У Польщі спалахнула нова політична дискусія навколо українців, які перебувають на території країни. Цього разу причиною стали заяви представників опозиційної партії «Право і справедливість» (PiS), які пообіцяли в разі перемоги на виборах 2027 року посилити правила перебування громадян України призовного віку та запустити процедури їхньої депортації за певних умов.
У польському Міністерстві внутрішніх справ та адміністрації такі заяви вже назвали популізмом і абсурдом. Представники уряду наголосили: польське законодавство й без того передбачає механізми видворення іноземців, які порушують правила перебування або закон, тому створення окремої системи саме для українських чоловіків виглядає радше політичною заявою, ніж необхідністю.
Що запропонувала польська опозиція
Гучна заява пролунала під час програмного з'їзду PiS. Віцепрезидент партії та євродепутат Тобіаш Бохенський заявив, що у випадку перемоги політичної сили на парламентських виборах 2027 року одним із перших рішень нового уряду стане депортація українських чоловіків призовного віку, які не працюють у Польщі легально.
За словами політика, партія хоче створити систему, у якій інформація про певні порушення автоматично передаватиметься відповідним службам. Якщо людина двічі вчинить правопорушення або не виконуватиме адміністративні чи службові обов'язки, це, за задумом представника PiS, має стати підставою для запуску процедури депортації.
Така риторика одразу привернула увагу не лише польського суспільства, а й українців, адже йдеться про потенційно дуже велику групу людей. Утім, важливо розділяти політичну обіцянку опозиції та чинні правила, за якими іноземці перебувають у Польщі.
Представниця польського МВС Кароліна Галецька відреагувала на заяви різко. Вона назвала запропонований підхід «суцільним абсурдом і популізмом».
У Варшаві нагадали про реальну статистику
Одним із головних аргументів польського уряду стали дані про працевлаштування українських чоловіків.
За інформацією польської Служби соціального страхування, близько 95% українських чоловіків призовного віку, які перебувають у Польщі, працюють легально. Вони сплачують податки та внески, орендують житло, купують товари й послуги та фактично є частиною польської економіки.
Цей показник особливо важливий на тлі політичних заяв про нібито масову проблему з нелегальним перебуванням українських чоловіків. Наведена статистика свідчить про зовсім іншу картину: переважна більшість цієї категорії громадян не перебуває поза економічною системою Польщі, а навпаки — працює в ній і робить фінансовий внесок у бюджет.
Для польської влади це стало одним із ключових аргументів проти ідеї запровадження спеціального підходу до українців призовного віку.
Кароліна Галецька також наголосила, що Польща вже має механізми боротьби з іноземцями, які порушують закон. Якщо людина справді вчиняє правопорушення або не має законних підстав для перебування, відповідні служби можуть ухвалювати рішення про її видворення.
Тобто, за логікою польського уряду, додаткової системи саме для українських громадян не потрібно: порушення закону вже сьогодні може мати наслідки незалежно від громадянства.
Депортацій стало більше — але не через українців
Ще одним аргументом МВС Польщі стала статистика депортацій.
За словами Галецької, у 2023 році, коли уряд очолювала політична сила «Право і справедливість», з Польщі було депортовано близько 3 тисяч іноземців.
Натомість у 2025 році кількість видворених іноземних громадян сягнула приблизно 10 тисяч. Йдеться про людей різних національностей.
Ці цифри польська влада використовує для того, щоб показати: нинішній уряд не відмовився від жорсткого контролю за дотриманням міграційного законодавства. Навпаки, за словами представниці МВС, політика щодо тих, хто порушує правила, стала достатньо суворою.
Саме тому в уряді вважають некоректними твердження про необхідність запровадити особливі заходи проти українців.
Фактично дискусія в Польщі розділилася на два табори. Опозиція намагається зробити тему перебування українців частиною ширшої політичної кампанії, акцентуючи увагу на працевлаштуванні, виконанні законів і статусі чоловіків призовного віку. Уряд натомість наголошує на статистиці та економічній ролі українців.
Чому тема українців стала політично чутливою
Після початку повномасштабної війни Польща стала однією з головних країн Європи, де оселилися українці. Для багатьох людей це була вимушена втеча від бойових дій, руйнування житла та небезпеки.
За роки перебування в Польщі значна частина українців інтегрувалася в місцеве суспільство. Люди влаштувалися на роботу, відкрили підприємства, почали навчатися, орендували житло та стали постійними споживачами польських товарів і послуг.
Водночас із плином часу ставлення до українців у польському політичному просторі стало складнішим. Питання допомоги, соціальних виплат, працевлаштування та міграції дедалі частіше використовуються як елементи внутрішньополітичної боротьби.
Особливо чутливою є тема чоловіків призовного віку. В Україні триває мобілізація, а тому перебування військовозобов'язаних громадян за кордоном регулярно стає предметом суспільних дискусій.
Для польських політиків це створює простір для гучних заяв. Але між політичною риторикою та реальною політикою держави існує принципова різниця.
Заява представника PiS наразі є позицією опозиційної партії та її баченням можливих майбутніх змін. Вона не означає автоматичного ухвалення такого рішення чи негайного початку депортацій.
Польща нагадує: правила однакові для всіх
Кароліна Галецька окремо підкреслила, що Польща залишається відкритою та гостинною країною.
При цьому гостинність, за її словами, не означає відсутності правил. Іноземці, які перебувають у країні законно, працюють, навчаються та дотримуються законодавства, мають можливість продовжувати своє життя в Польщі відповідно до чинного статусу.
Представниця МВС звернула увагу й на студентів. Навіть ті українці, які не працюють, можуть робити внесок в економіку через навчання, проживання, купівлю товарів і послуг.
Це важливий момент у нинішній дискусії. Економічний внесок людини не обов'язково вимірюється лише трудовим договором. Витрати на житло, харчування, транспорт, освіту та інші послуги також підтримують економічну активність.
Тому сама по собі відсутність легальної роботи ще не означає, що людина порушує закон або автоматично повинна залишити країну.
Що змінюється для українців у Євросоюзі
На цьому тлі особливо важливим стало рішення Ради Європейського Союзу щодо продовження тимчасового захисту для українців.
30 липня Рада ЄС письмовою процедурою затвердила продовження відповідного режиму. Водночас були передбачені й нові підходи щодо громадян України, які прибуватимуть до ЄС уперше.
Зокрема, для новоприбулих військовозобов'язаних українців можливість отримати тимчасовий захист пов'язуватиметься з відсутністю проблем із військово-обліковими документами.
Це рішення показує, наскільки складною стала система правил для українців за кордоном. З одного боку, Європейський Союз продовжує механізм захисту для мільйонів людей. З іншого — держави дедалі уважніше стежать за дотриманням міграційних, адміністративних та інших вимог.
Для українців це означає, що питання легального статусу, документів, роботи та дотримання законодавства набувають дедалі більшого значення.
Чи варто українцям побоюватися масових депортацій
На сьогодні підстав говорити про те, що Польща готує масову депортацію українських чоловіків призовного віку лише через сам факт перебування в країні, немає.
Заяви про таку політику пролунали від представника опозиційної партії в рамках її політичної програми. Чинна польська влада, навпаки, публічно розкритикувала цю ідею.
Водночас це не означає, що перебування в Польщі автоматично гарантує відсутність будь-яких міграційних наслідків. Як і громадяни інших держав, українці повинні дотримуватися польського законодавства та умов свого легального статусу.
У разі серйозних порушень законодавства рішення про видворення може ухвалюватися відповідними органами. Але це зовсім інша ситуація, ніж запропонована опозицією ідея спеціальної системи, орієнтованої саме на українських чоловіків призовного віку.
Саме на цій різниці сьогодні наголошує польський уряд.
Політична заява, яка може мати довгий післясмак
Історія з заявами PiS показує ще одну важливу тенденцію: українська міграція поступово стає частиною внутрішньополітичної боротьби в Польщі.
Напередодні виборів 2027 року тема може звучати дедалі гучніше. Партії можуть сперечатися про соціальну підтримку, працевлаштування іноземців, міграційну політику та правила перебування.
Для українців це означає необхідність уважно стежити не лише за офіційними рішеннями Варшави та Брюсселя, а й за політичними програмами партій, які претендують на владу.
Наразі головний висновок із польської дискусії полягає в іншому: гучна заява про можливі депортації не стала рішенням держави. Чинне польське керівництво прямо назвало таку риторику популістською та нагадало, що закон уже передбачає механізми для реагування на порушення.
А цифра у 95% легально працевлаштованих українських чоловіків призовного віку додає до дискусії важливий контекст. За політичними суперечками стоять не абстрактні цифри, а сотні тисяч людей, які живуть, працюють, навчаються та будують своє життя в Польщі.
Саме тому майбутня міграційна політика Варшави матиме значення далеко за межами польської внутрішньої політики. Вона безпосередньо стосуватиметься українських родин, працівників, студентів і всіх тих, хто знайшов у Польщі тимчасовий або довгостроковий прихисток.
