Війна США з Іраном несподівано оголила проблему, яку роками намагалися не помічати у Вашингтоні та європейських столицях. Захід має потужні системи протиракетної оборони, але самих ракет-перехоплювачів для них виявилося значно менше, ніж потрібно для масштабної сучасної війни.
Особливо гостро це стосується систем Patriot і THAAD. Їх вважають одними з найефективніших засобів захисту від балістичних ракет, однак інтенсивне застосування на Близькому Сході та попередні поставки Україні суттєво скоротили запаси.
Як пише The Telegraph, проблема вже безпосередньо позначилася на Україні, де захист від російських балістичних ударів став значно складнішим.
Ракет виявилося менше, ніж потрібно
США десятиліттями залишалися головним виробником засобів протиракетної оборони для себе та союзників. Американські системи Patriot і THAAD сьогодні використовуються у багатьох регіонах світу — від Європи та Азії до країн Перської затоки.
Їхня ефективність дорого коштує. Під час війни з Іраном системи протиракетної оборони дозволили країнам Перської затоки та американським військовим базам перехопити понад 90% іранських ракет.
Але кожне успішне перехоплення означає використання дорогої ракети. За оцінками, які наводить видання, американські запаси Patriot скоротилися приблизно з 2330 до 800 перехоплювачів. Запаси THAAD зменшилися з 452 приблизно до 250 ракет.
І проблема полягає не лише у вже витрачених боєприпасах. Виробничі можливості США не дозволяють швидко повернути запаси до попереднього рівня.
Американські підприємства виробляють близько 650 ракет-перехоплювачів Patriot на рік. Вартість кожної — приблизно 4 мільйони доларів. THAAD значно дорожчий: один перехоплювач коштує близько 16 мільйонів доларів.
У результаті виникла парадоксальна ситуація: західні країни мають сучасні системи ППО, але для тривалої війни їм може банально не вистачити боєприпасів.
Україна опинилася в епіцентрі проблеми
Для України ця ситуація особливо небезпечна. Країна вже кілька років фактично живе в умовах постійної ракетної війни та залежить від західних постачань засобів протиракетної оборони.
Серед ключових цілей російських атак — балістичні ракети, зокрема «Іскандер-М», проти яких потрібні спеціалізовані системи перехоплення.
За даними українських Повітряних сил, лише за перші десять днів серпня Росія запустила по Україні близько 70 балістичних ракет. Перехопити вдалося лише одну.
Ще нещодавно ситуація виглядала інакше: на окремих напрямках українська протиракетна оборона демонструвала надзвичайно високі показники. Але ефективність неможливо підтримувати без достатньої кількості перехоплювачів.
Президент Володимир Зеленський заявляв, що запаси ракет для Patriot в Україні майже вичерпалися. За інформацією, наведеною The Telegraph, союзники щороку передають Києву близько 130 таких перехоплювачів, але цього вже недостатньо для нинішньої інтенсивності російських атак.
Фактично виникла ситуація, коли кількість ракет, які запускає Росія, може значно перевищувати можливості України з їх перехоплення.
Чому Захід не може просто наростити виробництво
На перший погляд, рішення здається очевидним: потрібно виробляти більше ракет.
На практиці це може зайняти роки.
Проблема не зводиться до кількості заводів. Для виробництва складного перехоплювача потрібні спеціальні двигуни, електроніка, системи наведення та інші компоненти. Якщо хоча б одна ланка виробничого ланцюга не здатна збільшити випуск, масштабування всієї програми сповільнюється.
Аналітики попереджають: поповнення запасів, витрачених у 2026 році, за нинішніх темпів може зайняти кілька років.
США вже намагаються змінити ситуацію. Минулого місяця Lockheed Martin отримала семирічний контракт на 58,6 мільярда доларів, який передбачає масштабне збільшення виробництва новітніх перехоплювачів Patriot — до кінця 2030 року їхній випуск має зрости втричі.
Але навіть це не вирішує проблему миттєво.
Захід зіткнувся з новою ракетною гонкою
Найнебезпечніше полягає в тому, що противники Заходу здатні виробляти ракети швидше, ніж західна промисловість — засоби їхнього знищення.
Китай, за оцінками аналітиків, має тисячі балістичних ракет. Росія, за наведеними оцінками, здатна виробляти близько 120 балістичних ракет на місяць. Північна Корея також постачає Москві власні ракети.
При цьому американська доктрина передбачає використання двох перехоплювачів для однієї цілі, щоб збільшити ймовірність її знищення. Це означає, що навіть десятки ракет противника можуть вимагати значно більшої кількості дорогих оборонних боєприпасів.
Таким чином, виникає проста арифметика, яка працює не на користь оборони: одна сторона може відносно швидко нарощувати кількість ракет, тоді як інша змушена витрачати значно дорожчі перехоплювачі та роками відновлювати їхні запаси.
Україні потрібне власне виробництво
Саме тому переговори України зі США про створення виробничої лінії Patriot на українській території мають стратегічне значення.
Але навіть за політичного рішення та фінансування запуск такого виробництва не відбудеться за кілька місяців. Українські чиновники оцінюють можливий термін у один-п'ять років.
Паралельно країни Перської затоки вже формують великі замовлення для відновлення власних запасів. Ізраїль, Південна Корея, Франція та Італія також мають власні розробки протиракетної оборони, але їхні виробничі можливості обмежені.
Це означає, що найближчі роки можуть стати періодом жорсткої конкуренції за ракети-перехоплювачі. США одночасно повинні враховувати потреби Європи, України, Близького Сходу та потенційні загрози в Азійсько-Тихоокеанському регіоні.
Нова слабкість, яку більше не можна ігнорувати
Український досвід фактично показав Заходу те, до чого його військові планувальники виявилися не повністю готовими: у великій війні сучасна ППО може бути не менш залежною від масштабів виробництва, ніж сама армія — від боєприпасів.
Потужна система без достатньої кількості перехоплювачів поступово втрачає свою силу. А противник, який здатен запускати ракети швидше, ніж оборонна промисловість виробляє засоби їх знищення, отримує небезпечну перевагу.
Війна в Україні, а тепер і конфлікт на Близькому Сході показали, що сценарій короткої війни з обмеженою кількістю ракет більше не можна вважати базовим.
Для України це питання життя людей і захисту міст уже сьогодні. Для Заходу — попередження про майбутні конфлікти, у яких сама наявність Patriot або THAAD ще не гарантуватиме безпеки.
Головна проблема тепер полягає не в тому, чи здатен Захід збивати балістичні ракети. Він це вміє. Питання в іншому: чи зможе він виробити достатньо ракет-перехоплювачів, щоб робити це роками, а не лише протягом кількох місяців.
