Два резонансні інциденти, що сталися у Німеччині, знову привернули увагу до питання гібридних загроз у Європі. Поява безпілотника з вибуховим пристроєм поблизу одного з найбільших вантажних аеропортів континенту та розслідування щодо можливого стеження за керівником оборонної компанії, яка постачає Україні безпілотники, змусили європейських експертів заговорити про якісно новий рівень ризиків.
Попри те, що в окремих епізодах слідство ще триває і остаточних висновків немає, сукупність подій дедалі частіше розглядають як елементи ширшої кампанії, спрямованої на підрив логістики, оборонної промисловості та підтримки України.
Дрон із вибухівкою біля одного з ключових аеропортів Європи
У ніч проти 5 серпня працівники міжнародного аеропорту Лейпциг/Галле виявили безпілотник із саморобним вибуховим пристроєм. Його знайшли у закритій вантажній зоні поблизу південної злітно-посадкової смуги.
Фахівці федеральної поліції оперативно вилучили детонатор, після чого частину польотів довелося тимчасово призупинити, а окремі літаки перенаправили до інших аеропортів.
За інформацією німецьких медіа, дрон лежав неподалік українського транспортного літака Antonov Airlines Ан-124, який регулярно використовується для міжнародних вантажних перевезень.
Наразі правоохоронці не встановили ні особу, яка запустила безпілотник, ні його кінцеву ціль. Розслідування триває.
Тієї ж ночі стався ще один незвичайний інцидент. Вантажний літак, який був змушений змінити маршрут через закриття смуги, під час польоту зіткнувся з невідомим об'єктом. Після посадки у Ганновері на фюзеляжі виявили незначні пошкодження.
Слідчі перевіряють, чи міг цим об'єктом бути ще один безпілотник і чи пов'язані між собою обидва випадки.
Німеччина говорить про новий рівень загроз
Міністр внутрішніх справ Німеччини Александер Добріндт охарактеризував появу озброєного вибухівкою дрона на території міжнародного аеропорту як "новий сценарій загрози".
За його словами, проведення такої операції вимагало професійної підготовки. Водночас міністр наголосив, що походження безпілотника та особи організаторів наразі офіційно не встановлені.
Саме тому будь-які припущення щодо конкретного замовника залишаються лише робочими версіями слідства.
Експерти наголошують, що у питаннях національної безпеки важливо не робити передчасних висновків. Остаточну відповідальність може встановити лише розслідування та судові процедури.
Разом із тим контекст події привертає особливу увагу. Аеропорт Лейпциг/Галле є одним із найбільших вантажних авіаційних вузлів Європи, базою міжнародної логістичної компанії DHL та місцем роботи української авіакомпанії Antonov Airlines. Раніше цей транспортний вузол уже згадувався у зв'язку з інцидентами, пов'язаними із замаскованими запалювальними пристроями у вантажах.
Стеження за виробником безпілотників для України
Другий резонансний епізод має значно вищий рівень офіційного підтвердження.
Ще 24 березня Федеральна прокуратура Німеччини повідомила про затримання громадянина України в Іспанії та громадянки Румунії у Німеччині.
За даними слідства, вони виконували завдання зі збору інформації про людину, яка забезпечувала постачання безпілотників і комплектуючих для України. Підозрювані шукали інформацію в інтернеті, фотографували місце роботи цієї особи та здійснювали спостереження.
Німецьке видання Die Zeit повідомило, що об'єктом стеження був керівник та головний конструктор оборонної компанії Donaustahl Штефан Туманн. Саме ця компанія постачає Україні розвідувальні та ударні безпілотники.
Журналісти припустили, що кінцевою метою операції могло бути фізичне усунення підприємця.
Втім, тут також важливо розмежовувати офіційно підтверджені факти та журналістські висновки.
Федеральна прокуратура підтвердила саме факт проведення розвідувальної операції та стеження. Натомість версія про можливий замах поки що не стала частиною офіційного обвинувачення і ґрунтується на журналістському розслідуванні та джерелах у спецслужбах.
Ціллю може бути вся система допомоги Україні
На думку багатьох аналітиків, якщо розглядати ці події комплексно, можна побачити спільну логіку.
Йдеться не лише про спроби завдати шкоди окремим підприємствам чи конкретним людям.
Потенційними цілями можуть ставати логістичні центри, транспортні маршрути, виробничі підприємства, інженери, керівники компаній та інші елементи системи, яка забезпечує виробництво й постачання військової техніки Україні.
Навіть короткочасне блокування великого транспортного вузла або тимчасове припинення роботи оборонного підприємства здатне вплинути на виконання контрактів, збільшити витрати на логістику та страхування, а також створити додаткові труднощі для міжнародних перевезень.
Не менш важливою складовою може бути психологічний ефект.
Будь-які інциденти біля стратегічних підприємств чи аеропортів потенційно можуть викликати занепокоєння серед бізнесу, співробітників та інвесторів.
Вербування через інтернет і використання випадкових виконавців
Європейські спецслужби дедалі частіше повідомляють про використання для подібних операцій людей, завербованих через інтернет.
Таким особам можуть доручати фотографування об'єктів, встановлення камер спостереження, перевезення пакунків, підпали або інші дії, які окремо можуть не виглядати як тяжкі злочини.
У травні 2025 року Федеральна прокуратура Німеччини повідомляла про затримання трьох громадян України, яких підозрювали у готовності пересилати через вантажні мережі пакунки з вибуховими або запалювальними пристроями за завданням осіб, пов'язаних із російськими державними структурами.
Експерти наголошують, що громадянство виконавців саме по собі не свідчить про державу, яка стоїть за операцією. Навпаки, використання громадян різних країн може значно ускладнювати розслідування та встановлення справжніх організаторів.
Європа посилює протидію гібридним загрозам
Європейський Союз уже офіційно визнає, що диверсії, пошкодження критичної інфраструктури, кібератаки, втручання у вибори та інформаційні операції становлять частину довготривалої кампанії гібридного тиску.
Для реагування на такі виклики ЄС створив окремий санкційний режим, під який станом на липень уже потрапили десятки фізичних осіб та організацій.
Водночас дедалі більше експертів вважають, що одних лише санкцій недостатньо.
На їхню думку, необхідне глибше об'єднання зусиль контррозвідувальних органів країн Європи, посилення захисту транспортної інфраструктури, оборонних підприємств, логістичних центрів, портів, аеропортів та об'єктів критичної інфраструктури.
Не менш важливим залишається розвиток систем раннього виявлення підозрілих дронів, посилення кіберзахисту та боротьба з мережами вербування через соціальні мережі й месенджери.
Остаточні відповіді ще попереду
Наразі немає офіційних доказів того, що інцидент у Лейпцигу та справа навколо компанії Donaustahl є частинами однієї операції або мають спільних організаторів.
Проте обидва випадки демонструють, наскільки складними стали сучасні загрози для європейської безпеки. Саме тому правоохоронні органи дедалі більше уваги приділяють не лише окремим кримінальним епізодам, а й можливим взаємозв'язкам між ними.
Подальші висновки залежатимуть від результатів розслідувань, однак уже сьогодні ці події стали черговим сигналом для європейських держав щодо необхідності посилення захисту критично важливої інфраструктури, оборонної промисловості та міжнародної логістики.
