Колишній спецпредставник президента США з питань України Кіт Келлог розповів про очікування Володимира Путіна щодо позиції Дональда Трампа у питанні українських територій. За словами американського генерала, російський лідер сподівався, що глава Білого дому чинитиме тиск на Володимира Зеленського і переконає Україну погодитися на передачу Росії решти Донецької області.
Однак, як стверджує Келлог, такого сценарію не сталося. Трамп, за його словами, не вимагав від українського президента добровільно відмовитися від Донбасу чи Донецької області.
Про це Келлог розповів в інтерв'ю українській журналістці Наталії Мосейчук. Його слова також цитують українські ЗМІ.
Путін розраховував на тиск Вашингтона
Келлог зазначив, що Дональд Трамп доклав значних дипломатичних зусиль, щоб спробувати завершити війну. Водночас американський президент, за його словами, не став вимагати від Києва добровільної передачі територій.
«Він особисто не тиснув на президента Зеленського, щоб той добровільно віддав Донбас чи Донецьку область», — розповів Келлог.
Американський генерал вважає, що Володимир Путін міг мати зовсім інші очікування від політики Трампа.
За його словами, російський лідер сподівався, що після переговорів американський президент використає свій вплив на Київ і переконає Зеленського погодитися на територіальні поступки.
«Гадаю, Путін сподівався, що Трамп натисне на Зеленського, щоб віддати йому залишки Донеччини», — заявив Келлог.
Проте, за його оцінкою, ці розрахунки не справдилися. Показовим моментом він назвав саміт на Алясці, після якого, як вважає Келлог, стало зрозуміло, що Вашингтон не збирається просто змушувати Україну погоджуватися на вимоги Москви.
«Якщо вам потрібна ця земля — воюйте за неї»
Найбільш різкою частиною заяви Келлога стала його характеристика позиції Дональда Трампа щодо територіальних претензій Росії.
За словами американського генерала, Путіну фактично дали зрозуміти: якщо Росія хоче отримати певні території, вона не може розраховувати на те, що Сполучені Штати просто змусять Україну віддати їх.
Келлог передав цю позицію короткою фразою:
«Якщо вам потрібна ця земля — воюйте за неї».
Ця заява важлива насамперед через те, що питання територій залишається одним із центральних і найскладніших під час будь-яких потенційних переговорів.
Для Кремля контроль над українськими територіями залишається принциповою вимогою. Україна, зі свого боку, не погоджується добровільно передавати свої землі. Тому будь-яка спроба знайти шлях до припинення війни неминуче впирається в питання майбутнього Донбасу та інших окупованих територій.
Келлог зробив ставку на Україну
Окремо Кіт Келлог оцінив ситуацію на фронті. За його словами, українські військові вперше за тривалий час почали отримувати помітну перевагу.
«Вперше з 2023 року ви бачите, що українці справді починають розвивати перевагу над росіянами», — заявив генерал.
Він також зробив досить однозначний прогноз щодо того, на чию сторону зараз схиляється його оцінка військової ситуації.
«Сьогодні я б поставив гроші на українців і набагато менше — на росіян», — сказав Келлог.
Його слова мають значення не лише з військової точки зору. Стан справ на фронті безпосередньо впливає на переговорні позиції сторін.
Якщо Україна здатна утримувати свої позиції та створювати проблеми для російських військ, Київ отримує додаткові аргументи під час дипломатичних контактів. Водночас Москва за таких умов має менше можливостей диктувати умови виключно виходячи зі своїх територіальних вимог.
Війна стає для Росії дедалі дорожчою
Келлог також звернув увагу на масштаб російських втрат. За його оцінкою, йдеться про 1,2–1,5 мільйона загиблих і поранених. Водночас ці цифри є оцінкою самого Келлога, а не незалежно підтвердженою статистикою.
Для порівняння він згадав війну Радянського Союзу в Афганістані, де, за його словами, втрати становили близько 18 тисяч військовослужбовців, після чого радянські війська зрештою були виведені.
Келлог заявив, що як військовому йому складно зрозуміти готовність російського керівництва платити таку високу ціну за продовження війни.
На його думку, масштаб втрат може мати довгострокові наслідки для самої Росії.
Росія втратила частину свого впливу
Колишній спецпредставник США також висловив думку, що війна проти України серйозно послабила міжнародні позиції Росії.
За його оцінкою, без України Росія поступово перетворилася з глобального гравця на регіональну силу. Причому через масштаб втрат і витрати Москва, на думку Келлога, дедалі складніше може претендувати навіть на колишній рівень регіонального впливу.
Як приклад американський генерал навів відносини Росії з Китаєм. Він зазначив, що Москва в цій парі виступає молодшим партнером, а не рівним за впливом союзником.
Водночас Келлог наголосив на важливому факторі, який продовжує забезпечувати Росії особливе місце у світовій політиці, — наявності ядерного арсеналу.
Саме тому, за його словами, до Росії ставляться інакше, ніж до держав, які не мають ядерної зброї.
Що це означає для переговорів
Заява Келлога показує, наскільки складною залишається дипломатична частина війни.
З одного боку, Дональд Трамп прагне завершити бойові дії та використовує дипломатичні інструменти для досягнення цієї мети. З іншого — слова Келлога свідчать, що американська адміністрація не обов'язково готова погоджуватися з вимогою Москви щодо автоматичної передачі їй українських територій.
Територіальне питання фактично залишається одним із головних бар'єрів на шляху до потенційної мирної угоди.
Москва хоче закріпити свої претензії на українські території. Київ наполягає на тому, що Україна не повинна добровільно відмовлятися від своєї землі. Вашингтон водночас намагається знайти формулу, яка дозволила б припинити війну.
Саме тому реальна ситуація на фронті залишається надзвичайно важливою.
Якщо оцінка Келлога щодо посилення позицій України підтвердиться подальшими подіями, це може змінити баланс сил і зробити Київ сильнішим учасником майбутніх переговорів.
А його слова про позицію Трампа свідчать про те, що очікування Кремля щодо можливості змусити Україну добровільно віддати Донеччину могли виявитися значно перебільшеними.
Поки ж головний меседж, який Келлог приписує американському президенту, звучить максимально прямо: якщо Москва претендує на українську землю, вона не може розраховувати, що Вашингтон просто змусить Київ її віддати.
