Попри постійне посилення санкцій, економічний тиск Заходу та дедалі більші витрати Росії на ведення війни проти України, розраховувати на те, що економічні труднощі самі по собі змусять Кремль припинити бойові дії, не варто. Таку думку висловив відомий російський економіст, публіцист і опозиційний аналітик Владислав Іноземцев.
В інтерв'ю виданню "Главком" він пояснив, що історія останніх років демонструє здатність російського суспільства доволі довго пристосовуватися навіть до суттєвого погіршення рівня життя. Саме тому економічні показники, навіть якщо вони продовжать стрімко погіршуватися, навряд чи стануть вирішальним аргументом для керівництва РФ.
Росія вже проходила через серйозні економічні потрясіння
Іноземцев нагадав про період 2014–2019 років, коли російська економіка переживала складний етап після падіння світових цін на нафту та запровадження міжнародних санкцій. За цей час реальний рівень життя громадян помітно знизився, а курс рубля щодо основних валют практично скоротився вдвічі.
Втім, навіть настільки відчутні економічні зміни не призвели до масштабних протестів чи політичної кризи. Населення адаптувалося до нових умов, а влада змогла втримати контроль над ситуацією.
На думку економіста, цей досвід свідчить, що російське суспільство здатне досить довго миритися зі зниженням доходів та погіршенням якості життя, не вдаючись до відкритого спротиву.
Чому економічний спад не стане вирішальним фактором
За словами Іноземцева, навіть якщо економіка Росії щороку скорочуватиметься приблизно на два відсотки, це не означатиме негайної зміни політичного курсу.
Він припускає, що лише через кілька років накопичення негативних наслідків частина населення може почати критично оцінювати ситуацію. Проте навіть тоді визначальним чинником стане не сама економіка, а психологічне відчуття безвиході.
Додатково прискорити цей процес можуть події, які безпосередньо впливають на повсякденне життя людей. Йдеться про перебої з постачанням пального, регулярні інциденти на території Росії, проблеми з критичною інфраструктурою та інші явища, які громадяни відчувають особисто.
Саме такі фактори, на його думку, здатні викликати значно сильнішу суспільну реакцію, ніж статистика інфляції чи показники державного боргу.
Воєнні витрати Кремль поки здатний фінансувати
Попри численні труднощі, державний сектор економіки Росії, за оцінкою Іноземцева, поки що залишається достатньо стійким для фінансування війни.
Держава продовжує спрямовувати величезні ресурси на військові потреби, навіть якщо це відбувається коштом розвитку інших галузей економіки. Така модель дозволяє підтримувати нинішній рівень військових витрат, хоча водночас поступово посилює структурні дисбаланси.
Економіст звертає увагу, що технологічне відставання, дефіцит сучасного обладнання та обмежений доступ до іноземних технологій накопичуються, однак їхній вплив проявляється поступово, а не миттєво.
Найболючіший удар припадає на приватний сектор
Як зазначає Іноземцев, найбільшої шкоди зазнає саме приватна економіка. Малий та середній бізнес дедалі частіше стикається з перебоями в роботі мобільного зв'язку та інтернету, проблемами із забезпеченням паливом, зростанням витрат і невизначеністю.
Такі труднощі негативно впливають на підприємців, однак навіть вони, на переконання економіста, поки не створюють критичного політичного тиску на керівництво держави.
Саме тому економічні проблеми залишаються лише одним із факторів загальної ситуації, але не механізмом, який автоматично призведе до завершення війни.
Що, на думку економіста, може змінити ситуацію
Іноземцев переконаний, що реальні проблеми для нинішньої влади можуть виникнути лише тоді, коли значна частина населення відкрито заявить про неможливість жити в існуючих умовах.
Другим потенційним сценарієм він називає конфлікт усередині політичних або економічних еліт. Якщо невдоволення почне формуватися не лише серед громадян, а й серед впливових представників владної системи, це може суттєво вплинути на подальший розвиток подій.
На його думку, саме суспільний рух або протест частини еліт здатні стати каталізатором змін. Водночас економічна статистика сама по собі навряд чи змусить керівництво Росії переглянути свої рішення.
Ознаки зростання економічного тиску
Останнім часом дедалі більше міжнародних експертів звертають увагу на зростаюче навантаження на російську економіку. Аналітики Центру стратегічних і міжнародних досліджень (CSIS) зазначають, що підтримка нинішньої моделі воєнної економіки стає дедалі дорожчою.
За їхніми оцінками, звичайні громадяни дедалі сильніше відчувають наслідки економічного спаду, а витрати на продовження війни поступово створюють дедалі серйозніший тиск на фінансову систему країни.
Подібні сигнали лунають і з боку представників великого російського бізнесу. Голова найбільшого державного банку Росії "Сбербанк" Герман Греф раніше заявив, що затяжна війна дедалі сильніше впливає на економіку країни. Він наголосив, що сьогодні головним бажанням більшості людей є якнайшвидше припинення бойових дій.
Попри це, оцінка Владислава Іноземцева залишається стриманою. На його переконання, економічні труднощі можуть створити передумови для змін, але самі по собі вони не визначають політичних рішень Кремля. Вирішальним фактором, за його словами, може стати лише поєднання глибокого суспільного невдоволення та внутрішніх процесів серед російських еліт. Саме тоді, вважає економіст, з'явиться реальний шанс на зміну нинішнього курсу та завершення війни.
