Російські війська намагаються адаптуватися до реалій сучасної війни та знайти спосіб повернути важку бронетехніку до активного використання на передовій. Один із напрямків таких експериментів — встановлення на танки модернізованих комплексів активного захисту, які мають протидіяти не лише ракетам та іншій протитанковій зброї, а й безпілотникам.
Аналітики Інституту вивчення війни (ISW) звернули увагу на спроби російських сил використовувати модернізовану систему «Арена-М» для захисту танків від FPV-дронів. За оцінкою експертів, така технологія справді може створювати додаткові труднощі для українських військових, однак навряд чи здатна повністю вирішити проблему, яка роками змінює характер бойових дій.
Особливо показовою стала ситуація поблизу Добропілля, де російські сили вже намагалися застосовувати бронегрупи для прориву українських позицій.
Росія намагається повернути бронетехніку на поле бою
Ще кілька років тому масштабний механізований штурм із використанням десятків одиниць техніки був одним із найбільш звичних способів прориву оборони.
Танки та бойові броньовані машини могли швидко наближатися до позицій, прикривати піхоту та створювати тиск на оборонну лінію. Але масове поширення FPV-дронів докорінно змінило ситуацію.
Техніка стала значно помітнішою ціллю.
Один танк, який виходить на відкриту ділянку, може бути виявлений безпілотниками ще до того, як наблизиться до українських позицій. Після цього по ньому можуть працювати одразу кілька операторів.
Саме тому російські сили змушені шукати технологічні рішення, які дозволили б зменшити вразливість бронетехніки.
Одним із таких рішень стала модернізація комплексу «Арена-М».
Що відомо про «Арена-М»
Спочатку система створювалася як комплекс активного захисту бронетехніки від різних засобів ураження. Її завдання полягає у виявленні загрози та застосуванні спеціальних боєприпасів для її перехоплення.
Однак розвиток безпілотників змусив російських конструкторів адаптувати систему до нових умов.
У 2025 році «Арена-М» модернізували для боротьби з БПЛА. Це показує, наскільки сильно дрони змінили вимоги до бронетехніки.
Танк тепер повинен захищатися не лише від іншого танка, протитанкової ракети чи артилерійського удару. Над ним постійно існує загроза з боку невеликих безпілотників, які можуть атакувати з різних напрямків.
За даними ISW, українські військові повідомляли про випадок, коли «Арена-М» змогла перехопити сім українських FPV-дронів під час одного зі штурмів.
Це важливий показник.
Якщо один комплекс здатен знищити кілька безпілотників, українським операторам доводиться витрачати більше FPV для ураження однієї броньованої машини.
Однак саме тут знаходиться головне слабке місце російської системи.
Головна проблема — обмежена кількість боєприпасів
Аналітики ISW зазначають, що «Арена-М» має 12 протидронових боєприпасів.
На перший погляд це може здаватися значним запасом.
Але сучасне поле бою створює для такого комплексу принципово інше навантаження.
Якщо на танк одночасно спрямовуються кілька FPV, а після першої хвилі можуть з'явитися нові дрони, система змушена витрачати свої засоби перехоплення один за одним.
У результаті може виникнути ситуація, коли комплекс просто не встигне відбити всі загрози.
Саме тому експерти вважають, що «Арена-М» навряд чи стане універсальним захистом від українських FPV.
Вона може підвищити живучість окремої бронемашини, але не здатна зробити її невразливою.
Більше того, сам факт появи такої системи означає, що українським військовим доведеться адаптувати тактику застосування безпілотників.
Показовий епізод під Добропіллям
Одним із найважливіших районів, де російські сили намагаються перевірити можливості нової тактики, залишається напрямок поблизу Добропілля.
7 серпня там було зафіксовано спробу використання російського танка Т-72Б3М, обладнаного системою «Арена-М». Попри додатковий захист, український FPV-дрон зміг уразити цю бойову машину.
Цей епізод має принципове значення.
Він демонструє, що навіть модернізований активний захист не гарантує танку виживання. Технологія може перехоплювати частину атак, але за достатньої кількості дронів її можливості обмежуються.
Ще більш показовими були події липня.
Тоді в районі Добропілля російські сили намагалися провести броньований штурм із використанням від семи до дев'яти танків та двох бойових броньованих машин. Українські сили зуміли зупинити цю спробу, при цьому було знищено щонайменше один танк із системою «Арена-М».
Тобто вже є практичні приклади того, що додатковий захист не дозволяє бронетехніці безкарно діяти на полі бою.
Чому механізовані штурми стали настільки складними
Проблема російських військ набагато ширша за питання одного комплексу активного захисту.
Сучасний механізований штурм потребує концентрації значної кількості техніки. А чим більше машин виходить на один напрямок, тим складніше приховати їхнє пересування.
Безпілотники забезпечують постійне спостереження за значною частиною поля бою. Виявлена техніка може стати ціллю для FPV, артилерії та інших засобів ураження.
Відтак механізований штурм більше не є просто питанням кількості танків і бронемашин.
Потрібно забезпечити їхнє прикриття, маскування, розвідку, боротьбу з безпілотниками та можливість швидко реагувати на зміни ситуації.
Якщо хоча б одна ланка цієї системи не працює, вся бронегрупа може опинитися під серйозною загрозою.
Саме тому повернення до масштабних бронештурмів у форматі, який був характерним для попередніх етапів війни, є надзвичайно складним завданням.
Росія вже змінює тактику
Водночас було б помилкою вважати, що російські сили повністю відмовилися від спроб застосовувати бронетехніку.
Навпаки, повідомлення з фронту свідчать про пошук нових способів її використання.
Наприклад, у липні військові 81-ї окремої аеромобільної бригади повідомляли про спробу штурму, під час якої російські сили застосували 28 мотоциклів, танк, три БМП, сім одиниць автомобільної техніки та понад 50 військовослужбовців.
Українські захисники змогли зупинити цю атаку ще до того, як штурмова група досягла першої лінії оборони.
Цей епізод показує ще одну важливу тенденцію: замість постійного використання великих бронегруп російські сили можуть комбінувати різні типи транспорту, намагаючись зменшити втрати дорогої техніки.
Мотоцикли, легкі транспортні засоби та невеликі штурмові групи дозволяють розосередити сили.
Але одночасно це зменшує рівень захисту особового складу.
Чи зможе РФ знову проводити масштабні бронештурми?
За оцінкою експертів, повністю виключати такі спроби не можна.
Російське командування, очевидно, зацікавлене у пошуку способів повернути бронетехніку до виконання завдань із прориву оборони. Якщо технологічні рішення дозволять хоча б частково зменшити втрати від FPV-дронів, це може створити можливості для використання танків та БМП у складніших операціях.
Однак між окремими успішними епізодами та повноцінним поверненням масштабних механізованих штурмів існує величезна різниця.
Один танк із системою активного захисту може пережити кілька атак. Але якщо проти нього працюватиме велика кількість безпілотників, захисні можливості комплексу поступово вичерпуються.
Саме тому технологічна гонка продовжуватиметься.
Росія намагатиметься вдосконалювати захист бронетехніки, а українські сили — шукати способи обходити та перевантажувати ці системи.
Добропілля може стати важливим випробуванням
Особливу увагу в цьому контексті привертає район Добропілля.
За повідомленнями українських військових, російські сили не відмовляються від намірів просунутися в цьому напрямку. У бригаді «Рубіж» раніше заявляли, що однією з цілей є просування безпосередньо до міста.
Тому спроби використання бронетехніки тут можуть повторюватися.
Для російського командування це можливість перевірити, наскільки нові засоби захисту здатні змінити ситуацію на полі бою.
Для української сторони — випробування здатності швидко адаптувати дронові підрозділи та інші засоби ураження до появи нових технологій.
Фактично йдеться не просто про протистояння танка і дрона.
Це боротьба між системами.
Одна сторона намагається зробити бронетехніку менш помітною та більш захищеною. Інша — шукає способи виявити її, перевантажити захист і знищити.
Війна технологій продовжує змінювати фронт
Ситуація навколо «Арени-М» показує головне: жодна нова технологія не гарантує остаточної переваги.
Як тільки з'являється новий засіб захисту, протилежна сторона починає шукати спосіб його подолати.
Саме так війна дронів поступово перетворилася на складну технологічну гонку. Броня вдосконалюється, системи радіоелектронної боротьби змінюються, FPV отримують нові можливості, а тактика їхнього застосування постійно адаптується.
Тому питання зараз полягає не стільки в тому, чи зможе Росія знову вивести танки на поле бою. Очевидно, що окремі спроби вже відбуваються.
Головне питання — чи зможе вона створити умови, за яких бронетехніка знову стане достатньо живучою для проведення масштабних механізованих операцій.
Поки що події під Добропіллям показують, що це далеко не гарантований сценарій.
«Арена-М» може дати російським танкам додатковий шанс пережити перші атаки, але не робить їх невразливими. А обмежений запас протидронових боєприпасів залишається критичною слабкістю.
У результаті майбутнє механізованих штурмів залежатиме не від однієї системи захисту, а від того, наскільки швидко обидві сторони зможуть адаптуватися до наступного етапу технологічної війни.
І саме ця гонка адаптацій зараз визначає, наскільки реальною є спроба повернути масштабні бронештурми на сучасне поле бою.
