Франція та Велика Британія закликають міжнародних партнерів посилити економічний тиск на Росію. Одним із головних напрямків нової санкційної кампанії має стати так званий «тіньовий флот» — мережа суден, компаній та посередників, за допомогою яких Москва намагається обходити міжнародні обмеження на експорт нафти та інших енергоресурсів.
Про необхідність активніших дій заявили прем'єр-міністр Великої Британії Енді Бернем і президент Франції Еммануель Макрон під час засідання Коаліції охочих у Києві. Їхні заяви свідчать про те, що санкційна політика союзників поступово зміщується від простого розширення списків обмежень до спроб безпосередньо перекрити механізми, які дозволяють Росії продовжувати отримувати доходи від експорту енергоносіїв.
Для Москви це питання має принципове значення. Попри санкції та численні обмеження, російська економіка продовжує отримувати значні кошти від продажу нафти, газу та інших ресурсів. Частина цих операцій проводиться через складні схеми, які дозволяють обходити традиційні механізми контролю.
Британія закликає перекрити фінансові канали війни
Прем'єр-міністр Великої Британії Енді Бернем наголосив, що санкції повинні бити не лише по окремих компаніях, а й по всьому ланцюгу постачання, який забезпечує російську військову машину.
За його словами, необхідно створити умови, за яких Росія відчує дедалі більший економічний тиск і буде змушена переглядати здатність продовжувати війну.
Особливу увагу британський прем'єр звернув на нафтовий сектор. Саме енергетичні доходи залишаються одним із головних джерел фінансування російського державного бюджету, а отже, і військових витрат.
Бернем зазначив, що загальні енергетичні доходи Росії вже скоротилися, незважаючи на високу вартість нафти. Водночас Москва зіткнулася з рекордним дефіцитом бюджету. На думку британської сторони, цього недостатньо — міжнародному співтовариству необхідно продовжувати скорочувати можливості Росії експортувати нафту та скраплений природний газ.
Саме тут «тіньовий флот» стає одним із ключових елементів санкційної політики.
Йдеться про велику кількість танкерів, які використовуються для транспортування російської нафти в обхід обмежень. Частина таких суден змінює прапори, власників або назви, використовує непрозорі структури власності та складні маршрути. Це значно ускладнює контроль за переміщенням вантажів і дозволяє обходити частину західних санкцій.
Макрон підтримав посилення тиску
Президент Франції Еммануель Макрон також виступив за активніші спільні дії проти «тіньового флоту». Він фактично підтримав позицію британського прем'єра, наголосивши, що боротьба з цією мережею може бути ефективним інструментом тиску на Росію.
Французький лідер закликав подвоїти спільні зусилля у сфері санкцій та обмежувальних заходів. Водночас Макрон окремо наголосив на необхідності координації між країнами.
Це важливий момент, адже окремі санкції можуть втрачати ефективність, якщо перевізники, фінансові структури або торговельні посередники просто переміщують операції з однієї юрисдикції до іншої.
Саме тому Париж виступає за більш системний підхід.
Макрон також запропонував через кілька тижнів провести окрему зустріч міністрів, присвячену боротьбі з «тіньовим флотом». За його задумом, це дозволить партнерам визначити конкретні напрямки подальших дій та переконатися, що санкційні механізми працюють максимально широко.
Водночас французький президент застеріг від ризику ескалації. За його словами, посилення економічного тиску повинно залишатися контрольованим. Над відповідними питаннями вже працюють міністри оборони та закордонних справ.
Чому саме «тіньовий флот» став мішенню
Для Росії морський експорт енергоносіїв має величезне значення. Після запровадження масштабних західних санкцій Москва була змушена перебудовувати традиційні логістичні маршрути.
У відповідь сформувалася система, яку західні країни називають «тіньовим флотом». Її головна особливість — максимальна непрозорість.
Судна можуть належати компаніям, зареєстрованим у різних країнах, змінювати прапори, переходити між власниками, використовувати нестандартні страхові механізми та вимикати або приховувати дані про своє переміщення. Усе це створює додаткові труднощі для контролю.
Посилення санкцій проти такого флоту потенційно здатне збільшити витрати Росії на експорт нафти. Якщо перевезення стають дорожчими, ризикованішими та складнішими, прибуток від продажу енергоносіїв зменшується.
Для російського бюджету це означає менше ресурсів, які можна спрямовувати на фінансування війни.
Саме тому питання «тіньового флоту» дедалі частіше виходить на перший план у міжнародній санкційній політиці.
ЄС також готує нові обмеження
Посилення тиску на Росію обговорюється не лише Лондоном і Парижем. Раніше глава зовнішньополітичного відомства Європейського Союзу Кая Каллас заявляла про підготовку нового масштабного пакета санкцій.
За її словами, він може стати найбільшим від початку повномасштабної війни та збільшити кількість російських суб'єктів, які перебуватимуть під обмеженнями, приблизно на третину.
При цьому ЄС уже накопичив значний санкційний досвід. 21-й пакет обмежень був ухвалений 23 липня. Серед іншого, він передбачає заморожування на 12 місяців механізму цінової межі на російську нафту.
Тепер увага дедалі більше зосереджується на тому, наскільки ефективно ці обмеження виконуються на практиці.
Адже санкція сама по собі не гарантує результату. Якщо компанія потрапляє до списку обмежень, але її активи, маршрути або партнери швидко переміщуються в інші юрисдикції, економічний ефект може бути значно слабшим, ніж очікувалося.
Законопроєкт Ліндсі Грема може посилити тиск США
Окремий напрямок — американська санкційна політика. Британський прем'єр закликав підтримати Конгрес США у розгляді законопроєкту сенатора Ліндсі Грема, який передбачає посилення економічного тиску на Росію та Іран.
Документ привернув значну увагу через можливість законодавчо закріпити обмеження проти конкретних банків і компаній. Крім того, він потенційно може допомогти узгодити американські санкції проти «тіньового флоту» з аналогічними заходами Європейського Союзу та Великої Британії.
Втім, законопроєкт має і слабкі місця. Зокрема, частина передбачених обмежень не є автоматично обов'язковою та може залежати від рішення президента США. Додатково суперечки викликають запропоновані вторинні мита, які не мають однозначної підтримки серед американських законодавців.
Попри це, сам факт активного обговорення документа демонструє зміну підходу Заходу.
Йдеться вже не просто про те, щоб додати до санкційних списків кілька десятків нових компаній. Мета полягає у тому, щоб ускладнити всю систему обходу обмежень — від видобутку та продажу нафти до її транспортування, страхування, фінансування і перепродажу.
Для України це може мати стратегічне значення
Посилення боротьби з «тіньовим флотом» важливе для України не лише як елемент міжнародної санкційної політики. Це безпосередньо пов'язано з можливістю Росії фінансувати свої військові витрати.
Чим менше доходів отримує російський бюджет від експорту енергоносіїв, тим складніше підтримувати величезні державні витрати на війну.
Саме тому Києву важливо, щоб санкції залишалися не декларацією, а перетворювалися на реальний економічний тиск.
Заяви Бернема та Макрона свідчать, що серед ключових союзників України формується розуміння: одним із найбільш уразливих місць російської економіки залишається енергетичний експорт. А «тіньовий флот» є одним із головних механізмів, який дозволяє Москві підтримувати цей потік грошей.
Якщо Велика Британія, Франція, ЄС та США зможуть синхронізувати свої дії, перекривати страхування, фінансування, логістику та доступ до портів для суден, пов'язаних із цією системою, ефект може виявитися значно сильнішим, ніж від розрізнених санкцій.
Тепер питання полягає у тому, чи перетворяться гучні заяви на конкретні рішення. Запропонована зустріч міністрів щодо «тіньового флоту» може стати одним із наступних кроків. Якщо партнери домовляться про спільні правила та механізми контролю, для Росії це означатиме новий рівень економічного тиску.
А для України — потенційне скорочення ресурсів, які Москва може спрямовувати на продовження війни.
