НБУ змінює правила кредитування бізнесу
Національний банк України ухвалив низку рішень, покликаних підтримати підприємства в умовах погіршення безпекової ситуації та постійних атак на критично важливу інфраструктуру.
Про нові підходи розповів голова НБУ Андрій Пишний. За його словами, регулятор намагається адаптувати банківські правила до реалій, у яких український бізнес змушений працювати під час війни.
Головний акцент зроблено на тому, щоб тимчасові труднощі підприємства не автоматично перетворювалися на проблему з доступом до кредитування.
Пошкодження виробничих об'єктів, перебої з електроенергією, ускладнення логістики, проблеми з експортом та нестача оборотного капіталу можуть суттєво погіршити фінансовий стан навіть життєздатної компанії.
Саме тому НБУ вирішив розширити можливості банків щодо реструктуризації боргів та використання окремих видів застави.
Бізнесу можуть дати до року для відновлення платежів
Однією з головних змін стала можливість для банків змінювати умови погашення кредитної заборгованості на строк до одного року без автоматичного визнання позичальника дефолтним.
Але ця можливість не буде застосовуватися безумовно.
Банк має бачити підстави вважати, що підприємство переживає саме тимчасові труднощі та після стабілізації зможе відновити нормальне обслуговування боргу.
Фактично йдеться про можливість дати компанії додатковий час.
Для бізнесу це може мати принципове значення. Підприємство, яке втратило частину виробничих потужностей, зіткнулося з перебоями в постачанні або тимчасово втратило доступ до певного ринку, не обов'язково є неплатоспроможним у довгостроковій перспективі.
Іноді компанії просто потрібно кілька місяців, щоб перебудувати логістику, відновити виробництво або знайти нових партнерів.
Раніше фінансові труднощі могли швидше відображатися на оцінці кредитного ризику. Тепер банки отримують більше простору для індивідуальної роботи з такими позичальниками.
Чому це важливо для підприємців
Для бізнесу кредит часто є не додатковим комфортом, а умовою продовження роботи.
Підприємству можуть знадобитися кошти для закупівлі сировини, виплати зарплат, ремонту обладнання, оренди приміщень, відновлення виробництва або оплати логістики.
Якщо компанія тимчасово втратила частину доходів, але має перспективу відновлення, жорстке кредитне рішення може лише погіршити ситуацію.
Саме тут превентивна реструктуризація може стати інструментом, який дозволить підприємству пережити складний період без різкого погіршення його фінансового стану.
Водночас важливо розуміти: нові правила не означають автоматичної можливості відкласти будь-який кредит.
Банк і надалі має оцінювати фінансовий стан позичальника, його перспективи та ризики.
Йдеться саме про те, щоб життєздатний бізнес не втрачав доступ до фінансування лише через тимчасовий шок, спричинений воєнними обставинами.
Особливі зміни стосуються аграрного сектору
Окремий блок рішень НБУ стосується сільського господарства.
Українські аграрії особливо залежать від логістики, сезонності, можливостей зберігати врожай та експортувати продукцію.
Якщо підприємство не може швидко продати зібраний урожай або змушене шукати довший і дорожчий маршрут для експорту, його кошти можуть бути фактично «заморожені» в запасах продукції.
При цьому виробничий цикл не зупиняється. Потрібно купувати насіння, добрива, паливо, оплачувати технічне обслуговування та проводити нову посівну кампанію.
Саме тому для аграрного бізнесу доступ до кредитних ресурсів має особливе значення.
Заставу аграрної продукції тепер оцінюватимуть інакше
НБУ збільшив коефіцієнт ліквідності застави у вигляді аграрної продукції.
Раніше відповідний показник становив 0,4, тепер його підвищено до 0,75.
Це означає, що під час оцінювання такої застави банки зможуть враховувати більшу її частину.
Для аграрних компаній це може стати важливою зміною, оскільки продукція в обороті або на зберіганні фактично може використовуватися як більш вагомий ресурс для залучення фінансування.
Простіше кажучи, підприємство отримує можливість ефективніше використовувати наявний товарний запас для забезпечення кредиту.
Це особливо актуально в періоди, коли аграрій має продукцію, але ще не може вигідно її реалізувати.
Термін кредитування збільшили до 18 місяців
Ще одна важлива зміна стосується строку кредитних договорів, забезпечених аграрною продукцією.
Його збільшили з 12 до 18 місяців.
Для аграрного сектору це принциповий момент через сезонність виробництва.
Фінансовий цикл у сільському господарстві не завжди вкладається в один календарний рік. Між витратами на виробництво та моментом отримання доходу від продажу продукції можуть проходити місяці.
Тому додаткові шість місяців можуть дати підприємству більше можливостей розподілити фінансове навантаження.
За словами Пишного, це може допомогти бізнесу фінансувати зберігання продукції, шукати альтернативні експортні маршрути та не зупиняти виробничий процес.
Що зміниться на практиці
Нові правила можуть дати аграрним компаніям кілька додаткових можливостей.
По-перше, підприємства отримають більше простору для залучення кредитних коштів під заставу продукції.
По-друге, збільшення строку кредитування дозволить краще враховувати сезонність аграрного бізнесу.
По-третє, компанії зможуть довше зберігати продукцію, якщо ринкова ситуація або логістичні проблеми не дозволяють продати її одразу.
І, нарешті, це може допомогти підприємствам продовжувати виробничий цикл навіть тоді, коли частина оборотних коштів тимчасово залишається в товарних запасах.
Для економіки це важливо не лише через самі підприємства.
Стабільна робота аграрного сектору означає збереження робочих місць, податкових надходжень, експорту та продовольчої безпеки.
НБУ також змінив підходи до портфельних гарантій
Ще одним напрямом рішень стали портфельні гарантії.
НБУ запровадив єдині підходи до врахування дворівневих гарантійних інструментів на портфельній основі.
Для пересічного підприємця ця зміна може звучати досить складно, однак її суть полягає у розширенні можливостей банків використовувати гарантійні механізми під час кредитування.
Такі інструменти дозволяють частково розподіляти ризики між різними сторонами.
У результаті банк може отримати більше можливостей для фінансування підприємства, яке за інших умов могло б не відповідати жорсткішим вимогам щодо забезпечення кредиту.
При цьому НБУ наголошує: нові правила не означають відмову від оцінки кредитних ризиків.
Банки все одно повинні перевіряти життєздатність бізнесу та оцінювати ймовірність повернення коштів.
Чому НБУ пішов на ці зміни саме зараз
Український бізнес працює в умовах, які неможливо порівняти зі звичайними економічними кризами.
Підприємство може мати нормальну бізнес-модель, клієнтів і перспективний ринок, але водночас зіткнутися з проблемами через пошкодження інфраструктури.
До цього додаються перебої з електропостачанням, зміна маршрутів доставки, зростання логістичних витрат, проблеми зі страхуванням і необхідність створювати додаткові запаси.
У результаті компанія, яка ще вчора стабільно сплачувала кредит, може тимчасово втратити можливість робити це в колишньому обсязі.
На думку НБУ, головне завдання в такій ситуації — відрізнити тимчасові труднощі від справжньої неплатоспроможності.
Якщо підприємство має потенціал для відновлення, його передчасне визнання проблемним позичальником може лише поглибити кризу.
Такий підхід уже використовували раніше
За словами Андрія Пишного, практика превентивної реструктуризації вже застосовувалася після кризових явищ 2020 та 2022 років.
За оцінкою регулятора, тоді такий механізм дозволив значній частині боржників стабілізувати свою діяльність.
Водночас, за словами голови НБУ, це не створило негативного впливу на фінансову стабільність банківської системи.
Тепер регулятор розраховує отримати подібний результат і в нинішніх умовах.
Ідея полягає в тому, щоб не змушувати банк обирати між двома крайнощами: або вимагати від підприємства негайного виконання всіх зобов'язань, або визнавати його проблемним позичальником.
Натомість банк отримує третій варіант — тимчасово змінити умови кредитування та дати компанії можливість відновитися.
Чи стане кредитування бізнесу доступнішим
Саме це є одним із головних очікуваних наслідків нових рішень.
НБУ не обіцяє, що банки автоматично почнуть видавати кредити всім охочим. Однак регулятор створює умови, за яких фінансові установи отримують більше інструментів для роботи з підприємствами.
Особливо це може допомогти компаніям, які мають реальний бізнес, активи та перспективу відновлення, але тимчасово зіткнулися з проблемами через війну.
Для аграрного сектору ефект може бути ще відчутнішим через зміну оцінки застави та збільшення строку кредитування.
У підсумку рішення НБУ спрямовані на те, щоб кредитна система не стала додатковим фактором тиску на українську економіку.
У час, коли підприємства змушені одночасно відновлювати виробництво, шукати нові логістичні маршрути та адаптуватися до постійних ризиків, доступ до фінансування може визначати, чи зможе компанія продовжити роботу.
Тому нові правила — це не просто технічні зміни у банківському регулюванні.
Для частини українського бізнесу вони можуть стати можливістю отримати додатковий час, зберегти виробництво, робочі місця та пройти період нестабільності без втрати доступу до кредитних ресурсів.
