’ясної продукції можуть почати переглядати ціни через збільшення собівартості.
Якщо одночасно дорожчатимуть логістика, електроенергія та інші складові виробництва, це може створити додатковий тиск на продуктові цінники.
Водночас кінцева ціна залежатиме від ситуації на конкретному ринку. Магазини та торговельні мережі можуть по-різному формувати націнку, а конкуренція між продавцями здатна стримувати частину подорожчання.
Тому озвучені експертом показники варто сприймати саме як прогноз, а не як гарантовані ціни в кожному українському магазині.
Що може подорожчати найбільше
Якщо прогноз справдиться, найбільші зміни можуть торкнутися м’ясної продукції.
Орієнтовна картина виглядає так:
хліб — потенційно близько 40–44 грн за буханець до кінця року;
свинина — можливе подорожчання до 10%;
яловичина — можливе подорожчання до 10%;
курятина — можливе подорожчання до 10%;
сир — потенційне зростання на 5–7%;
масло — потенційне зростання на 5–7%;
молоко — потенційне зростання на 5–7%;
сметана — потенційне зростання на 5–7%.
Таким чином, найбільший ризик для сімейного бюджету може виникнути не через один різкий стрибок цін, а через поступове подорожчання одразу кількох категорій.
Є і позитивний сценарій
Водночас ситуація на продуктовому ринку не обов’язково розвиватиметься лише за негативним сценарієм.
Економічні експерти очікують суттєвого сповільнення інфляції в Україні. Деякі аналітики навіть допускають можливість дефляції — ситуації, коли загальний рівень цін починає знижуватися.
Якщо такий сценарій реалізується, частина продуктів може стабілізуватися в ціні або навіть подешевшати.
Особливо це можливо у категоріях, де вартість сильно залежить від сезонності та обсягів пропозиції.
Саме тому найближчі місяці можуть стати періодом суперечливих тенденцій: одні товари дорожчатимуть через збільшення собівартості, тоді як інші можуть дешевшати через кращу пропозицію або сезонні фактори.
Чого чекати покупцям
Для українців головним питанням залишається не статистика інфляції, а сума, яку доведеться залишати в магазині.
За прогнозом аграрного експерта, найближчими місяцями найбільше уваги варто приділити цінам на м’ясо, молочну продукцію та хліб.
Водночас говорити про гарантоване масштабне подорожчання всіх продуктів наразі зарано.
Ринок залежатиме від вартості енергоносіїв, пального, кормів, логістики, врожаю та загальної економічної ситуації.
Якщо витрати виробників продовжать збільшуватися, частину цього навантаження вони можуть перекласти на споживачів. Якщо ж інфляційний тиск послабиться, а пропозиція окремих товарів зросте, це може стримати подорожчання.
Тож найближча перспектива для українського продуктового кошика залишається неоднозначною. Хліб потенційно може наблизитися до позначки 40–44 гривні, м’ясо — додати до 10%, а молочна продукція — близько 5–7%.
Однак остаточні цінники залежатимуть від того, як змінюватимуться витрати виробників і загальна економічна ситуація в Україні до кінця року.
