Індія різко посилила свою залежність від російської сирої нафти. У липні частка поставок із Росії в індійському нафтовому імпорті досягла рекордних 50,83%. За місяць індійські нафтопереробні компанії закуповували в середньому близько 2,47 млн барелів російської нафти на добу.
Ці цифри особливо показові на тлі міжнародного тиску на покупців російської сировини. Ще на початку року індійські компанії намагалися скоротити такі закупівлі, побоюючись нових американських мит. Проте ситуація на світовому нафтовому ринку змусила Нью-Делі знову активно звернутися до російських поставок.
За даними Reuters, у липні обсяги імпорту російської нафти до Індії були на 62,4% вищими, ніж за аналогічний місяць минулого року. Водночас порівняно з червнем вони скоротилися на 4,8%. Саме в червні було встановлено попередній рекорд — близько 2,6 млн барелів на добу.
Чому Індія знову купує російську нафту
На початку року ситуація виглядала зовсім інакше. Індійські нафтопереробні компанії почали скорочувати закупівлі російської сировини, намагаючись уникнути підвищених американських мит. Нью-Делі в цей період вів переговори з Вашингтоном щодо торговельної угоди, тому питання енергетичної співпраці з Москвою стало для Індії особливо чутливим.
Але глобальний нафтовий ринок змінився.
Перебої з постачаннями з Близького Сходу, пов'язані з війною з Іраном, створили додаткову невизначеність. Для Індії, яка імпортує понад 90% необхідної їй сирої нафти, будь-яке скорочення пропозиції на світовому ринку може стати серйозною проблемою.
У такій ситуації російська нафта виявилася зручним джерелом сировини. Індійські переробники отримали можливість підтримувати необхідні обсяги роботи своїх підприємств, одночасно диверсифікуючи закупівлі після скорочення поставок із традиційних близькосхідних напрямків.
Фактично економічна необхідність знову взяла гору над політичними ризиками.
Росія посилює позиції на індійському ринку
За перші чотири місяці індійського фінансового року, який почався у квітні, частка Росії в імпорті сирої нафти до Індії становила рекордні 43,25%. У середньому поставки перевищували 2 млн барелів на добу.
Для порівняння, роком раніше російська частка за аналогічний період становила близько 37%.
Однак зростання російської частки пов'язане не лише зі збільшенням закупівель Москви. Важливу роль відіграло скорочення поставок з інших регіонів.
Частка близькосхідної нафти в індійському імпорті з квітня по липень зменшилася приблизно до 30% проти 43% роком раніше. Натомість Латинська Америка наростила свою присутність: її частка збільшилася з 3,5% до 12,7%, значною мірою завдяки поставкам із Бразилії та Венесуели.
Серед постачальників Росія залишалася на першому місці. Друге місце посіли Об'єднані Арабські Емірати, які випередили Ірак.
ОАЕ змогли значно збільшити обсяги продажів завдяки пропозиції великих партій нафти через спотові тендери. Це дозволило індійським компаніям швидко реагувати на зміни на ринку. Ще торік ОАЕ посідали лише четверте місце серед основних постачальників.
Рекорд може стати проблемою для Нью-Делі
Попри стрімке зростання закупівель, майбутнє російської нафти на індійському ринку залишається невизначеним.
Сенат США вже схвалив законопроєкт, який передбачає запровадження 100% мит для покупців російської нафти. Документ ще має пройти Палату представників США, тому його остаточна доля поки не визначена.
Якщо такі обмеження набудуть чинності, перед індійськими компаніями постане складний вибір. З одного боку — доступ до великих обсягів російської сировини. З іншого — ризик величезних додаткових витрат під час торгівлі зі США.
Для Індії це особливо важливо через її залежність від зовнішніх поставок. Країна не може просто відмовитися від російської нафти за один день, не створивши додаткового тиску на власний енергетичний ринок.
Водночас для Росії індійський напрямок став надзвичайно важливим. Втрата частини європейського ринку змусила Москву переорієнтовувати експорт на Азію, а Індія стала одним із ключових покупців.
Тепер ситуація може змінитися знову.
Дешевша нафта — удар по російському бюджету
Парадокс полягає в тому, що рекордні обсяги продажів не обов'язково означають рекордні доходи для Росії.
У липні стало відомо, що ціна основного російського сорту нафти Urals опустилася до рівня, який спостерігався ще до початку загострення на Близькому Сході. Для російського бюджету це створює додаткові проблеми.
Російська економіка значною мірою залежить від енергетичних доходів, а тривале падіння цін на нафту безпосередньо скорочує потенційні бюджетні надходження. Якщо вартість сировини довго залишатиметься нижчою за рівень, закладений у фінансові розрахунки, дефіцит бюджету може продовжити зростати.
Таким чином, рекордний інтерес Індії до російської нафти має дві сторони. Для Москви це важливий канал збуту та можливість утримувати високі обсяги експорту. Але водночас дешевша нафта та ризик нових міжнародних обмежень залишають під питанням, наскільки вигідним буде цей експорт у довгостроковій перспективі.
А для Індії нинішня ситуація — це спроба втримати баланс між енергетичною безпекою, економічною вигодою та дедалі сильнішим тиском з боку США. Саме від того, як Нью-Делі вирішить цю дилему, залежатиме, чи стане липневий рекорд початком нового етапу співпраці з Москвою — чи її останнім великим піком.
