Президент Фінляндії Александр Стубб заявив, що Україна вже досягла головної мети у війні, зберігши свою державність, незалежність і суверенітет. На його переконання, якщо оцінювати результати повномасштабного вторгнення Росії не лише за лінією фронту, а й за стратегічними цілями Кремля, саме Україна виявилася стороною, яка змогла зірвати плани агресора.
Таку позицію глава фінської держави озвучив під час інтерв'ю CNBC на полях саміту НАТО в Анкарі. Водночас він підкреслив, що нинішня ситуація не є приводом для самозаспокоєння, адже Україна й надалі потребує масштабної підтримки від союзників, особливо у сфері протиповітряної оборони.
Стубб пояснив, чому вважає Україну переможницею
Президент Фінляндії запропонував подивитися на війну з точки зору тих цілей, які Росія ставила перед собою на початку повномасштабного вторгнення.
За словами Стубба, за понад чотири роки активних бойових дій російські війська змогли просунутися лише приблизно на 60 кілометрів. Для порівняння він навів історичний приклад Другої світової війни, коли радянська армія подолала відстань від Москви до Берліна, що становить близько 1400 кілометрів.
На думку президента Фінляндії, це красномовно демонструє масштаб невиконаних планів Кремля.
Саме тому він вважає, що Україна вже досягла стратегічної перемоги, адже змогла вистояти, зберегти незалежність і не дозволила реалізувати початкові наміри Москви.
Безпека України та НАТО нерозривно пов'язані
Окрему увагу Стубб приділив ролі України у майбутній системі європейської безпеки.
Він наголосив, що питання безпеки Києва більше не можна розглядати окремо від безпеки всього Північноатлантичного альянсу.
За словами фінського президента, сьогодні Україна потребує НАТО так само, як і сам Альянс потребує України. Саме український досвід сучасної війни, стійкість Збройних сил та здатність протистояти значно чисельнішому противнику вже стали важливими для всіх європейських союзників.
На його переконання, майбутня архітектура безпеки Європи неможлива без України.
Європа бере на себе більше відповідальності
Стубб також звернув увагу на рішення союзників щодо суттєвого збільшення оборонних витрат.
Минулого року країни НАТО погодилися поступово довести фінансування оборони до 5% валового внутрішнього продукту до 2035 року. Президент Фінляндії назвав цю домовленість історичною, адже вона означає якісно новий підхід до безпеки на європейському континенті.
За його словами, саме виконання цих зобов'язань стане головним показником успішності майбутньої трансформації Альянсу.
Стубб зазначив, що нині дедалі частіше говорять про концепцію "НАТО 3.0", яка передбачає поступовий перерозподіл відповідальності між Сполученими Штатами та європейськими союзниками.
Європа почула сигнал Вашингтона
Президент Фінляндії підкреслив, що європейські держави вже усвідомили необхідність більш активно дбати про власну оборону.
За його словами, союзники чітко почули заклик США збільшити власний внесок у забезпечення безпеки як у мирний час, так і під час кризових ситуацій.
Йдеться не лише про додаткове фінансування армій, а й про розвиток оборонної промисловості, спільне планування, виробництво озброєння та зміцнення обороноздатності всього європейського простору.
Україна все ще гостро потребує сучасної ППО
Попри оптимістичну оцінку стратегічного становища України, Стубб закликав не втрачати відчуття реальності.
Він наголосив, що українські міста й надалі регулярно зазнають масованих повітряних атак, тому одним із головних пріоритетів для партнерів має залишатися постачання сучасних систем протиповітряної оборони.
За словами президента Фінляндії, саме посилення української ППО сьогодні є одним із найважливіших напрямків міжнародної військової допомоги.
Швеція також не бачить перемоги Росії
Подібну оцінку ситуації висловив і прем'єр-міністр Швеції Ульф Крістерссон.
Він заявив, що Росія явно не досягла тих результатів, на які розраховувала, розпочинаючи повномасштабне вторгнення.
За словами шведського прем'єра, Україна демонструє вражаючу стійкість, а перебіг війни суттєво відрізняється від початкових очікувань Кремля.
Водночас Крістерссон звернув увагу, що сьогодні головне питання полягає не лише у військових успіхах, а й у тому, на чиєму боці опиниться час.
Союзники готуються до тривалого протистояння
На думку західних лідерів, Росія продовжує розраховувати на поступове виснаження європейських партнерів України. Кремль очікує, що з часом країни Заходу можуть втомитися від тривалої війни, значних фінансових витрат та постійної необхідності підтримувати Київ.
Саме тому європейські держави дедалі активніше збільшують оборонні бюджети, модернізують свої армії та розширюють військове виробництво.
Заяви президента Фінляндії та прем'єр-міністра Швеції демонструють спільне бачення більшості північних союзників: Україна вже довела свою здатність протистояти значно сильнішому противнику, однак для досягнення справедливого та стійкого миру міжнародна підтримка має не зменшуватися, а навпаки — посилюватися. Саме від єдності союзників і готовності продовжувати допомогу багато в чому залежатиме подальший перебіг війни та майбутня безпека всієї Європи.
