Європейський Союз готується до масштабного перегляду своєї фінансової системи. Посли країн-членів обговорюють можливі нові джерела доходів, які дозволять наповнити бюджет блоку на 2028–2034 роки та забезпечити фінансування ключових напрямів — від оборони й підтримки України до розвитку європейської економіки.
Серед запропонованих варіантів опинилися податки на авіаквитки, продукти з високим вмістом цукру, фінансові операції, а також окремі види діяльності великих компаній.
За попередніми оцінками, нові механізми можуть приносити бюджету ЄС близько 66 млрд євро щороку.
ЄС шукає нові джерела доходів
Головна причина дискусій — необхідність сформувати стабільну фінансову основу для нового восьмирічного бюджету Європейського Союзу, загальний обсяг якого планується на рівні близько 2 трлн євро.
Наразі значна частина бюджету формується за рахунок внесків держав-членів. Однак у Брюсселі прагнуть зменшити залежність від національних урядів і створити так звані "власні ресурси" ЄС — джерела доходів, які напряму надходитимуть до спільного бюджету.
Серед ідей, які зараз обговорюються:
податок на прибуток компаній, які отримували державну підтримку;
повернення податку на фінансові операції;
спеціальний збір із туристів, які приїжджають до ЄС із країн поза межами блоку;
податки на авіаперевезення;
збори з окремих категорій харчових продуктів.
Податок на авіаквитки може викликати суперечки
Ідея загальноєвропейського податку на авіаквитки обговорюється вже не перший рік.
Водночас низка країн ЄС уже має власні механізми оподаткування авіаперевезень. Серед них — Австрія, Франція, Німеччина, Італія, Нідерланди, Португалія та Швеція.
На рівні всього Європейського Союзу авіаквитки наразі звільнені від податку на додану вартість.
Для порівняння, стандартні ставки ПДВ у країнах ЄС коливаються приблизно від 17% до 27% і застосовуються до більшості товарів та послуг.
Запровадження нового збору може стати політично складним рішенням, оскільки воно безпосередньо вплине на мільйони пасажирів і може призвести до подорожчання авіаперельотів.
Авіакомпанії також можуть виступити проти такого кроку, аргументуючи це зростанням витрат і можливим падінням попиту на подорожі.
Брюссель хоче оподаткувати продукти із високим вмістом цукру
Ще один варіант поповнення бюджету — податок на ультраоброблені продукти харчування з великим вмістом цукру, солі та жирів.
Європейська комісія раніше розглядала подібні заходи у межах боротьби із серцево-судинними захворюваннями та покращення здоров’я населення.
Тепер ця ідея може отримати ще одну мотивацію — фінансову.
Прихильники такого підходу вважають, що подібні збори можуть одночасно приносити додаткові кошти до бюджету та стимулювати виробників створювати більш здорові продукти.
Водночас критики побоюються, що додаткові податки можуть найбільше вдарити по споживачах через зростання цін на звичайні товари.
Новий бюджет ЄС має врахувати оборону та Україну
Фінансовий план на 2028–2034 роки формується в умовах значних змін у безпековій ситуації Європи.
Одним із головних пріоритетів майбутнього бюджету мають стати витрати на оборону.
Крім того, Європейська комісія планує передбачити значне фінансування для підтримки України. За попередніми планами, на ці цілі може бути спрямовано близько 100 млрд євро.
Водночас Брюссель наголошує, що фінансова допомога буде пов’язана з виконанням певних реформ.
Деякі країни закликають скоротити бюджет
Не всі держави ЄС підтримують збільшення спільних витрат.
Зокрема, Німеччина, яка є одним із найбільших платників до бюджету Євросоюзу, виступає за скорочення запропонованого фінансового плану приблизно на 400 млрд євро.
Берлін традиційно наполягає на більшому контролі над витратами та обережнішому підході до збільшення фінансових зобов’язань.
Це означає, що переговори щодо нового бюджету можуть бути складними та тривалими.
ЄС стоїть перед вибором: більше податків чи менше витрат
Новий бюджет Європейського Союзу стане одним із найважливіших фінансових рішень найближчих років.
Брюссель прагне отримати більше незалежних джерел доходів, щоб фінансувати стратегічні напрями — оборону, цифровізацію, зелену трансформацію та підтримку партнерів.
Однак кожна нова податкова ініціатива може викликати опір як серед урядів країн-членів, так і серед громадян.
Саме тому найближчі переговори визначать, якою буде фінансова модель ЄС у наступному десятилітті — із новими податками та більшими можливостями для спільних проєктів чи зі скороченням витрат через позицію окремих держав.
