Завантаження публікації
ОГОЛОШЕННЯ

Захід поставив Україну перед жорстким вибором: чому війна може затягнутися ще на роки

Поки союзники зволікають із критично важливими рішеннями, Кремль отримує нові можливості для ескалації. Експерти попереджають: без термінової допомоги сценарій затяжної війни стає дедалі реальнішим, а ціна кожного місяця зростає.


Save
Тетяна Федорів
Від
Тетяна Федорів
Газета Дейком | 07.08.2026, 12:35 GMT+3; 05:35 GMT-4
Мова публікації: Українська

Підтримка України з боку західних партнерів знову опинилася в центрі гострих дискусій. Попри те, що ситуація на фронті останніми місяцями демонструвала окремі позитивні тенденції для Києва, нестача критично важливих засобів протиповітряної оборони може докорінно змінити перебіг війни. Саме на цьому наголошує оглядач Bloomberg Марк Чемпіон, який вважає, що нерішучість союзників створює для Кремля стратегічну перевагу саме тоді, коли Україна мала шанс посилити власні позиції.

На думку експерта, ще кілька тижнів тому існувало вікно можливостей для активізації дипломатичних зусиль. Уповільнення наступальних дій російських військ, значні втрати на фронті та розвиток українських далекобійних можливостей могли стати чинниками, які змусили б Москву серйозніше розглядати переговорний процес. Проте ситуація стрімко змінилася.

Ключовою проблемою став дефіцит перехоплювачів для систем Patriot. Саме ці комплекси залишаються єдиним засобом, який довів свою ефективність у боротьбі з балістичними ракетами. Без достатнього запасу таких ракет українська система протиракетної оборони втрачає здатність повною мірою прикривати великі міста, критичну інфраструктуру та стратегічні об'єкти.

Саме цим, вважає Чемпіон, і користується Кремль. Втрата частини захисту відкриває можливість для масованих ударів по території України без необхідності витрачати великі ресурси на подолання сучасної системи ППО. Якщо раніше застосування балістичних ракет вимагало значних витрат і не гарантувало результату, то тепер ситуація для Росії виглядає значно сприятливішою.

Особливу небезпеку становить можливість атак практично по всій території країни. Йдеться не лише про прифронтові регіони, а й про міста, які донедавна вважалися відносно безпечними. Під загрозою можуть опинитися транспортна інфраструктура, промислові підприємства, логістичні вузли, порти та енергетичні об'єкти.

Енергетична система залишається одним із головних напрямків потенційних ударів. За останні роки вона вже пережила численні масштабні атаки, однак нова хвиля може виявитися ще руйнівнішою. Якщо темпи відновлення інфраструктури не встигатимуть за масштабами руйнувань, країна ризикує зіткнутися з тривалими перебоями в електропостачанні та теплопостачанні вже найближчої зими.

Такі наслідки виходять далеко за межі військової сфери. Тривалі відключення електроенергії, проблеми із забезпеченням теплом, перебої у роботі промисловості та транспорту можуть спровокувати нову хвилю внутрішнього переміщення населення та виїзду громадян за кордон. Це означає додатковий тиск на економіку, соціальну сферу та державний бюджет.

Попри складну ситуацію, Україна активно працює над створенням власних засобів захисту. Триває розробка національної системи протиракетної оборони, а також власних балістичних ракет, які мають посилити можливості стримування противника. Водночас навіть найамбітніші оборонні програми потребують значного часу. Розробка, випробування, серійне виробництво та інтеграція таких систем можуть тривати роками, тоді як загроза існує вже сьогодні.

На цьому тлі експерт окреслює три можливі сценарії розвитку подій.

Перший варіант передбачає швидке політичне рішення західних союзників щодо передачі Україні додаткових перехоплювачів Patriot та інших сучасних засобів протиповітряної оборони. Крім цього, Київ має отримати більше можливостей для високоточних ударів на великі відстані по військових об'єктах, пов'язаних із виробництвом та запуском ракет. Саме такий сценарій аналітик називає найкращим, адже він дозволив би відновити баланс сил і зменшити потенціал нових атак. Проте шансів на його швидку реалізацію експерт оцінює небагато.

Другий сценарій передбачає згоду України на виконання вимог Кремля та поступки щодо територій. Але й цей варіант Чемпіон вважає практично нереалістичним. Він наголошує, що нинішні вимоги Москви виходять далеко за межі можливого політичного компромісу.

Особливе значення має так звана смуга укріплених районів на Донбасі, яку Росія прагне отримати під свій контроль. Для України цей регіон має стратегічне значення, адже він є важливою лінією оборони перед басейном Дніпра. Втрата таких позицій істотно змінювала б військовий баланс і створювала нові ризики для безпеки країни.

Саме тому, вважає експерт, найбільш реалістичним залишається третій сценарій — затяжна війна. Якщо ситуація із західною допомогою кардинально не зміниться, бойові дії можуть тривати щонайменше до 2027 року, а можливо, й довше. Такий розвиток подій означатиме подальші людські втрати, величезні фінансові витрати, виснаження економік обох сторін і продовження глобальної нестабільності.

Окремим підтвердженням серйозності проблеми стали останні масовані повітряні атаки. У ніч на 5 серпня Росія застосувала десятки ракет і понад сотню ударних безпілотників. Президент України Володимир Зеленський заявив, що через різке скорочення постачання систем Patriot українські сили не змогли перехопити жодної балістичної ракети. Він наголосив на необхідності термінових політичних рішень щодо передачі додаткових комплексів ППО та розвитку їхнього виробництва.

Додатковим сигналом стала й заява президента США Дональда Трампа, який підтвердив відмову у передачі Україні далекобійних ракет, пояснивши це потребами власної армії. Такі рішення лише посилюють дискусію про майбутнє міжнародної підтримки України та її вплив на подальший перебіг війни.

Сьогодні питання оборонної допомоги вже не обмежується постачанням окремих видів озброєння. Від швидкості ухвалення рішень союзниками залежить здатність України захищати цивільне населення, зберігати критичну інфраструктуру та підтримувати економічну стійкість. Час стає одним із головних факторів цієї війни, а кожне відкладене рішення може мати стратегічні наслідки не лише для України, а й для всієї системи європейської безпеки.


Тетяна Федорів — Кореспондент, яка спеціалізується на політиці, економіці та технологіях, проживає у Вашингтоні, США, та висвітлює міжнародні новини.

Повторний випуск публікації 20.08.2026 року о 16:50 GMT+3 Київ; 09:50 GMT-4 Вашингтон.

Цей матеріал опубліковано 07.08.2026 року о 12:35 GMT+3 Київ; 05:35 GMT-4 Вашингтон, розділ: Війна Росії проти України, Політика, Аналітика, із заголовком: "Захід поставив Україну перед жорстким вибором: чому війна може затягнутися ще на роки". Якщо в публікації з'являться зміни, про це буде зазначено та описано у кінці публікації.

Читайте щоденну газету та загальну стрічку новин газети Дейком, яка поєднує багато цікавого в понад 40 розділах з усіх куточків світу.


Save
ОГОЛОШЕННЯ

Новини, які можуть Вас зацікавити:

Штатні та позаштатні журналісти газети «Дейком» щодня готують сотні публікацій, щоб читачі отримували найоперативнішу, перевірену й глибоку інформацію. Ми працюємо для тих, хто хоче розуміти суть подій, бачити широку картину та бути на крок попереду.

Останні новини

Вибір редакції

Європейські новини: