На тлі загрози масштабної торговельної війни між США та Європейським Союзом Європейський центральний банк ухвалив обережне рішення: на своєму засіданні, останньому перед семитижневою літньою перервою, регулятор залишив ключову процентну ставку незмінною на рівні 2%. Це означає, що відповідь на потенційні тарифи адміністрації Трампа буде відкладена щонайменше до вересня.
ЄЦБ нині опинився в складному становищі. З одного боку, інфляція в єврозоні стабілізується і майже відповідає цільовим показникам. З іншого — економічні ризики зростають, передусім через зовнішньополітичні чинники. Одним з головних є ультимативна позиція президента США Дональда Трампа, який погрожує з 1 серпня запровадити 30% тариф на більшість європейських товарів.
Керівництво ЄЦБ, за словами аналітиків Morgan Stanley, дотримується тактики «засідання за засіданням» і не поспішає з реакцією. Очільниця банку Крістін Лагард, як очікується, на пресконференції 24 липня повторить, що «ризики для економічного зростання залишаються нахиленими до зниження».
Зміцнення євро, яке зазвичай тисне на інфляцію та знижує конкурентоспроможність експортерів, також не на користь оптимізму. Франція, один з ключових членів єврозони, перебуває на межі нової політичної кризи через проблеми з держборгом.
Усе це робить імовірність зниження ставки у вересні більш реальною. Проте наразі ЄЦБ зберігає обережність, чекаючи на нові макропрогнози, які з’являться ближче до 10–11 вересня.
Аналітики Bloomberg очікують, що мова йтиме про збереження відкритості до подальших змін без чітких зобов’язань. Це дозволяє банку залишати простір для маневру, враховуючи непередбачувану поведінку Трампа.
Поки у Брюсселі готуються до переговорів із Вашингтоном, економісти уважно стежать за щотижневими індикаторами: опитування споживачів, індекси PMI, банківське кредитування тощо. Середа та четвер стануть критичними для оцінки реального стану європейської економіки.
Водночас, США переживають власну економічну нестабільність. Дані з ринку нерухомості вказують на зниження попиту, а інфляційні очікування залишаються нестійкими. Трамп продовжує тиск на Федеральну резервну систему, вимагаючи зниження ставки, тоді як сам Fed перебуває в періоді «мовчання» перед засіданням 29–30 липня.
Канада, Мексика, Бразилія та Аргентина також стикаються з впливом американської тарифної політики. Особливо це помітно в латиноамериканському експорті — попередні закупівлі товарів через страх перед тарифами призвели до різкого падіння споживання у травні–червні.
В Азії ситуація не краща. Південна Корея, Тайвань, Китай, Австралія та Індія стикаються з вповільненням експорту на фоні торговельної напруги. Центральні банки тримають ставки без змін, чекаючи на сигнали від великих гравців — США та ЄС.
Що стосується самого Європейського Союзу, то переговори з Вашингтоном і далі в тупику. Попередні раунди в липні не дали прориву. ЄС готує план дій на випадок провалу угоди — нові мита у відповідь на американські, які можуть охопити до €72 мільярдів товарів із США.
Це все відбувається на тлі слабкої економічної динаміки Італії та негативних сигналів з Німеччини. Індекс ділової активності Ifo також стане важливим індикатором у п’ятницю.
Як наслідок, ЄЦБ зберігає статус-кво, відкладаючи ухвалення складних рішень до вересня. Це дозволяє виграти час, уникнути паніки на ринках і побачити, чи справді адміністрація Трампа запровадить мита з 1 серпня. Але якщо цього не уникнути — у вересні ставка, скоріше за все, буде знижена.
У короткостроковій перспективі ЄС намагається втримати переговори у руслі дипломатії, однак водночас готується до найгіршого. Фінансові та політичні ринки Європи чекають вересня, який може визначити подальший вектор грошово-кредитної політики на кінець року.
