Головнокомандувач американських збройних сил опинився у непростій ситуації: з одного боку — політичні вимоги президента Дональда Трампа та його прагнення продемонструвати рішучість у війні з Іраном, а з іншого — реальні можливості американської армії, ризик масштабнішої ескалації та необхідність захищати військовослужбовців США.
За даними CNN, голова Об'єднаного комітету начальників штабів США генерал Ден Кейн у приватних розмовах закликає представників адміністрації шукати можливий шлях до завершення війни. На його думку, подальше нарощування військового тиску може не наблизити Вашингтон до заявлених цілей, а навпаки — створити нові проблеми.
Один із поінформованих співрозмовників CNN сформулював позицію генерала максимально прямо: Кейн шукає «вихід» із ситуації.
Йдеться не обов'язково про негайне припинення бойових дій. Радше американське військове керівництво намагається знайти сценарій, за якого Вашингтон зможе зупинити подальшу ескалацію, зберегти свої позиції та водночас не допустити ситуації, коли США опиняться втягнутими у ще масштабнішу війну.
Чому генерал занепокоєний подальшою ескалацією
Кейн, за даними джерел, обговорював свої побоювання з кількома високопоставленими представниками адміністрації США. Серед них називають директора ЦРУ Джона Реткліффа, державного секретаря Марко Рубіо та віцепрезидента Джей Ді Венса.
Сам факт таких консультацій показує, що питання подальших дій проти Ірану вже не обмежується суто військовим плануванням.
Американське керівництво змушене одночасно враховувати військові, політичні, дипломатичні та економічні наслідки кожного наступного кроку.
Для Кейна головним аргументом, як припускають джерела CNN, є безпека американських військових.
Один зі співрозмовників видання пояснив його позицію просто: генерал намагається захистити військовослужбовців США.
Це особливо важливо з огляду на те, що будь-яке розширення операції проти Ірану потенційно створює нові загрози для американських баз і військових об'єктів не лише безпосередньо в зоні бойових дій, а й у країнах регіону.
Повітряні удари не можуть вирішити всі проблеми
Дональд Трамп неодноразово заявляв, що не хоче відправляти американські сухопутні війська до Ірану.
Основна ставка Вашингтона робиться на повітряну міць. Логіка такого підходу очевидна: Сполучені Штати мають потужну авіацію, далекобійні засоби ураження та розвинену розвідувальну систему, що дозволяє завдавати серйозної шкоди військовій інфраструктурі противника без масштабного введення наземних сил.
Однак саме тут, за інформацією CNN, американські військові бачать одну з головних проблем.
Кейн ще наприкінці минулого місяця під час публічних слухань заявляв, що повітряна міць має свої межі.
Ця фраза набуває особливого значення на тлі нинішньої ситуації. Авіація може знищувати окремі об'єкти, послаблювати військовий потенціал і створювати величезний тиск. Проте змусити цілу державу прийняти політичні умови Вашингтона лише за допомогою повітряних ударів значно складніше.
Саме тому в американському керівництві виникли сумніви щодо можливості досягнення заявлених цілей без подальшого розширення операції.
А масштабна наземна операція, своєю чергою, має зовсім інший рівень ризику.
Трамп уже відмовлявся від масштабнішої операції
За даними джерел CNN, наприкінці липня американська адміністрація розглядала можливість проведення нової масштабної операції проти Ірану.
Спочатку Трамп нібито був готовий схвалити те, що називав «масовою» операцією. Однак пізніше президент відмовився від цього варіанта після консультацій із союзниками на Близькому Сході.
Представники країн регіону попереджали Вашингтон про можливі наслідки.
У разі масштабного удару Іран міг би завдати відповіді не лише по американських військових об'єктах. Під загрозою могли опинитися енергетичні об'єкти та інша критична інфраструктура держав Перської затоки.
Для світової економіки такий сценарій був би надзвичайно небезпечним.
Перська затока є одним із ключових регіонів світового енергетичного ринку. Будь-яке серйозне порушення постачання нафти або газу здатне спричинити різке зростання цін та новий економічний шок.
Тому для Вашингтона питання полягає не лише в тому, чи може американська армія завдати Ірану серйозної шкоди. Потрібно також розуміти, якою буде відповідь і наскільки далеко вона може зайти.
При цьому Трамп не виключає можливості повернення до масштабнішої операції в майбутньому.
Американські арсенали також стають фактором ризику
Ще однією проблемою для американського командування є запаси високоточних боєприпасів та засобів протиповітряної оборони.
За інформацією джерел, Кейн щонайменше двічі порушував перед Трампом питання щодо стану американських військових запасів під час обговорення можливих сценаріїв подальшої ескалації.
Це важливий момент, адже сучасна війна потребує величезної кількості високотехнологічних боєприпасів.
Чим інтенсивніша кампанія, тим швидше витрачаються запаси ракет, засобів перехоплення та іншого озброєння. Водночас їхнє виробництво потребує часу, а відновлення арсеналів не завжди може відбуватися такими темпами, яких потребує масштабний конфлікт.
Представники держав Перської затоки також попереджали американську адміністрацію про можливі проблеми із захистом їхньої території у разі відповіді Ірану.
Якщо Іран спробує атакувати американських союзників у регіоні, Вашингтон може опинитися перед необхідністю одночасно захищати власні сили, військові бази та критичну інфраструктуру партнерів.
Це здатне створити серйозне навантаження на американські системи протиповітряної оборони.
Удар по енергетиці може запустити небезпечний ланцюг
Особливе занепокоєння американських чиновників викликає можливість ударів по енергетичній інфраструктурі країн Перської затоки.
Такий сценарій може мати наслідки далеко за межами Близького Сходу.
Ірану не обов'язково завдавати масштабної шкоди військовим силам США, щоб створити серйозні проблеми для Вашингтона. Удар по критично важливих енергетичних об'єктах або порушення роботи транспортних маршрутів може вплинути на світові ціни на енергоносії та створити додатковий тиск на економіку.
Водночас, за оцінками співрозмовників CNN, такі атаки навряд чи змусили б Іран капітулювати.
Навпаки, вони могли б спровокувати нову хвилю відповідних дій.
Таким чином, Вашингтон ризикує потрапити в замкнене коло: нові удари породжують відповідь, відповідь вимагає нових ударів, а кожен наступний крок збільшує ризик неконтрольованого розширення конфлікту.
Саме такого сценарію, схоже, і прагне уникнути Кейн.
Кейн намагається не вступати у відкритий конфлікт із Трампом
Попри свої побоювання, генерал не демонструє відкритого протистояння президенту.
За даними джерел, під час зустрічей із Трампом Кейн не заперечує можливості завдати Ірану значної шкоди, якщо президент ухвалить рішення продовжувати військову кампанію.
За словами одного зі співрозмовників CNN, генерал пояснював Трампу, що американські військові здатні серйозно послабити противника.
Однак у приватних розмовах його позиція значно обережніша.
Кейн, за інформацією джерел, звертає увагу президента на обмеження повітряної кампанії, стан американських запасів і ризик того, що нова масштабна операція може не дати очікуваного політичного результату.
Деякі співрозмовники навіть вважають, що генерал недостатньо жорстко доносить свою позицію до президента.
Водночас представник Кейна відмовився підтверджувати або спростовувати зміст закритих розмов.
У Білому домі, зі свого боку, позитивно оцінюють роботу генерала та називають його важливим членом команди національної безпеки Трампа.
Це може свідчити про те, що, попри внутрішні розбіжності щодо окремих сценаріїв, відкритого конфлікту між президентом і військовим керівництвом наразі немає.
Пентагон шукає альтернативи
Війна з Іраном наближається до шестимісячної позначки, однак Сполучені Штати досі не мають простого військового способу досягти всіх заявлених цілей без значного підвищення ставок.
Саме тому Пентагон і Центральне командування США переглядають можливі стратегії.
Американські військові шукають нові способи тиску на Тегеран, які дозволили б продемонструвати силу, але водночас не призвели б до масштабної наземної війни.
Один із високопоставлених представників CENTCOM навіть закликав військових пропонувати нові та нестандартні ідеї щодо того, як посилити тиск на Іран.
Це показовий момент.
Коли армія вже перебуває в стані війни, простір для маневру значно звужується. Рішення доводиться ухвалювати не в умовах теоретичного планування, а під постійним тиском реальних бойових подій.
Один зі співрозмовників CNN саме тому назвав ситуацію особливо складною: набагато простіше продумати всі варіанти до початку війни, ніж намагатися змінити стратегію вже після її початку.
Чому наземна операція залишається небажаною
Частина американських чиновників вважає, що рішучої військової перемоги над Іраном можна було б досягти лише за допомогою масштабної наземної операції.
Але ціна такого рішення може бути надзвичайно високою.
Іран — велика держава з величезною територією, значним населенням та потужними можливостями для ведення тривалого опору.
Для США це означало б необхідність розгортати значні сухопутні сили та готуватися до потенційно затяжної кампанії.
Такий сценарій міг би призвести до великих втрат серед американських військових і перетворити нинішню війну на конфлікт зовсім іншого масштабу.
Саме тому адміністрація Трампа наразі не підтримує варіант масштабного введення наземних військ.
Президенту потрібен результат, який можна буде представити американському суспільству як перемогу, але без політичної та людської ціни великої наземної війни.
Перед Трампом стоїть складне завдання
Фактично американська адміністрація опинилася перед дилемою.
Продовження військової кампанії може створити додатковий тиск на Іран, але водночас збільшує ризик відповідних ударів, витрат боєприпасів і втягування союзників у конфлікт.
Зупинка війни без очевидного результату може виглядати як політична поступка.
Саме тому американські радники, за даними CNN, намагаються знайти третій варіант.
Йдеться про можливість завершити активну фазу конфлікту так, щоб Дональд Трамп міг заявити про досягнення певної перемоги, а Вашингтон водночас не був змушений продовжувати масштабну військову операцію.
Для цього може знадобитися дипломатичний канал, проміжна домовленість або формула, яка дозволить обом сторонам заявити про досягнення своїх цілей хоча б частково.
Поки що невідомо, чи вдасться знайти такий сценарій.
Але сама поява дискусії про «вихід» із війни на рівні найвищого військового керівництва США показує: у Вашингтоні дедалі більше замислюються не лише над тим, як завдати Ірану чергового удару, а й над тим, як не дозволити конфлікту перетворитися на нескінченну спіраль ескалації.
І саме тут для генерала Кейна головним питанням стає не демонстрація максимальної сили, а пошук моменту, коли подальше застосування військової сили перестає наближати США до бажаного результату.
Для адміністрації Трампа це може стати одним із найскладніших рішень усієї війни: визначити, коли продовження бойових дій перестає бути шляхом до перемоги і починає створювати більше ризиків, ніж переваг.
