Україна може стати першою країною, де в реальних умовах випробують окремі компоненти нової європейської системи протиповітряної та протиракетної оборони. Йдеться про амбітний проєкт італійської компанії Leonardo, який отримав назву «Купол Мікеланджело».
Це не просто ще один зенітний комплекс у традиційному розумінні. Розробники задумали систему як масштабовану мережу, здатну об'єднувати різноманітні радари, сенсори, засоби ураження, програмні рішення, штучний інтелект та технології кіберзахисту.
І найцікавіше полягає в тому, що Україна має стати частиною процесу її створення та перевірки.
Планується, що випробування окремих компонентів відбудуться до кінця 2026 року. Які саме елементи будуть протестовані на українській території, наразі публічно не розкривається.
Але сам факт того, що нова європейська система проходить перевірку в Україні, має величезне значення.
«Купол Мікеланджело» хочуть перетворити на конструктор ППО
Концепція Leonardo відрізняється від класичного підходу до протиповітряної оборони.
Замість створення одного комплексу, який має власний радар, командний пункт і певний набір ракет, розробники хочуть створити своєрідну модульну архітектуру.
Її можна порівняти з конструктором.
Замовник отримує базову систему, а далі може інтегрувати необхідні сенсори, радари та засоби ураження залежно від конкретних потреб.
Для однієї країни пріоритетом можуть бути дрони та крилаті ракети. Іншій знадобляться посилені можливості боротьби з балістичними цілями. Ще одна держава може зробити ставку на захист критичної інфраструктури.
Саме гнучкість має стати однією з головних переваг «Купола Мікеланджело».
За задумом Leonardo, різні компоненти повинні працювати як єдина система, обмінюючись інформацією в режимі реального часу.
Це особливо важливо в умовах сучасної війни, де кількість повітряних цілей може вимірюватися сотнями, а час на прийняття рішення — секундами.
Штучний інтелект має допомагати приймати рішення
Однією з найбільш технологічно цікавих складових проєкту є використання елементів штучного інтелекту.
У сучасній системі ППО проблема полягає не лише в тому, щоб побачити ціль.
Потрібно зрозуміти, що саме летить, наскільки вона небезпечна, куди прямує, яку зброю краще використати для її перехоплення та чи потрібно взагалі витрачати на неї дорогий боєприпас.
У випадку масштабованої атаки ця проблема стає особливо складною.
У повітрі одночасно можуть перебувати безпілотники різних типів, крилаті ракети та інші засоби ураження.
Якщо кожне рішення прийматиметься виключно вручну, оператори можуть просто не встигати обробляти весь потік інформації.
Саме тут потенційно може допомогти автоматизація.
Система повинна аналізувати дані від різних сенсорів, класифікувати загрози та допомагати визначати оптимальний спосіб реагування.
Водночас остаточна роль людини в таких системах залишається принципово важливою. Автоматизація не означає, що штучний інтелект самостійно отримує необмежені повноваження.
Йдеться насамперед про прискорення обробки величезних масивів інформації.
Система має протистояти різним типам загроз
Leonardo позиціонує «Купол Мікеланджело» як систему для боротьби з широким спектром повітряних загроз.
Серед них розробники називають:
великі та малі безпілотники;
рої дронів;
крилаті ракети;
балістичні ракети;
гіперзвукові цілі.
Це надзвичайно складне завдання.
Проблема полягає в тому, що всі ці цілі мають різні характеристики.
Безпілотник може бути повільним і відносно дешевим. Крилата ракета летить значно швидше та може використовувати складний маршрут. Балістична ракета рухається за принципово іншою траєкторією, а час на реакцію може бути дуже обмеженим.
Тому універсального перехоплювача для всіх загроз не існує.
Саме тому концепція «Купола Мікеланджело» передбачає об'єднання різних засобів ураження в одну мережу.
Ідея полягає в тому, щоб проти кожної цілі використовувати найбільш відповідний інструмент.
Україна стала особливим місцем для випробувань
Україна вже кілька років фактично є унікальним середовищем для розвитку сучасних технологій протиповітряної оборони.
Європейські держави можуть проводити випробування на полігонах, створювати контрольовані сценарії та моделювати різні загрози.
Але жоден полігон не може повністю відтворити умови масштабної війни.
Українська ППО щодня працює в середовищі, де одночасно використовуються різні типи повітряних засобів ураження.
Саме тому досвід України становить величезний інтерес для європейських виробників.
Технологія, яка добре працює в лабораторних або полігонних умовах, може зіткнутися з абсолютно іншими викликами під час реальної атаки.
Український досвід дозволяє побачити ці проблеми набагато раніше.
Саме тому рішення Leonardo провести випробування в Україні має значення не лише для самої компанії.
Це потенційно може вплинути на майбутню архітектуру європейської ППО.
Чому це важливо на тлі проблем української оборони
Україна одночасно стикається з кількома проблемами.
Перша — величезна кількість повітряних цілей під час масованих атак.
Друга — різноманітність цих цілей.
Третя — обмежена кількість дорогих ракет-перехоплювачів.
Саме третій фактор залишається одним із найскладніших.
Знищувати відносно дешевий безпілотник дорогою ракетою не завжди раціонально. Але якщо такий дрон входить до складу масштабної атаки, його не можна просто ігнорувати.
У результаті перед командуванням постає складне завдання: як розподілити обмежені ресурси так, щоб захистити найважливіші об'єкти та водночас не допустити прориву небезпечних цілей.
Майбутня система Leonardo потенційно може допомогти вирішувати саме такі завдання.
Балістичні ракети створюють особливу загрозу
Окреме місце займають балістичні ракети.
Їхня небезпека полягає не лише у великій швидкості. Для їхнього перехоплення необхідні спеціалізовані системи та відповідні боєприпаси.
Під час комбінованої атаки ситуація стає ще складнішою.
Одночасно можуть запускатися дрони, крилаті та балістичні ракети. Частина цілей може летіти на різних висотах і з різною швидкістю.
У такій ситуації система ППО повинна не просто бачити цілі.
Вона повинна правильно розставляти пріоритети.
Яка загроза найбільш небезпечна?
Який об'єкт вона може атакувати?
Який засіб перехоплення найкраще підходить?
Чи є сенс використовувати дорогий перехоплювач саме зараз?
Саме автоматизація таких процесів може стати однією з ключових переваг інтегрованої системи.
Leonardo планує залучати інші технології
Ще одна важлива особливість проєкту полягає в його відкритій архітектурі.
Leonardo розглядає можливість інтеграції технологій інших компаній.
Серед потенційних партнерів називають MBDA, одного з ключових європейських виробників ракетних систем, а також супутникову групу Guardian.
Це дозволяє створити не окрему систему, а своєрідну екосистему.
І саме такий підхід може виявитися особливо важливим для країн НАТО.
Альянс складається з великої кількості держав, які використовують різні види озброєння та техніки.
Якщо нова система зможе об'єднувати обладнання різних виробників, це значно спростить її масштабування.
Після України систему можуть розгорнути в країнах НАТО
Плани Leonardo передбачають, що після випробувань технологію можна буде масштабувати для країн-членів НАТО.
Таким чином, Україна може стати не кінцевою точкою, а першим етапом великого європейського проєкту.
Це особливо актуально на тлі того, що європейські держави активно переосмислюють власні можливості протиповітряної та протиракетної оборони.
Війна в Україні показала, наскільки швидко змінюється характер повітряних загроз.
Ще кілька років тому основна увага приділялася традиційним літакам і ракетам.
Сьогодні до цього переліку додалися масовані атаки безпілотників, рої дронів, складні комбіновані удари та високошвидкісні ракети.
Європейські армії змушені адаптуватися до нової реальності.
Український досвід може змінити європейську ППО
Можливі випробування «Купола Мікеланджело» в Україні мають ще один важливий аспект.
Україна може не просто отримати доступ до нової технології.
Українські військові та інженери можуть вплинути на те, якою ця технологія стане в майбутньому.
Реальний бойовий досвід дозволяє виявляти недоліки, які неможливо побачити під час стандартних випробувань.
Система може чудово працювати проти одного типу цілей, але потребувати вдосконалення проти іншого.
Може виникнути проблема зі швидкістю обміну даними.
Або з координацією між різними засобами ураження.
Або з кількістю одночасних цілей, які здатна обробити система.
Усі ці уроки можуть бути використані під час подальшої розробки.
Фактично Україна здатна стати лабораторією нового покоління європейської ППО — не в теоретичному, а в практичному сенсі.
Головна битва майбутнього — за інформацію
Сучасна протиповітряна оборона поступово перетворюється з набору окремих комплексів на єдину цифрову мережу.
Радар сам по собі вже не є достатнім.
Ракета самостійно також не вирішує проблему.
Потрібна система, яка бачить повну картину повітряного простору.
Один сенсор виявляє ціль. Інший уточнює її характеристики. Командна система аналізує загрозу. Алгоритми визначають пріоритет. Засіб ураження отримує інформацію та здійснює перехоплення.
Саме така логіка лежить в основі інтегрованої ППО.
І якщо Leonardo зможе реалізувати цю концепцію в заявленому масштабі, «Купол Мікеланджело» може стати одним із важливих елементів майбутньої європейської системи оборони.
Україна може отримати унікальний досвід
Поки рано говорити про те, наскільки ефективною буде нова система в реальних умовах.
Її ще належить повноцінно випробувати.
Невідомо також, які саме компоненти Leonardo перевірятиме в Україні та які результати будуть отримані.
Але сам напрямок виглядає важливим.
Європа поступово переходить від окремих систем ППО до концепції інтегрованої оборонної мережі, де різні радари, сенсори, ракети та програмні рішення працюють разом.
Україна вже сьогодні змушена жити в умовах, які для більшості європейських країн залишаються лише сценаріями військових навчань.
Саме тому український досвід може стати одним із головних факторів, який визначатиме, якою буде ППО НАТО в найближчі роки.
Якщо заплановані випробування відбудуться успішно, «Купол Мікеланджело» може пройти шлях від концепції до реального елемента європейської оборонної архітектури.
І тоді українське небо стане місцем, де перевірятимуть технології, які згодом можуть захищати вже не одну країну, а значну частину Європи.
