Ранкова кава може стати для європейців значно дорожчою — і причина цього зовсім не в неврожаях чи стрибку світових цін. Європейський Союз готує нові вимоги до залишків пестицидів у сільськогосподарській продукції, яка надходить із країн за межами блоку. Якщо іноземні виробники не зможуть швидко пристосуватися до нових правил, наслідки можуть відчути мільйони споживачів.
За даними Politico, висновки Спільного дослідницького центру ЄС (JRC) показують: у найгіршому сценарії ціна на каву для європейських покупців може зрости на 332%, а цитрусові — на 82%.
Йдеться саме про потенційний максимальний сценарій, а не гарантоване подорожчання. Проте цифри вже змусили учасників ринку серйозно замислитися над тим, якою може стати продовольча торгівля Європи після запровадження нових обмежень.
Чому звичайна кава може стати набагато дорожчою
Європейський Союз прагне посилити контроль за залишками пестицидів у продукції, яку імпортують із третіх країн. Логіка Брюсселя зрозуміла: європейський споживач має отримувати продукцію, яка відповідає максимально суворим вимогам безпеки.
Але проблема полягає в тому, що правила ЄС доведеться виконувати і виробникам за межами блоку. Для частини фермерів це означатиме зміну технологій вирощування, пошук альтернативних засобів захисту рослин, додаткові лабораторні перевірки та зростання собівартості.
Якщо виробники не зможуть або не захочуть адаптуватися, частина продукції просто перестане потрапляти на європейський ринок.
Саме скорочення пропозиції може стати головним фактором подорожчання. За найгіршим сценарієм, який розглядав JRC, імпорт сільськогосподарської продукції до ЄС може скоротитися на 41%. Одночасно тваринники зіткнуться з дорожчими кормами, що створить додатковий тиск на ціни м'яса та іншої продукції.
Європа може отримати менше імпорту, але більше власного виробництва
Втім, ситуація не обов'язково розвиватиметься за найбільш драматичним сценарієм.
Якщо виробники з інших країн адаптуються до нових вимог, скорочення імпорту буде меншим. Однак навіть тоді, за оцінками дослідників, споживчі ціни можуть зрости.
З іншого боку, нові правила здатні стимулювати європейських фермерів збільшувати власне виробництво. Для них це можливість отримати більш конкурентне становище на внутрішньому ринку.
Саме тому ініціатива має чимало прихильників серед європейських фермерів. Вони давно вимагають, щоб імпортна продукція вироблялася за правилами, максимально наближеними до тих, яких змушені дотримуватися виробники всередині ЄС.
Це питання стало особливо чутливим на тлі торговельної угоди з країнами МЕРКОСУР — Аргентиною, Бразилією, Парагваєм та Уругваєм. Європейські фермери побоюються конкуренції з боку дешевшої продукції з цих країн.
Фермери в інших країнах називають нові правила торговельним бар'єром
Проте за межами Європи ініціатива викликає серйозне занепокоєння.
Представники іноземних аграрних секторів вважають, що Брюссель фактично поширює власні стандарти на виробників з інших країн, створюючи додатковий торговельний бар'єр.
Президент Марокканської асоціації виробників червоних ягід Амін Беннaні заявив, що проблема зводиться до вибору між цілорічною доступністю продукції за помірною ціною та значно дорожчим товаром, виробництво якого буде обмеженим.
Його аргумент підтримують представники інших аграрних ринків. Свої застереження висловлювали представники канадського сектору зернових і бобових культур, бразильські тваринники та виробники мигдалю з Каліфорнії.
Їхня позиція полягає в тому, що допустимі рівні залишків пестицидів уже встановлені на основі оцінки безпеки для здоров'я людини. Крім того, сільське господарство різних країн працює в абсолютно різних умовах.
Шкідники, клімат, ґрунти та технології вирощування можуть кардинально відрізнятися. Те, що ефективно працює в європейському сільському господарстві, не обов'язково можна безболісно перенести на ферми Південної Америки, Африки чи Північної Америки.
Під питанням — сотні видів продукції
Ще одна проблема полягає в невизначеності. Європейська комісія поки не визначила остаточний перелік заборонених пестицидів, які підпадатимуть під нові вимоги.
У дослідженні JRC названо 18 діючих речовин, які потенційно можуть потрапити під обмеження щодо залишкових кількостей. Якщо такі правила будуть запроваджені, вони можуть вплинути приблизно на 235 видів сільськогосподарської продукції у 86 країнах.
Це означає, що питання далеко не обмежується чашкою кави або апельсинами на сніданок.
Зміни можуть торкнутися цілих ланцюгів постачання, від фермерів і переробників до логістичних компаній, супермаркетів та кінцевих покупців.
Що це означатиме для українців?
Безпосередньо йдеться про ринок Європейського Союзу, однак глобальний характер торгівлі означає, що великі зміни на одному з найбільших світових ринків можуть мати ширші наслідки.
Особливо показовою є ситуація з кавою. Світові ціни на зерно останніми місяцями знижуються на тлі очікувань кращого врожаю, але українські покупці поки не відчувають такого самого здешевлення. На вартість кави в Україні впливають курс валют, логістика та інші витрати.
Тому потенційне скорочення поставок на європейський ринок може стати ще одним фактором, який змінюватиме глобальні торговельні потоки.
Водночас ситуація демонструє важливу суперечність сучасної продовольчої політики. Чим суворішими стають стандарти безпеки, тим вищою може бути ціна їх дотримання.
Для ЄС це вибір між доступністю продуктів і максимально жорсткими вимогами до їхнього виробництва. Для фермерів — боротьба за чесну конкуренцію. А для споживачів — ризик прокинутися одного ранку і виявити, що звична чашка кави коштує вже зовсім інших грошей.
Поки що подорожчання на сотні відсотків залишається лише найгіршим із розглянутих сценаріїв. Але саме він показує, наскільки крихкою може бути система глобального продовольчого постачання, коли правила одного великого ринку змінюють умови для виробників у десятках країн.
