ЄС зберігає імпорт металургійної продукції
За перші сім місяців 2025 року Європейський Союз імпортував 3,37 мільйона тонн металургійної продукції з Росії, що на 0,6% більше у порівнянні з аналогічним періодом минулого року. При цьому витрати на ці поставки знизилися до €1,39 мільярда, що на 14,4% менше річного показника. Дані, опубліковані GMK Center на основі статистики Eurostat, свідчать про те, що ЄС продовжує залишатися важливим ринком збуту металургійних виробів, навіть за умов коливання світових цін та економічної невизначеності.
Основну частку імпорту складають напівфабрикати, обсяг яких за сім місяців сягнув 2,18 млн тонн (+13,2% р./р.), тоді як витрати на закупівлю цих матеріалів знизилися лише на 1,5% — до €982,38 млн. Найбільшими споживачами стали Бельгія (826,7 тис. т), Італія (510,93 тис. т), Чехія (454,38 тис. т) та Данія (334,71 тис. т). Ця статистика демонструє, що європейські компанії продовжують активно інтегрувати російські напівфабрикати у свої виробничі ланцюги, хоча темпи зростання імпорту варіюють від країни до країни.
Динаміка імпорту чавуну та феросплавів
Що стосується чавуну, його постачання до ЄС у січні–липні 2025 року склало 696,99 тис. тонн (+3,3% р./р.). Найбільшими покупцями чавуну стали Італія (524,62 тис. т), Латвія (87,27 тис. т) та Бельгія (31,07 тис. т). Загальна виручка компаній ГМК від постачання чавуну до ЄС сягнула €254,45 млн, що на 7,6% менше у порівнянні з аналогічним періодом минулого року.
У той же час поставки феросплавів залишаються майже на нульовому рівні — 3,8 т проти 48,52 тис. т у 2024 році. Це свідчить про зміни у структурі металургійного експорту до ЄС та обмеження у попиті на окремі специфічні види продукції.
Імпорт брухту та залізної руди
Імпорт металобрухту за цей період збільшився у 2,2 раза та становив 43,59 тис. т, а витрати на його закупівлі зросли на 23,9% — до €14,54 млн. При цьому поставки залізної руди знизилися до 2,04 тис. т, тоді як імпорт заліза прямого відновлення (DRI) склав 441,68 тис. т (-33,7% р./р.) на суму €138,29 млн (-39,2% р./р.). Така динаміка свідчить про перерозподіл металургійних потоків у ЄС та зміну пріоритетів у закупівлях.
Український експорт у контексті європейського ринку
Паралельно українські металурги демонструють значні коливання у структурі експорту. За підсумками січня–липня 2025 року експорт сталевих напівфабрикатів скоротився на 36,3%, тоді як експорт чавуну збільшився на 55% у порівнянні з аналогічним періодом 2024 року. Водночас виробництво чавуну в Україні зросло до 4,36 млн т (106,7% відносно січня–липня 2024 року), тоді як виробництво сталі та прокату скоротилося до 4,26 млн т (93,0%) та 3,62 млн т (97,2%) відповідно.
Ці дані демонструють, що українська металургія адаптується до змін у міжнародному попиті, балансуючи між обмеженими ринками та внутрішніми виробничими можливостями. Економічний ефект від зміни структури експорту стає помітним, і він безпосередньо впливає на конкурентоспроможність української продукції на світових ринках.
Висновки та тенденції розвитку
Ситуація на ринку металургійної продукції показує неоднозначну динаміку: ЄС зберігає значні обсяги імпорту російських матеріалів, але водночас скорочує витрати на закупівлі, а українські виробники адаптуються до нових умов, збільшуючи виробництво чавуну та зменшуючи обсяги сталі.
Основні тенденції, які простежуються: концентрація імпорту на напівфабрикатах і чавуні, практично повне зупинення поставок феросплавів, зростання імпорту металобрухту, а також скорочення закупівель заліза прямого відновлення. Для ЄС це означає диверсифікацію постачань та поступову зміну структури імпорту, а для України — можливість зайняти нішу у сегменті чавуну та металобрухту.
Очевидно, що світовий металургійний ринок продовжує трансформуватися, і ключовим фактором стане баланс між попитом на високоякісну продукцію та економічними викликами глобальної торгівлі. ЄС та Україна демонструють різні стратегії адаптації, що формує нову реальність у металургійному секторі регіону.
