Незважаючи на високі очікування після візиту прем’єра Моді до Вашингтона, індійсько‑американські переговори про тарифи не дали результату. Час спливає, а на кону – понад 130 млрд доларів торгівельного обігу.
До п’ятниці США мають право ввести 26 % мита на весь індійський імпорт. Це створить додатковий тиск на індійських експортерів, особливо в секторах фармацевтики, автозапчастин та електроніки.
Індія давно позиціонує себе як ключовий партнер у конкурентній боротьбі з Китаєм. Спільні оборонні та технологічні проєкти залежать від взаємної довіри й стабільних умов торгівлі.
Експерти наголошують: високі тарифи спричинять зростання вартості продукції в США. Американські споживачі відчують подорожчання імпортних товарів, що знизить купівельну спроможність.
Індійські компанії, які інвестують у розширення виробництва, ризикують опинитися в невигідному положенні порівняно з конкурентами з В’єтнаму чи Індонезії за більш низьких мит.
Відсутність угоди також гальмує переміщення виробничих ланцюгів до Індії. Багато світових брендів розглядали країну як альтернативу, але невизначеність із митами підриває ці плани.
Для США індійський ринок є важливим джерелом високотехнологічних імпортних товарів та лікарських засобів. Удар по індійському експорту може призвести до дефіциту окремих категорій продукції.
Торгові преференції дозволили б індійським фармацевтам продавати ліки за нижчими цінами, що сприяло б зниженню витрат в американській системі охорони здоров’я та підвищенню доступності медикаментів.
Сторони обговорювали зниження тарифів до рівня 15–20 % на індійські товари в обмін на збереження нульової ставки для американського експорту. Проте деталі взаємних поступок залишаються невизначеними.
Індія готова відкрити свій ринок для американських технологій та сировини, але прагне зберегти захисні мита для аграріїв і дрібних виробників, які побоюються напливу імпорту з США.
Сільське господарство в Індії є соціально важливою галуззю: скасування мит може завдати удару по сімейних фермах, поставивши під загрозу продовольчу безпеку.
Вашингтон називає Моді «альтернативою Китаю» в Азії, але подвійні стандарти в тарифній політиці підірвуть стратегічне партнерство та знизять рівень довіри.
Індійські дипломати пропонують представити угоду як «трильйонну», щоб задовольнити потребу Трампа в гучних заголовках, але справжній зміст контракту є ключовим чинником успіху.
Поки США забезпечують привілеї для ЄС і Японії, Індія залишається поза пріоритетом, що може змусити Нью Делі шукати нові союзи в Азіатсько‑Тихоокеанському регіоні.

Президент Трамп та прем'єр-міністр Індії Нарендра Моді у Білому домі в лютому — Ерік Лі
Глобальні інвестори спостерігають з тривогою: ризик митної війни з Індією може зменшити притік капіталу та гальмувати стартові інвестиції у виробництво на місці.
У секторі автозапчастин та електроніки індійські заводи вже стикаються з підвищеною конкуренцією. Додаткові мита просто ускладнять інтеграцію в глобальні ланцюги постачання.
Уряд Індії розробляє стимули для експортно‑орієнтованих компаній, щоб вони компенсували втрати від мит. Серед заходів — субсидії на логістику та податкові пільги.
Проте такі заходи мають обмежений ефект, якщо доступ до ринку США залишається блокованим високими митами. Конкуренти з регіону отримають перевагу.
Для американських споживачів мита означають дорожчі смартфони, побутову техніку та медичні препарати. Це може підвищити інфляцію й ускладнити завдання ФРС із контролю цін.
Політичні ставки високі: виборці в США чутливо реагують на зміну вартості життя, а в Індії уряд хоче продемонструвати здатність захищати національні інтереси.
Натомість Китай займає вичікувальну позицію, користуючись торговельними суперечками між двома демократіями, щоб зміцнити власні експортні потоки та вплив у Азії.
Аналітики прогнозують, що без угоди індійський експорт до США може скоротитися на 10–15 %, а індійський ВВП втратить до 0,2 % через зменшення зовнішнього попиту.
З іншого боку, успішна угода про тарифи відкрила б шлях до спільних інфраструктурних проєктів, технологічних обмінів і збільшення іноземних прямих інвестицій.
Наразі обидві сторони торгуються не стільки за відсотки мита, скільки за обсяг впливу і пріоритетність у глобальній торгівлі. Це питання престижу й стратегічного статусу.
Підсумовуючи, відсутність тарифної угоди між Індією та США створює невизначеність для бізнесу, загрожує зменшенням обсягів торгівлі та ставить під сумнів довгострокове партнерство у виробництві та безпеці.