Росія намагається змінити підхід до застосування бронетехніки на фронті, оснащуючи танки комплексами активного захисту. Однією з таких систем став російський КАЗ «Арена-М», який має перехоплювати небезпечні цілі ще до того, як вони досягнуть броні машини.
На перший погляд, поява подібної технології може створити для українських військових додаткові проблеми. Адже сучасний танк, обладнаний активним захистом, потенційно отримує ще один рівень оборони від протитанкових ракет, гранат і безпілотників.
Проте експерт з розвитку оборонного підприємства, офіцер Повітряних сил ЗСУ в резерві Анатолій Храпчинський звертає увагу на принципову особливість цієї системи: її можливості далеко не безмежні.
За його словами, «Арена-М» фактично є російським аналогом ізраїльської системи Trophy та подібних комплексів активного захисту. Однак умови сучасної війни в Україні створюють для такого обладнання цілу низку складних випробувань.
«Арена-М» не створює навколо танка невидимий купол
Основне завдання комплексу активного захисту — виявити небезпечний боєприпас або безпілотник і знищити його до того, як він влучить у броньовану машину.
Це принципово відрізняється від звичайної броні.
Танк не просто приймає удар на себе. Система намагається перехопити загрозу ще на підльоті, використовуючи спеціальні засоби ураження.
Але тут виникає перша проблема.
За оцінкою Храпчинського, робоча зона «Арени-М» становить приблизно 20–30 метрів від захищеного об'єкта. Саме в цьому діапазоні система повинна встигнути виявити загрозу, оцінити її та застосувати засіб протидії.
Для одних типів атак цього може бути достатньо.
Але сучасне поле бою значно складніше.
FPV-дрони можуть атакувати бронетехніку з різних напрямків, заходити на ціль по нетипових траєкторіях або використовувати різні способи наближення. Окрім того, існують скиди боєприпасів із безпілотників, протидія яким може вимагати зовсім іншого підходу.
Саме тому навіть технологічно складний комплекс не можна сприймати як абсолютний захист.
Головна проблема — не тільки в радарі
Одна з найбільш цікавих особливостей «Арени-М», на яку звернув увагу експерт, — обмежена кількість засобів протидії.
За словами Храпчинського, комплекс має близько 26 таких засобів.
На папері ця цифра може виглядати значною. Проте в умовах інтенсивного бою все змінюється.
Уявімо ситуацію: система справді здатна послідовно перехоплювати цілі, які наближаються до танка. Але кожне перехоплення витрачає один із доступних ресурсів комплексу.
І тут виникає те, що експерт назвав «математикою війни».
Якщо система має певну кількість перехоплювачів, то достатньо організувати атаку з більшою кількістю цілей, ніж вона здатна обробити.
Храпчинський наводить просту логіку: якщо комплекс здатний нейтралізувати 26 цілей, теоретично наступна атака вже може поставити його перед проблемою, якщо кількість дронів перевищить можливості системи.
Тобто питання полягає не лише в тому, чи здатна «Арена-М» збити FPV-дрон.
Важливіше інше: скільки цілей вона здатна знищити поспіль до того, як її можливості будуть вичерпані.
Війна дронів змінює правила
Саме масове застосування безпілотників зробило сучасну війну принципово іншою для бронетехніки.
Ще кілька років тому танк значною мірою оцінювали за товщиною броні, потужністю гармати, мобільністю та системами спостереження.
Сьогодні цього недостатньо.
Броньована машина може мати потужну пасивну броню, динамічний захист, засоби радіоелектронної боротьби та активний комплекс перехоплення — і все одно залишатися під загрозою.
Причина проста: атакувати її можна десятками різних способів.
Саме тому розвиток активного захисту стає своєрідною гонкою між засобами ураження та технологіями протидії.
Щойно з'являється ефективний спосіб захисту, інша сторона шукає спосіб його обійти.
Іноді це новий тип боєприпасу.
Іноді — інша траєкторія атаки.
Іноді — зміна кількості цілей.
А іноді — комбінована атака, під час якої різні засоби ураження змушують систему захисту працювати на межі можливостей.
Чи справді «Арена-М» може повернути танки на поле бою?
Поява російських танків із КАЗ свідчить про те, що Москва шукає способи знову активніше використовувати бронетехніку.
Проте сама наявність активного захисту ще не означає, що проблема вразливості танків вирішена.
Аналітики Інституту вивчення війни раніше повідомляли про кілька випадків можливого застосування «Арени-М» під час механізованих штурмів. Вони звертали увагу на те, що система справді може ускладнити боротьбу з бронетехнікою, однак навряд чи стане технологією, яка повністю змінить ситуацію на полі бою.
Причина — можливість перевантаження комплексу.
За даними, які наводилися у зв'язку з одним із таких епізодів, українським силам довелося використати кілька дронів лише для того, щоб змусити систему витратити свої засоби перехоплення. Після цього для ураження самого танка знадобилася вже значно більша кількість FPV.
Цей епізод добре демонструє нову реальність.
Навіть якщо танк неможливо знищити одним дроном, це зовсім не означає, що він стає невразливим.
Навпаки, війна поступово переходить до моделі, де вирішальним може бути не питання «чи можна пробити цей танк», а питання «скільки ресурсів потрібно, щоб позбавити його захисту».
Найважливішою стає універсальність
Храпчинський наголошує, що і Україна, і Росія продовжуватимуть розробляти системи, які дозволять ефективніше використовувати бронетехніку.
Це закономірний процес.
Танк як клас озброєння не зникає через появу FPV-дронів. Так само, як свого часу розвиток протитанкових ракет не зробив бронетехніку непотрібною.
Змінюється спосіб її застосування.
Саме тому наступне покоління захисту має бути значно складнішим. Воно повинно враховувати не одну конкретну загрозу, а цілу систему атак.
Комплекс, який добре працює проти одного типу дрона, може виявитися малоефективним проти іншого. Захист від прямої атаки може не вирішувати проблему скидів. А система, здатна перехопити кілька цілей, може мати проблеми під час масованої атаки.
У сучасній війні універсальність стає не перевагою, а необхідністю.
Бронетехніка нікуди не зникне
Попри величезну кількість безпілотників, танки та інші броньовані машини залишаються важливим елементом бойових дій.
Вони забезпечують вогневу підтримку, допомагають проривати оборонні позиції, перевозять особовий склад і можуть діяти там, де легша техніка має значно менше можливостей.
Але їхня роль змінюється.
Відправити танк у бій без належного захисту в умовах насиченого дронами фронту стає дедалі ризикованіше. Тому майбутнє бронетехніки залежить не від однієї технології, а від поєднання цілої низки систем.
Активний захист.
Динамічна броня.
Радіоелектронна боротьба.
Маскування.
Розвідка.
Засоби боротьби з безпілотниками.
І, головне, тактика застосування.
Саме комплексне поєднання цих елементів може визначити, чи зможе бронетехніка повернутися до більш активної ролі на полі бою.
«Математика війни» може виявитися сильнішою за дорогі технології
Історія «Арени-М» показує ще одну важливу тенденцію сучасної війни.
Високотехнологічна система не обов'язково стає абсолютною відповіддю на загрозу.
Іноді найдорожчий комплекс можна поставити перед дуже простим питанням: скільки цілей він здатен знищити?
Якщо відповідь має конкретну цифру, противник отримує можливість побудувати тактику навколо цього обмеження.
Саме тому боротьба між дроном і танком сьогодні — це не просто протистояння вартості двох одиниць техніки. Це протистояння алгоритмів, сенсорів, боєприпасів, тактики та кількості.
І якщо одна система може знищити десять, двадцять чи навіть кілька десятків цілей, завжди залишається питання: що станеться, якщо їх буде більше?
Це і є та сама «математика війни», про яку говорить експерт.
Росія намагається захистити свої танки новими технологіями. Україна, своєю чергою, шукає способи обходити ці системи та адаптувати тактику застосування безпілотників.
У результаті формується новий етап технологічної гонки.
І головним переможцем у ньому стане не той, хто просто створить найскладнішу систему захисту, а той, хто швидше зможе адаптувати її до реальних умов фронту.
Саме тому «Арена-М» навряд чи стане останнім словом у цій історії. Це лише черговий крок у боротьбі між бронею та засобами її ураження — боротьбі, яка продовжуватиметься доти, доки танки залишатимуться важливою частиною війни.