Російська війна проти України дедалі більше перетворюється для Кремля на виснажливе протистояння, у якому Москва змушена платити величезну ціну за мінімальні територіальні здобутки. За оцінками американського Центру стратегічних та міжнародних досліджень, загальні бойові втрати Росії від початку повномасштабного вторгнення вже наблизилися до 1,4 мільйона військових.
Особливо показовою є динаміка 2026 року. За оцінками аналітиків, російська армія в середньому втрачає близько 30 тисяч військових щомісяця. На цьому тлі дедалі більше уваги привертають повідомлення про можливу нову хвилю мобілізації в Росії.
Як пише Forbes, Кремль може повернутися до такого сценарію після осінніх виборів до Державної думи.
Російська армія платить величезну ціну
За оцінкою CSIS, станом на 1 липня загальні втрати Росії на полі бою становили приблизно 1,4 мільйона військових. При цьому співвідношення російських та українських втрат, за оцінкою центру, становить близько 8:1.
Навіть якщо враховувати різницю в методологіях підрахунку та неможливість отримати абсолютно точні цифри під час війни, сама тенденція залишається очевидною: російське командування продовжує витрачати величезну кількість особового складу для досягнення обмежених результатів.
Особливо це проявилося під час весняної та літньої кампаній 2026 року. Інститут вивчення війни зазначає, що попри значні втрати Росія не змогла досягти великих оперативних успіхів.
Це означає, що величезна кількість залучених військових не перетворилася на швидкий прорив української оборони.
До втрат особового складу додаються знищена техніка, пошкоджені військові об'єкти та втрати кораблів Чорноморського флоту. Водночас українські удари по російській нафтопереробній інфраструктурі створюють додатковий економічний тиск.
Чому в Москві знову заговорили про мобілізацію
Російська влада після оголошеної у вересні 2022 року часткової мобілізації намагалася уникати повторення такого кроку.
Тоді планувалося призвати близько 300 тисяч резервістів. Після цього Москва зробила ставку переважно на добровільний набір, пропонуючи потенційним військовим великі одноразові виплати, високі зарплати та інші фінансові стимули.
Такий механізм дозволяв Кремлю поповнювати армію без офіційного оголошення нової масштабної мобілізації.
Однак останнім часом добровільний набір, за повідомленнями західних ЗМІ, почав сповільнюватися. Якщо ця тенденція збережеться, російське керівництво може опинитися перед неприємним вибором: або зменшувати масштаби бойових дій, або шукати нові способи примусового поповнення армії.
Саме тому повідомлення про можливу мобілізацію після виборів до Держдуми набувають особливого значення.
Російське суспільство втомилося, але протестів немає
Потенційна мобілізація може стати серйозним випробуванням не лише для російської армії, а й для самого Кремля.
Після мобілізації 2022 року сотні тисяч росіян намагалися уникнути призову, виїжджаючи з країни. Нова кампанія може викликати подібну реакцію, особливо якщо влада вирішить збільшити масштаби залучення людей.
Водночас очікувати автоматичного масового протесту проти війни не варто.
Березневе опитування Левада-центру показало, що 67% росіян вважають необхідними мирні переговори з Україною, тоді як 24% виступають за продовження бойових дій.
Проте втома від війни не означає готовності російського суспільства вимагати її припинення на будь-яких умовах.
Експерти наголошують: значна частина населення може хотіти завершення війни, але водночас підтримувати вимоги Кремля щодо територій та не бути готовою виходити на вулиці проти влади.
Для російського керівництва це створює своєрідне «вікно можливостей»: суспільна втома є, але вона поки не перетворилася на масштабний політичний тиск.
Для чого Кремлю ще сотні тисяч військових
Однією з головних причин можливої мобілізації залишається Донбас.
Російське керівництво неодноразово заявляло про намір встановити повний контроль над Донецькою та Луганською областями. Проте просування на цьому напрямку залишається повільним і надзвичайно дорогим з точки зору людських втрат.
Аналітики припускають, що Кремль може розраховувати: збільшення чисельності армії дозволить продовжувати наступальні операції, створювати нові ударні угруповання та компенсувати втрати.
Заступник директора Євразійського центру Атлантичної ради Ендрю Д'Аньєрі вважає, що якщо Володимир Путін зважиться на мобілізацію, то саме через бажання отримати додаткову перевагу на полі бою.
Російська армія вже кілька років використовує тактику постійного тиску, намагаючись поступово виснажувати українську оборону. Однак проблема для Москви полягає в тому, що навіть величезна кількість людей не гарантує оперативного прориву.
Нова мобілізація не обов'язково змінить хід війни
Збільшення чисельності армії саме по собі не вирішує головних проблем російських військ.
Нових військових потрібно навчити, озброїти, забезпечити технікою, боєприпасами, командуванням і логістикою. Якщо підготовка буде недостатньою, збільшення чисельності може призвести лише до зростання втрат без відповідного збільшення результатів.
Саме це є одним із головних питань потенційної мобілізації: чи зможе Кремль перетворити додаткову кількість людей на реальну військову перевагу?
Поки що дані з фронту не дають однозначної відповіді на користь Москви.
Росія продовжує наступальні дії, але платить за просування надзвичайно високу ціну. Якщо темпи втрат збережуться на нинішньому рівні, потреба в постійному поповненні армії лише зростатиме.
Тому можлива мобілізація після виборів може стати не ознакою сили Кремля, а навпаки — свідченням того, наскільки важко російській владі підтримувати нинішній масштаб війни лише за рахунок добровільного набору.
Для України це означатиме потенційне збільшення кількості військових на фронті, але не обов'язково якісну зміну ситуації. Вирішальними залишатимуться озброєння, технологічна перевага, логістика, підготовка військових та здатність сторін швидко адаптуватися до умов війни.
