В Україні триває масштабна перевірка діяльності територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, військово-лікарських комісій і пов’язаних із ними схем. Правоохоронці вже повідомили про підозру 76 керівникам ТЦК різного рівня. Водночас слідчі перевіряють тисячі рішень, які могли бути ухвалені з порушеннями.
Про це повідомив тимчасовий виконувач обов’язків голови Національної поліції України Максим Цуцкірідзе. За його словами, робота правоохоронців охоплює не лише безпосередньо працівників ТЦК, а й можливі схеми незаконного бронювання військовозобов’язаних, фіктивні медичні висновки та організацію незаконного виїзду чоловіків за кордон.
Масштаб перевірок свідчить про те, що проблема має системний характер. Водночас у Нацполіції наголошують: виявлення окремих випадків зловживань не повинно перетворюватися на звинувачення всіх працівників ТЦК або автоматичне скасування законних рішень щодо військовозобов’язаних.
Підозри отримали 76 керівників ТЦК
За словами Цуцкірідзе, від початку повномасштабної війни правоохоронці розслідували 428 кримінальних проваджень, пов’язаних із допомогою в ухиленні від військової служби, оформленням фіктивних медичних документів та організацією незаконного перетину кордону.
Із цієї кількості 105 кримінальних проваджень уже направили до суду. За рештою справ досудове розслідування продовжується.
Серед фігурантів є як рядові працівники, так і керівники ТЦК різних рівнів. Наразі про підозру повідомлено 76 керівникам таких установ.
Правоохоронці підкреслюють, що перевірки триватимуть. Особлива увага приділяється ситуаціям, коли службове становище могло використовуватися для незаконного звільнення людей від мобілізації або створення для них інших переваг.
Майже 2,5 тисячі людей могли отримати незаконне бронювання
Окремим напрямком розслідувань стали схеми з бронюванням військовозобов’язаних. Правоохоронці наразі перевіряють обставини можливого незаконного бронювання майже 2,5 тисячі людей.
Бронювання передбачає відстрочку від мобілізації для визначених законом категорій працівників, зокрема тих, хто необхідний для функціонування критично важливих підприємств та установ. Саме тому незаконне використання цього механізму може мати серйозні наслідки.
Якщо статус отримували люди, які не мали на це законних підстав, це могло створювати нерівні умови для інших військовозобов’язаних та фактично перетворювати передбачений законом механізм на інструмент ухилення від служби.
Наразі правоохоронці встановлюють, за яких обставин ухвалювалися відповідні рішення та хто міг бути причетним до можливих порушень.
Під особливою увагою — військово-лікарські комісії
Ще один масштабний напрямок перевірок стосується рішень військово-лікарських комісій. Саме ВЛК визначають придатність людини до військової служби за станом здоров’я, тому законність і обґрунтованість таких висновків має принципове значення.
Під час слідчих дій правоохоронці вилучили понад 83,5 тисячі постанов ВЛК. У результаті перевірок уже скасовано 6,5 тисячі незаконних рішень.
Це не означає, що всі скасовані рішення стосувалися одного типу порушень. Кожен випадок має оцінюватися окремо, з урахуванням медичних документів та інших доказів.
Саме на необхідності індивідуального підходу наголосив Цуцкірідзе. За його словами, закон має однаково діяти як для військовозобов’язаного, так і для посадовця, який відповідає за мобілізацію або бере участь у роботі ВЛК.
Водночас, наголосив він, відповідальність повинна ґрунтуватися на конкретних доказах. Це особливо важливо у випадках людей із реальними тяжкими захворюваннями або пораненнями, чиї законні медичні висновки не повинні автоматично ставитися під сумнів через виявлення зловживань в інших справах.
Понад 6 тисяч справ про ухилення вже скерували до суду
Окремо Національна поліція повідомила про масштаби розслідувань за статтею 336 Кримінального кодексу України — ухилення від призову на військову службу під час мобілізації.
Наразі в Україні вже повідомлено про підозру у вчиненні 6 417 таких кримінальних правопорушень. До суду направлено 6 162 обвинувальні акти.
Ці цифри демонструють, наскільки великим є навантаження на правоохоронну та судову системи у справах, пов’язаних із мобілізацією. При цьому важливо розділяти безпосередньо ухилення від призову та злочини, пов’язані з організацією незаконних схем.
В останньому випадку йдеться про людей, які могли допомагати оформлювати фіктивні документи, незаконне бронювання або медичні висновки.
Чому боротьба зі зловживаннями стала особливо важливою
Мобілізація залишається одним із найбільш чутливих питань українського суспільства. Будь-які повідомлення про хабарі, незаконні рішення або нерівне ставлення безпосередньо впливають на довіру громадян до державних інституцій.
Раніше уповноважений Верховної Ради з прав людини Дмитро Лубінець заявляв про численні скарги на можливі зловживання в системі ТЦК. За його словами, найбільше звернень щодо незаконних дій працівників ТЦК та СП надходило із Закарпатської області.
Водночас, за його оцінкою, найменше таких скарг фіксувалося у Кіровоградській та Хмельницькій областях.
Тепер правоохоронці намагаються не просто реагувати на окремі випадки, а виявляти механізми, за допомогою яких могли працювати незаконні схеми.
Для держави це питання має подвійне значення. З одного боку, необхідно забезпечити справедливе виконання мобілізаційного законодавства. З іншого — не допустити, щоб боротьба з корупцією перетворилася на механізм тиску на людей, які мають законні підстави для відстрочки або непридатності до військової служби.
Саме тому подальші розслідування матимуть значення не лише для покарання конкретних посадовців. Вони можуть визначити, наскільки прозорою, доказовою та однаковою для всіх стане система мобілізації в Україні.
