Європейський Союз готує новий пакет санкцій проти Росії, який може стати найбільшим за весь період повномасштабної війни. Про це заявила верховна представниця ЄС із закордонних справ і політики безпеки Кая Каллас. За її словами, Брюссель не планує послаблювати економічний тиск на Москву, а навпаки — готується зробити його ще відчутнішим.
Як повідомляє «Європейська правда» з посиланням на Die Welt, нові обмеження можуть бути представлені вже восени. Їхній масштаб, за задумом європейських політиків, має продемонструвати Росії, що затягування війни не дозволить уникнути подальших економічних втрат.
«На осінь я пропоную наймасштабніший пакет санкційних заходів від початку війни», — заявила Каллас.
Особливо важливою є її оцінка майбутнього розширення санкційних списків. Після ухвалення нового пакета загальна кількість російських фізичних та юридичних осіб, які перебуватимуть під санкціями ЄС, може зрости приблизно на третину. Тобто йдеться не про точкове доповнення вже наявних списків, а про суттєве розширення кола людей, компаній та структур, які зіткнуться з європейськими обмеженнями.
Для Москви це означатиме не лише нові заборони на міжнародні операції. Санкції поступово створюють дедалі складніше середовище для ведення бізнесу, доступу до фінансування, використання західних технологій та проведення міжнародних розрахунків. І саме накопичувальний ефект цих заходів стає одним із головних інструментів тиску.
Каллас наголосила, що вже запроваджені санкції завдали російській економіці значних збитків. За її словами, Росія через санкційний режим втратила понад 1 трильйон євро. Ця цифра демонструє масштаб економічної ціни, яку Москва вже сплачує за продовження війни.
Водночас у Брюсселі очевидно розуміють: самі санкції не можуть миттєво зупинити бойові дії. Їхня мета полягає в іншому — послідовно скорочувати можливості Росії фінансувати війну, підтримувати виробництво зброї, отримувати критично важливі технології та зберігати доступ до міжнародної фінансової системи.
Саме тому Каллас прямо пов’язує подальше посилення санкцій із поведінкою Кремля. «Тиск має посилюватися доти, доки Москва не припинить свою війну», — заявила вона.
Ця позиція свідчить про принципову зміну логіки європейської санкційної політики. Брюссель дедалі менше розглядає обмеження як одноразові покарання за конкретні дії. Натомість формується довгострокова система економічного тиску, яка має працювати доти, доки не зміниться сама політика Росії.
Показовим стало й ухвалення попереднього пакета санкцій. 23 липня Рада ЄС остаточно затвердила нові обмеження, які були спрямовані передусім проти російської енергетики, фінансового сектору та операцій із криптовалютами. Його погодження тривало непросто: рішення певний час блокували окремі держави, а останньою перешкодою стала позиція Греції.
Однак після подолання суперечностей Європейський Союз продемонстрував, що здатен продовжувати санкційний курс попри внутрішні дискусії. А вже 7 серпня ЄС затвердив нові санкційні списки щодо Росії у відповідь на нещодавні масовані удари по Україні.
Тепер у Брюсселі готують наступний крок — ще масштабніший. І це важливо не лише з економічної точки зору. Кожне нове обмеження є сигналом для Кремля та для європейського бізнесу: війна не стане причиною повернення до колишніх відносин із Росією.
Для України майбутній пакет може мати особливе значення. Чим менше ресурсів залишається у російської економіки для підтримки військової машини, тим складніше Москві компенсувати втрати, закуповувати необхідні компоненти та підтримувати нинішні темпи виробництва. Водночас ефективність санкцій залежатиме не лише від їхньої кількості, а й від контролю за обходом обмежень через треті країни та посередників.
Саме тому майбутній пакет стане своєрідною перевіркою для ЄС. Якщо заявлене розширення справді відбудеться, а нові обмеження будуть супроводжуватися жорстким контролем за їх виконанням, економічний тиск на Росію може вийти на принципово новий рівень.
У Кремлі можуть розраховувати на втому Заходу, політичні суперечки та поступове послаблення санкційного режиму. Заява Каллас демонструє протилежне: принаймні зараз у Брюсселі готуються не відступати, а підвищувати ставки. І восени стане зрозуміло, наскільки далеко Європа готова зайти, щоб змусити Москву заплатити ще вищу ціну за продовження війни.
