Україна опинилася у своєрідній гонці з часом: якщо найближчим часом не вдасться забезпечити стабільну роботу чорноморських портів, наслідки можуть вийти далеко за межі логістичної проблеми. Експерти попереджають про ризики для економіки, аграрного сектору, металургії та доходів держави.
Формально Чорне море не перекрите повністю, однак для українських портів цього недостатньо. Судновласники змушені враховувати ризик ракетних і дронових атак, тому багато компаній не готові відправляти свої судна до українського узбережжя. У результаті морський експорт, який традиційно забезпечував перевезення величезних обсягів української продукції, опинився під серйозним тиском.
За оцінкою головної економістки Dragon Capital Олени Білан, до кінця року Україна може недорахуватися близько 1–1,5% ВВП. Для економіки, яка продовжує працювати в умовах війни, це надзвичайно суттєвий удар.
Сухопутні маршрути не можуть замінити море
Основною проблемою залишається пропускна здатність альтернативних шляхів експорту. Українські вантажі можна перенаправляти через залізницю, автомобільні переходи та дунайські порти, але жоден із цих напрямків не здатен повноцінно замінити чорноморський маршрут.
За словами операційного партнера консалтингової компанії Barva Invest Богдана Костецького, сухопутні прикордонні переходи в найкращому випадку можуть забезпечити транспортування близько 1,5 млн тонн аграрної продукції на місяць. Водночас потреба України становить приблизно 5 млн тонн.
Різниця колосальна. Навіть якщо всі доступні сухопутні маршрути працюватимуть на межі можливостей, вони не зможуть повністю компенсувати втрату морського експорту.
До того ж наземна логістика значно дорожча. Відстані, перевантаження, черги на кордонах та обмежені пропускні спроможності залізниці збільшують собівартість української продукції та знижують її конкурентоспроможність на міжнародних ринках.
Дунайський напрямок також має власні проблеми. Порти на Дунаї зазнають атак, а низький рівень води додатково обмежує можливості перевезень.
Аграрії вже відчувають наслідки
Проблеми з експортом швидко позначаються на внутрішньому ринку. За наявними оцінками, логістичні витрати на транспортування зерна зросли приблизно на 50 доларів за тонну. Водночас внутрішні ціни на зернові суттєво знизилися.
Для аграріїв це особливо небезпечно. Виробник може отримувати менше грошей за свою продукцію саме в той момент, коли витрати на її транспортування стрімко зростають. У результаті прибутковість господарств скорочується, а частина фермерів може опинитися перед необхідністю переглядати свої плани на наступний сезон.
Експорт сільськогосподарської продукції минулого місяця скоротився на 23% порівняно з червнем. Якщо ця тенденція збережеться, проблеми можуть накопичуватися буквально щотижня.
Особливу тривогу викликає наближення сезону збирання кукурудзи. За прогнозами, Україна цього року може отримати високий урожай. Але великий урожай без можливості швидко його продати та вивезти за кордон може перетворитися на серйозну логістичну проблему.
Критичним періодом експерти називають середину вересня. Саме тоді активніше почнеться збирання кукурудзи, а доступні потужності для зберігання зерна можуть швидко заповнитися.
Кукурудза є однією з головних експортних культур України, причому значні обсяги традиційно спрямовуються на китайський ринок. Для перевезення таких партій особливо важливі глибоководні порти та великотоннажні судна.
Під загрозою опинилася і металургія
Проблеми морської логістики боляче вдарили не лише по аграрному сектору. Металургійні підприємства також залежать від можливості стабільно імпортувати необхідні ресурси та експортувати готову продукцію.
Великі компанії Ferrexpo та Metinvest уже зупиняли виробництво на окремих підприємствах через труднощі з логістикою.
Якщо ситуація затягнеться, наслідки можуть стати масштабнішими. За словами директора київського консалтингового Центру транспортних стратегій Сергія Вовка, фермери, які відчувають нестачу оборотних коштів, можуть скоротити посівні площі, а металургійні підприємства — почати скорочувати персонал.
Тобто проблема портів поступово перетворюється на проблему всієї економіки. Менше експорту означає менше валютної виручки, нижчі доходи підприємств, менше податків і більший тиск на бізнес.
Україна шукає альтернативи
Київ намагається одночасно працювати за кількома напрямками. Серед варіантів — збільшення експорту через польські порти. Обговорюється можливість використання чотирьох портів у Польщі для перевезення української продукції.
«Укрзалізниця» також веде переговори з молдовською залізницею щодо 50-відсоткової знижки на транзитні тарифи. Мета — здешевити перевезення українських вантажів через Молдову та забезпечити їхній вихід до румунського порту Констанца.
Паралельно Україна звернулася до Європейського Союзу з проханням виділити 220 млн євро грантової підтримки для малих і середніх фермерських господарств. Ці гроші можуть допомогти аграріям обслуговувати банківські кредити в рамках державної програми «5-7-9%».
У Брюсселі підтвердили отримання запиту та заявили, що оцінюють ситуацію й проводять консультації з Україною, Румунією та Молдовою. Водночас остаточного рішення щодо фінансування поки немає.
Чи може морський експорт відновитися
Окремі надії Україна пов’язує з дипломатичними зусиллями Туреччини. Анкара виступає посередником у переговорах між Україною та Росією та раніше закликала встановити мораторій на удари по суднах у Чорному морі.
За інформацією The Kyiv Independent, перші результати переговорів щодо відновлення морських перевезень можуть стати помітними вже 20 серпня.
Водночас Україна працює не лише дипломатичними методами. За даними видання, українські військові також шукають можливості для фізичного розблокування портів.
Портова інфраструктура залишається під ударом
Додаткову загрозу створює вдосконалення засобів, які застосовуються для ударів по українській портовій інфраструктурі. Повідомлялося про активніше використання нових модифікацій безпілотників сімейства «Герань», а також інших засобів ураження.
Йдеться про технологічні зміни, які можуть підвищувати точність і здатність безпілотників долати українську протиповітряну оборону. Окремо повідомлялося про використання ракет «Бандероль» для атак по портовій інфраструктурі Одеси, Чорноморська та Південного.
Саме тому проблема відновлення морського експорту має не лише економічний, а й безпековий вимір.
Україна фактично опинилася перед подвійним викликом: їй потрібно одночасно захистити критичну портову інфраструктуру та знайти достатньо безпечні умови для повернення судноплавства.
Час у цій ситуації працює проти економіки. Якщо морські маршрути залишатимуться недоступними, альтернативні шляхи не зможуть швидко компенсувати їхню втрату. А з початком активного сезону експорту нового врожаю проблема може перейти у ще гострішу фазу.
Тому найближчі тижні можуть стати визначальними. Від того, чи зможе Україна відновити стабільний морський експорт, напряму залежатимуть доходи аграріїв, робота промислових підприємств, валютні надходження та стійкість економіки загалом.
