Росія заявила про амбітний план, який має наблизити її бойову авіацію до концепції винищувачів шостого покоління. Для цього Москва хоче використати нову двомісну модифікацію Су-57 — літак Су-57Д. Його планують перетворити не просто на черговий варіант винищувача, а на своєрідну літаючу лабораторію, де відпрацьовуватимуть технології майбутньої військової авіації.
Про це заявив головний конструктор «Сухого» Михайло Стрілець. За його словами, одним із ключових завдань Су-57Д стане випробування систем, здатних забезпечувати взаємодію пілотованого винищувача з безпілотними літальними апаратами. Друге крісло в кабіні літака має отримати особливе призначення — там перебуватиме оператор, який зможе керувати дронами.
Йдеться, зокрема, про важкий ударний безпілотник С-70 «Охотник». Концепція передбачає, що винищувач і безпілотники діятимуть як єдина бойова система. Пілот зможе зосередитися на польоті та виконанні основного завдання, тоді як оператор контролюватиме безпілотні апарати, передаючи їм команди та координуючи їхні дії.
Це важлива тенденція для сучасної військової авіації. У перспективі один винищувач може отримати можливість керувати цілою групою безпілотників, які виконуватимуть розвідку, завдаватимуть ударів або створюватимуть перешкоди для систем протиповітряної оборони. Саме таку модель дедалі частіше розглядають як один із можливих напрямів розвитку бойової авіації.
Однак російські плани не обмежуються дронами. Ще амбітнішим напрямом називають створення так званого бойового штучного інтелекту. Російські розробники заявляють про роботу над алгоритмами, які в майбутньому повинні допомагати літаку аналізувати ситуацію та ухвалювати окремі рішення без безпосереднього втручання людини.
Фактично Су-57Д має стати полігоном для перевірки автономних технологій. Якщо такі системи вдасться довести до працездатного стану, їх можуть перенести на перспективні бойові літаки нового покоління.
Старий прототип отримав нове завдання
Цікаво, що для створення двомісного Су-57Д використали не новий планер. Літак побудували на основі одного з ранніх льотних прототипів Т-50-4 із бортовим номером «054».
16 травня 2026 року машина розпочала руліжні випробування. Уже 19 травня вона здійснила перший політ, який тривав близько 40 хвилин. За штурвалом перебував відомий льотчик-випробувач ОКБ «Сухого» Сергій Богдан.
При цьому Москва не поспішає розкривати конкретні характеристики систем, які збирається випробовувати на Су-57Д. Так само залишається мало відкритої інформації про сам російський проєкт винищувача шостого покоління.
І саме тут виникає головне питання: наскільки далеко Росія реально просунулася у створенні технологій, які вона називає перспективними?
Від Су-57 до шостого покоління — шлях ще дуже довгий
Парадокс ситуації полягає в тому, що Росія говорить про винищувачі шостого покоління в той момент, коли досі має серйозні проблеми з масштабуванням виробництва самого Су-57.
Цей літак позиціонується як основний російський винищувач нового покоління, який має поступово замінити машини попередніх типів. Однак темпи його виробництва залишаються невисокими. Із 2019 року російські Повітряно-космічні сили отримали щонайменше 16 таких літаків.
Паралельно Москва продовжує модернізацію Су-57. Російська промисловість випробовує нові двигуни та бортові системи, намагаючись усунути проблеми й підвищити характеристики машини.
У грудні 2025 року прототип Т-50-2 «052» здійснив політ із новим двигуном «виріб 177». Російська сторона заявляє, що на форсажі він здатний розвивати тягу до 16 тонн, а також має меншу витрату пального та більший ресурс порівняно з нинішнім АЛ-41Ф1.
Окремо триває робота над двигуном другого етапу — так званим «виробом 30». На цьому ж прототипі раніше випробовували плоске сопло, однак його остаточне призначення залишається невідомим.
Не залишає Москва і спроб створити легший винищувач Су-75 Checkmate. У червні генеральний директор Об'єднаної авіабудівної корпорації Вадим Бадеха заявляв, що триває будівництво першого льотного прототипу цієї машини.
Таким чином, Росія одночасно намагається вирішити проблеми нинішньої бойової авіації та демонструвати претензії на технології майбутнього. Су-57Д у цій схемі має стати містком між двома епохами — від традиційного винищувача до бойової системи, де пілот, безпілотники та алгоритми штучного інтелекту працюватимуть як єдиний комплекс.
Але між заявою про технологічний прорив і його серійною реалізацією лежить величезна дистанція. І саме здатність Росії перетворити експериментальні напрацювання на надійні, масові та реально боєздатні системи покаже, чи стане Су-57Д початком нового етапу її авіації — чи залишиться лише демонстратором амбітних планів.
