Німеччина після початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну суттєво скоротила російську присутність на своїй території. Від лютого 2022 року з країни були вислані або депортовані близько 400 громадян Росії.
Серед них — понад 80 російських дипломатів. Німецька влада вважає, що частина дипломатичного персоналу могла бути пов’язана з російськими спецслужбами та працювати під дипломатичним прикриттям.
Про відповідні цифри повідомило німецьке видання BILD, посилаючись на дані державних органів Німеччини.
Масштаб цих заходів демонструє, наскільки радикально змінилися відносини між Берліном і Москвою після початку повномасштабної війни.
Ще до 2022 року дипломатичні, економічні та політичні контакти між двома країнами залишалися досить масштабними. Однак після початку повномасштабного вторгнення Німеччина поступово перейшла до значно жорсткішого підходу щодо російської присутності.
Понад 80 дипломатів залишили Німеччину
За інформацією BILD, після лютого 2022 року Німеччина вислала понад 80 російських дипломатів.
У Міністерстві закордонних справ ФРН підтвердили, що чисельність персоналу російського посольства в Берліні суттєво скоротилася від початку війни.
Остання висилка російських дипломатів, за даними видання, відбулася у січні 2026 року.
Цей процес має особливе значення через підозри німецьких спецслужб у тому, що частина російських дипломатів могла виконувати не лише традиційні дипломатичні функції.
Дипломатичний статус надає співробітникам посольств значний рівень захисту та особливі юридичні можливості. Саме тому західні держави протягом багатьох років приділяють особливу увагу діяльності іноземних дипломатичних представництв.
Якщо співробітника підозрюють у шпигунській діяльності, країна перебування може оголосити його персоною нон грата та вимагати залишити територію держави.
Саме такий механізм Німеччина неодноразово застосовувала щодо російських представників.
Після Бучі Берлін вислав одразу 40 дипломатів
Одним із наймасштабніших рішень Німеччини стала висилка 40 співробітників російських дипломатичних установ у квітні 2022 року.
Це сталося після того, як світ дізнався про масові вбивства цивільних у Бучі на Київщині.
Тоді німецький уряд заявив, що вислані дипломати працювали проти інтересів Німеччини.
Рішення стало одним із найбільш різких кроків Берліна щодо російського дипломатичного корпусу після початку повномасштабної війни.
Воно також продемонструвало, наскільки сильно змінилося ставлення Німеччини до російської дипломатичної присутності.
Якщо раніше дипломатичні зв’язки розглядалися переважно як інструмент підтримки політичного діалогу, то після 2022 року питання безпеки вийшло на перший план.
Ще 313 громадян Росії депортували
Дипломатами перелік не обмежується.
За інформацією BILD, отриманою у відповідь на запит до Міністерства внутрішніх справ Німеччини, з лютого 2022 року ФРН депортувала ще 313 громадян Росії.
Таким чином, загальна кількість росіян, яких Німеччина вислала або депортувала після початку повномасштабної війни, становить близько 400 осіб.
Важливо розділяти ці категорії.
Висилка дипломатів є політичним та дипломатичним інструментом, який застосовується до представників іноземної держави.
Депортація інших громадян відбувається за іншими юридичними процедурами та може мати різні підстави.
Тому сама цифра у майже 400 осіб не означає, що всі вони були звинувачені у шпигунстві.
Однак загальний масштаб заходів свідчить про значне посилення контролю з боку німецької влади.
Шпигунство стало однією з головних проблем
Одним із факторів, що посилили недовіру Берліна до російської присутності, стали численні справи, пов’язані з підозрами у шпигунстві.
BILD наводить приклад справи Ілони В., яку німецьке слідство підозрювало у роботі на російську розвідку з листопада 2023 року.
Після її затримання Німеччину був змушений залишити її ймовірний куратор, пов’язаний із російським посольством.
У Міністерстві закордонних справ Німеччини тоді чітко заявили, що федеральний уряд не терпітиме шпигунської діяльності на території країни, особливо якщо вона здійснюється під дипломатичним прикриттям.
Російського посла після цього викликали до німецького МЗС та повідомили про висилку відповідного дипломата.
Цей випадок став черговим прикладом того, наскільки серйозно Берлін ставиться до діяльності російських представників.
Дипломатичні контакти все ще зберігаються
Попри значне скорочення російської дипломатичної присутності, Німеччина не розірвала всі офіційні дипломатичні зв’язки з Росією.
Росія продовжує мати представництва на німецькій території.
За інформацією BILD, йдеться про посольство в Берліні, консульство в Бонні та почесне консульство в Нюрнберзі.
Це важливий момент.
Навіть у період найглибшого політичного протистояння держави зазвичай зберігають мінімальні дипломатичні канали.
Вони можуть бути необхідними для консульських питань, переговорів, передачі офіційних повідомлень та врегулювання окремих кризових ситуацій.
Тому скорочення дипломатичної присутності не означає повного припинення дипломатичних відносин.
Берлін дедалі більше говорить про гібридні загрози
Посилення контролю за російською діяльністю в Німеччині відбувається на тлі ширшої дискусії про гібридні загрози.
Йдеться про шпигунство, кібератаки, диверсії, інформаційні операції та інші форми впливу, які не обов’язково мають вигляд традиційної військової атаки.
Останні інциденти лише посилюють занепокоєння німецьких силових структур.
Зокрема, увагу привернув випадок із безпілотником, начиненим вибухівкою, поблизу українського літака Ан-124 в аеропорту Лейпцига.
На цьому тлі німецькі представники говорять про необхідність постійної готовності до нових форм гібридної діяльності.
Для Берліна це означає, що загроза може виходити не лише від офіційних військових структур, а й від мереж, агентів впливу та прихованих операцій.
Чому Німеччина змінила підхід
До початку повномасштабної війни Німеччина довгий час намагалася підтримувати діалог із Москвою.
Берлін мав значні економічні зв’язки з Росією, а питання енергетичного співробітництва протягом багатьох років займало важливе місце в німецькій політиці.
Після 2022 року ситуація змінилася практично докорінно.
Безпекові ризики стали одним із головних факторів, що визначають ставлення Німеччини до Росії.
Російська дипломатична присутність почала розглядатися не лише з точки зору міжнародних відносин, а й через призму потенційних ризиків для внутрішньої безпеки.
Саме тому Берлін почав скорочувати дипломатичний корпус, посилювати контррозвідувальні заходи та уважніше стежити за діяльністю російських громадян і організацій, які можуть мати зв’язки з російською державою.
Майже 400 висланих — це багато чи мало?
На перший погляд цифра у близько 400 осіб за понад чотири роки може здаватися не надто великою.
Але важливо враховувати контекст.
Йдеться не про загальну кількість громадян Росії, які проживають у Німеччині.
Більшість росіян, які законно перебувають у країні, не мають жодного стосунку до дипломатичної чи розвідувальної діяльності.
Тому цифру у 400 осіб не можна трактувати як масову депортацію всіх громадян Росії.
Це результат конкретних адміністративних, дипломатичних та безпекових рішень німецької влади.
Водночас для дипломатичних відносин така кількість висилок є дуже суттєвою.
Особливо якщо врахувати, що понад 80 осіб мали дипломатичний статус.
Німеччина демонструє нову політику безпеки
Після початку повномасштабної війни Берлін поступово відходить від колишньої моделі відносин із Москвою.
Німеччина більше не розглядає економічну взаємозалежність як достатню гарантію стабільних відносин.
На перший план вийшли питання безпеки, контррозвідки та захисту критичної інфраструктури.
Історія з висилкою сотень росіян є лише одним елементом цього процесу.
Паралельно Німеччина зміцнює власні служби безпеки, переглядає підходи до захисту стратегічних об’єктів і дедалі більше уваги приділяє протидії гібридним операціям.
Для Берліна це вже не питання окремих дипломатичних скандалів.
Йдеться про довгострокову зміну системи безпеки.
Російська присутність у Німеччині скорочується, але не зникає
Попри висилки та депортації, російська присутність у Німеччині не припинилася.
Зберігаються дипломатичні представництва, консульські структури та значна російськомовна спільнота.
Тому перед німецькою владою стоїть складне завдання: одночасно забезпечувати національну безпеку та не допускати автоматичного ототожнення всіх громадян Росії з діями російської держави.
Це принципово важливо.
Дипломатична висилка, депортація через порушення законодавства та переслідування за конкретну розвідувальну діяльність — це різні юридичні ситуації.
Саме тому до наведених цифр необхідно ставитися з урахуванням підстав, за якими кожна людина залишала країну.
Берлін готується до тривалого протистояння
Нинішня політика Німеччини свідчить про те, що Берлін більше не очікує швидкого повернення до колишньої моделі відносин із Москвою.
Безпекова складова стала центральною.
Після початку повномасштабної війни Німеччина вислала понад 80 російських дипломатів, депортувала ще 313 громадян Росії та продовжує переглядати підходи до діяльності російських структур на своїй території.
Це не просто статистика.
За кожним таким рішенням стоїть масштабна зміна німецької політики.
Те, що ще кілька років тому могло сприйматися як звичайна дипломатична присутність, сьогодні дедалі частіше розглядається через призму потенційних ризиків.
Інциденти зі шпигунством, підозрами у диверсіях та гібридними операціями лише посилюють цю тенденцію.
Для Німеччини це означає необхідність постійно балансувати між відкритістю демократичного суспільства та захистом власної безпеки.
А для Росії скорочення дипломатичної присутності та посилення контролю в одній із ключових європейських держав означає суттєве звуження можливостей для діяльності на німецькій території.
Майже 400 висланих або депортованих після лютого 2022 року — це показник того, наскільки глибоко змінилися відносини між Берліном і Москвою.
І поки триває війна, а ризики гібридних операцій залишаються високими, навряд чи варто очікувати швидкого повернення до колишнього рівня довіри.
