Україна має можливість суттєво наростити виробництво власного озброєння, причому йдеться не про поступове збільшення потужностей, а фактично про потенційне подвоєння обсягів. Однак для реалізації цього сценарію потрібна одна критично важлива умова — додаткове фінансування.
Про це заявив президент України Володимир Зеленський під час пресконференції з президентом Сербії Александром Вучичем. За словами глави держави, українська оборонна промисловість уже має виробничі та технологічні можливості для масштабування, але без достатнього фінансового ресурсу використати їх на повну силу неможливо.
Йдеться про принципово важливе питання для України. В умовах тривалої війни здатність держави самостійно виробляти необхідні засоби захисту поступово перетворюється не просто на перевагу, а на один із ключових факторів стійкості країни.
Подвоєння виробництва вже можливе
Зеленський наголосив, що українська оборонна промисловість має певну специфіку: багато зразків озброєння та засобів, які виробляються в Україні, обходяться дешевше, ніж аналогічна продукція в інших державах.
Саме тому, на його думку, зараз необхідно максимально ефективно використовувати кожну гривню та кожен ресурс, спрямований на розвиток виробництва.
Президент прямо заявив, що Україні потрібні додаткові кошти для збільшення виробництва вдвічі. Водночас він підкреслив: проблема полягає не у відсутності виробничих можливостей.
Тобто українські підприємства, технологічні команди та інженери вже можуть виробляти більше. Частина необхідних потужностей існує, розробки створені, виробничі процеси налагоджені. Головним обмеженням залишається фінансування, яке дозволило б масштабувати ці процеси.
Це важливий сигнал і для України, і для її міжнародних партнерів. Фактично йдеться про можливість перетворити зовнішню фінансову допомогу на конкретний виробничий результат усередині країни — більше дронів, боєприпасів, ракет та інших засобів, необхідних для оборони.
Чому Європа відіграє ключову роль
За словами Зеленського, фінансова підтримка Європи є надзвичайно важливою для розвитку українського оборонно-промислового комплексу.
Україна не має можливості витрачати на війну такі ж величезні ресурси, які спрямовує Росія. Економічні можливості держави різні, а сама Україна змушена одночасно фінансувати оборону, підтримувати роботу економіки, соціальні виплати, відновлення пошкодженої інфраструктури та функціонування держави.
Саме тому зовнішня підтримка стає одним із головних елементів української стратегії.
«Таких грошей, які витрачає Росія на війну, в України немає та не буде», — зазначив Зеленський.
Водночас президент підкреслив, що Україна має власні можливості, а за підтримки європейських та інших партнерів може значно збільшити масштаби виробництва.
Особливо важливо, що мова йде саме про гроші на українське виробництво. Це дозволяє не лише закуповувати готову продукцію за кордоном, а й вкладати кошти у власну промисловість, створювати нові виробничі лінії та розширювати вже наявні.
У довгостроковій перспективі це може мати набагато ширший ефект.
Від імпорту до власного виробництва
За роки повномасштабної війни українська оборонна промисловість пройшла надзвичайно швидку трансформацію. Якщо раніше значна частина уваги приділялася закупівлі озброєння за кордоном, то поступово Україна почала створювати власну екосистему розробки та виробництва.
Особливо стрімко розвиваються безпілотні технології. Українські компанії та інженерні команди працюють над розвідувальними, ударними та іншими типами безпілотних систем, удосконалюють програмне забезпечення, системи управління, зв'язок і засоби протидії ворожим технологіям.
Однак стратегічне значення має не лише виробництво дронів.
Україна також працює над складнішими видами озброєння, включно з ракетними технологіями. За словами президента, країна рухається до створення власної балістичної зброї, а проведені випробування демонструють перспективність цього напрямку.
Зеленський також заявляв, що протягом 2026–2027 років Україна може створити власну балістику та відповідні засоби антибалістичної протидії.
Це завдання значно складніше, ніж масштабування виробництва відносно простих систем. Для нього потрібні високоточні технології, спеціальні матеріали, потужна інженерна школа, випробувальна база та величезні фінансові ресурси.
Саме тому питання грошей у цьому випадку стає питанням не просто кількості виробленої зброї, а технологічного майбутнього держави.
Над українською балістикою працюють одразу кілька структур
Робота над перспективними ракетними системами має комплексний характер. За словами Зеленського, до відповідних напрямків залучені Рада національної безпеки і оборони, уряд, Міністерство оборони, Служба зовнішньої розвідки, командування Повітряних сил Збройних сил України, технологічна платформа Brave1 та найбільш потужні команди української оборонної промисловості.
Таке об'єднання різних структур демонструє, наскільки масштабним є завдання.
Створення сучасної ракетної зброї — це не робота одного підприємства чи окремої групи інженерів. Потрібна ціла система: від фундаментальних розробок і конструкторських рішень до виробництва компонентів, випробувань, програмного забезпечення, систем наведення та засобів протидії.
Тому додаткове фінансування може стати каталізатором одразу для кількох напрямків.
Чому ставка на українську оборонку може змінити ситуацію
Масштабування власного виробництва має для України не лише військове, а й економічне значення.
Коли держава інвестує у власні підприємства, кошти залишаються всередині економіки. Це означає замовлення для виробників, робочі місця для інженерів і технічних спеціалістів, розвиток суміжних підприємств, появу нових технологій та формування компетенцій, які можуть залишитися в країні на десятиліття.
Крім того, власне виробництво дає Україні більшу незалежність від коливань міжнародного ринку озброєнь.
Потреби фронту можуть змінюватися буквально за лічені місяці. Те, що було актуальним учора, завтра може вимагати модернізації або повної заміни. Власна промислова база дозволяє швидше реагувати на ці зміни.
Ще один фактор — собівартість. Якщо українські підприємства справді здатні виробляти окремі системи дешевше за іноземні аналоги, масштабування може дозволити отримувати більше продукції за той самий обсяг фінансування.
У війні, де ресурси завжди обмежені, це має величезне значення.
Мільярди, які можуть визначити наступний етап
Точну суму додаткового фінансування Зеленський не назвав. Водночас він дав зрозуміти, що йдеться про мільярди.
Це закономірно, адже подвоїти виробництво складного високотехнологічного озброєння неможливо лише за рахунок невеликих додаткових замовлень. Потрібні нові лінії, обладнання, компоненти, персонал, дослідницькі програми та масштабні довгострокові контракти.
Для партнерів України це відкриває окремий формат підтримки. Фінансування оборонного виробництва всередині України може стати способом одночасно посилити українську армію та розвивати європейську безпекову систему.
Адже українська оборонна промисловість за роки війни отримала унікальний досвід. Її розробки проходять перевірку реальними бойовими умовами, а технологічні рішення швидко адаптуються до нових загроз.
Вирішальним стане питання швидкості
Україна вже має технологічний потенціал, виробничі майданчики та людей, здатних створювати складні системи озброєння. Тепер ключовим питанням стає те, наскільки швидко вдасться перетворити цей потенціал на масштабне серійне виробництво.
Саме тут фінансування може стати вирішальним фактором.
Якщо необхідні ресурси будуть залучені, Україна отримає можливість значно збільшити випуск власного озброєння та поступово зменшувати залежність від зовнішніх поставок окремих категорій продукції.
Якщо ж коштів не вистачатиме, частина виробничих можливостей може залишатися невикористаною, а перспективні розробки — довше проходити шлях від прототипу до масового виробництва.
Заява Зеленського тому має значення значно ширше, ніж просто повідомлення про можливе збільшення кількості зброї. Вона фактично демонструє, де сьогодні знаходиться одна з головних точок росту української оборони.
Україна має можливість виробляти більше. Питання полягає в тому, чи отримає вона достатній ресурс, щоб реалізувати цей потенціал.
І якщо фінансування буде знайдено, мова може йти не просто про подвоєння виробничих показників. Йдеться про формування нової української оборонної промисловості — технологічної, масштабної та здатної значно більшою мірою забезпечувати потреби держави власними силами.
