Україна вже стала одним із факторів, які змінили сам Європейський Союз. Сьогодні ЄС дедалі більше перетворюється з переважно економічного об'єднання на геополітичного гравця, який змушений самостійно відповідати за власну безпеку, посилювати оборонні можливості та активніше діяти на світовій арені.
Саме в такому контексті глава Європейської ради Антоніу Кошта заявив, що Україна вже допомогла побудувати «новий, справді геополітичний Європейський Союз», а сам ЄС готовий прийняти Україну до своїх лав.
Заява пролунала в Києві під час виступу Кошти з нагоди 35-ї річниці незалежності України. Його слова стали одним із найбільш чітких сигналів європейського керівництва щодо стратегічного значення майбутнього членства України в ЄС.
Україна як частина нового європейського проєкту
За словами Кошти, європейська інтеграція України — це не просто питання розширення складу Євросоюзу. У Брюсселі майбутнє членство Києва розглядають значно ширше — як елемент нової системи безпеки та політичного устрою Європи.
Глава Європейської ради наголосив, що майбутнє України в ЄС може стати найкращою гарантією безпеки та довгострокової демократичної стабільності як для самої України, так і для Європи загалом.
Це принципово важливе формулювання. У минулому розширення ЄС переважно пов'язували з економічною інтеграцією, доступом до єдиного ринку та поступовим зближенням національних законодавств. Тепер на перший план виходить інша складова — безпека.
Повномасштабна війна в Європі змусила країни ЄС переглянути багато попередніх уявлень про власну роль. Питання оборони, стратегічної автономії, військових можливостей і здатності самостійно реагувати на зовнішні загрози стали частиною загальноєвропейського порядку денного.
І в цьому процесі Україна вже відіграє особливу роль.
«Україна вже допомогла побудувати новий ЄС»
Кошта прямо заявив, що Україна допомогла сформувати новий, справді геополітичний Європейський Союз.
За його словами, йдеться про союз, який бере на себе відповідальність за власну оборону, зміцнює стратегічну автономію, захищає міжнародне право та багатосторонній порядок, розвиває партнерства у мінливому світі та готовий приймати нові держави.
Ці слова можна розглядати як визнання того, що Україна вплинула не лише на європейську політику щодо війни, а й на сам процес трансформації Євросоюзу.
Війна змусила європейські держави значно серйозніше ставитися до оборони. Країни ЄС збільшують витрати на озброєння, обговорюють розвиток власного оборонно-промислового комплексу, розширюють виробництво боєприпасів та шукають способи зменшити залежність від зовнішніх постачальників.
Український досвід у цій ситуації стає особливо цінним.
Україна вже кілька років живе в умовах повномасштабної війни, розвиває власне виробництво озброєнь, впроваджує нові технології та водночас адаптує військові підходи до ситуації, яка постійно змінюється. Для європейських держав це джерело практичного досвіду, який ще недавно важко було уявити в мирній Європі.
Чому членство України називають гарантією безпеки
Кошта окремо наголосив на значенні майбутнього членства України в ЄС для безпеки.
Логіка європейського керівництва полягає в тому, що інтеграція України здатна закріпити її належність до європейського політичного та економічного простору на довгострокову перспективу.
Йдеться не лише про формальне членство в інституціях Євросоюзу. Для України це означає глибоке зближення з європейськими правилами, економікою, правовими механізмами та політичними інститутами.
Для самого ЄС потенційний вступ України також має стратегічне значення.
Україна має значний людський, промисловий, аграрний і технологічний потенціал. Крім того, країна отримала величезний досвід у сфері оборони та протидії сучасним воєнним загрозам.
Тому потенційне членство України може змінити не лише карту Євросоюзу, а й його економічний, політичний та оборонний потенціал.
Кошта визнав: шлях до ЄС буде складним
Водночас глава Європейської ради не намагався представити процес вступу України як простий або автоматичний.
Він наголосив, що приєднання до Європейського Союзу є вимогливим процесом, який передбачає виконання великої кількості умов і проведення реформ.
Україні потрібно продовжувати роботу над зміцненням інституцій, верховенством права, боротьбою з корупцією, реформуванням державного управління та приведенням законодавства у відповідність до норм ЄС.
Однак Кошта вважає, що наявність цих складнощів не повинна ставати причиною для відмови від політичного курсу.
За його словами, європейська політика щодо України має ґрунтуватися одночасно на геополітичній необхідності та вільному демократичному виборі українського народу.
Саме це формулювання особливо важливе. Воно показує, що в Брюсселі розглядають євроінтеграцію України не лише як технічний процес виконання певних вимог, а і як стратегічне рішення.
Україна має не лише вступити до ЄС, а й змінити його
У цьому питанні є важливий парадокс.
Зазвичай держава-кандидат прагне відповідати вимогам об'єднання, до якого хоче приєднатися. Однак у випадку України процес може бути двостороннім.
Україна адаптується до європейських стандартів, але водночас її досвід уже змушує сам ЄС змінюватися.
Війна показала європейським державам, наскільки важливими є власні оборонні можливості, стійкість енергетичної інфраструктури, захист критичних об'єктів, виробництво озброєнь і здатність швидко ухвалювати рішення в умовах кризи.
Український досвід також демонструє значення технологічного розвитку армії. Безпілотні системи, засоби радіоелектронної боротьби, розвідувальні технології та виробництво ракет стають частиною нової європейської дискусії про майбутню архітектуру безпеки.
Тому слова Кошти про те, що Україна вже допомогла побудувати новий ЄС, мають значно глибший зміст, ніж просто дипломатичний комплімент.
У Європі немає повної одностайності
Водночас шлях України до Євросоюзу залишається політично складним.
Попри заяви керівників європейських інституцій, усередині самого ЄС існують різні позиції щодо подальшого розширення. В окремих державах громадська думка не підтримує надання Україні повноправного членства з правом голосу.
Раніше Euronews оприлюднив результати опитування, згідно з якими у трьох європейських країнах, які раніше вважалися одними з найактивніших прихильників України, більшість опитаних виступили проти її вступу до ЄС як повноправного члена.
Це показує, що між політичною позицією європейського керівництва та суспільними настроями в окремих країнах може існувати помітна різниця.
Крім того, вступ нової великої держави неминуче порушить складні питання бюджету Євросоюзу, аграрної політики, розподілу фінансової допомоги, роботи єдиного ринку та механізмів ухвалення рішень.
Саме тому шлях України до ЄС не буде швидким і простим.
Київ отримує важливий політичний сигнал
Попри всі складнощі, заява Кошти має велике політичне значення.
Глава Європейської ради фактично підтвердив, що Україна розглядається не як тимчасовий партнер, якому Європа допомагає виключно в умовах війни, а як потенційна частина самого європейського політичного простору.
Особливо важливо, що він пов'язав українське членство з безпекою всього континенту.
Це змінює саму перспективу дискусії. Питання вже полягає не лише в тому, чи відповідає Україна певним критеріям для вступу. Все частіше європейським політикам доводиться відповідати на інше питання: яким буде сам Європейський Союз після можливого приєднання України та яку роль Київ зможе відігравати всередині нього.
І тут Україна потенційно здатна стати одним із найважливіших нових учасників європейського проєкту.
Українська економіка, промисловість, технології, людський капітал і передусім військовий досвід можуть серйозно вплинути на розвиток ЄС у найближчі десятиліття.
Тому слова Кошти про «новий геополітичний ЄС» можна сприймати як опис значно масштабнішого процесу. Європа поступово змінюється під впливом війни, а Україна водночас є однією з головних причин цих змін і потенційною частиною їхнього результату.
Головне тепер — перетворити політичні заяви на конкретні рішення. Для України це означає продовження реформ і підготовку до вступу. Для ЄС — готовність пройти власний шлях трансформації та прийняти державу, яка вже сьогодні помітно впливає на європейську безпеку.
Саме тому питання майбутнього членства України в ЄС сьогодні стосується далеко не лише Києва. Від того, яким буде це рішення, значною мірою залежить і те, яким стане сам Євросоюз у найближчі роки.
