Європа дедалі відкритіше демонструє готовність до жорсткого протистояння з американськими технологічними корпораціями. У Німеччині заявили, що майбутнє штучного інтелекту та цифрової економіки не повинні визначати мільярдери із Кремнієвої долини. Міністр фінансів та віцеканцлер Німеччини Ларс Клінгбайль фактично закликав Європейський Союз перейти у наступ проти домінування США у сфері високих технологій та регулювання штучного інтелекту.
Його заява пролунала на тлі дедалі більшого занепокоєння в Європі через посилення впливу американських IT-гігантів на глобальну економіку, інформаційний простір і навіть політичні процеси. За словами Клінгбайля, Європа вже перетворилася на справжнє "поле битви", де вирішується питання майбутнього цифрового світу.
Німецький урядовець наголосив, що штучний інтелект має величезний потенціал для розвитку економіки, науки та суспільства. Водночас без жорстких правил та ефективного контролю технології можуть опинитися в руках вузького кола надзвичайно впливових американських корпорацій і мільярдерів.
Особливо різко Клінгбайль висловився щодо представників американської технологічної еліти, яких у Європі дедалі частіше називають "техбратами". Він прямо заявив, що не хоче, аби цифрове майбутнє Європи визначали засновник Tesla та власник X Ілон Маск або співзасновник PayPal Пітер Тіль. На його думку, Європейський Союз має створити власних потужних цифрових гравців, здатних конкурувати зі США та Китаєм.
Ці слова прозвучали не випадково. Останніми роками американські технологічні корпорації фактично отримали безпрецедентний вплив на життя сотень мільйонів людей у всьому світі. Meta контролює соціальні мережі та рекламний ринок, Google — пошук та онлайн-рекламу, Apple — мобільну екосистему, а компанії, пов’язані зі штучним інтелектом, стрімко захоплюють нові ринки та формують глобальні тренди.
У Європі дедалі частіше лунають побоювання, що континент ризикує остаточно втратити цифровий суверенітет. На відміну від США та Китаю, ЄС поки не має власних технологічних гігантів такого масштабу. Саме тому Брюссель робить ставку на жорстке регулювання, антимонопольну політику та контроль над діяльністю великих платформ.
Клінгбайль підкреслив, що Європа сьогодні фактично є єдиним регіоном у світі, здатним реально обмежити вплив транснаціональних технологічних корпорацій. Саме тому американські компанії так уважно стежать за рішеннями Брюсселя та намагаються впливати на політичні процеси всередині ЄС.
Особливу увагу викликає тема штучного інтелекту. Після стрімкого розвитку генеративних AI-систем Європа опинилася перед серйозною дилемою: як не відстати у технологічних перегонах, але водночас не дозволити технологіям вийти з-під контролю. Європейські політики дедалі частіше говорять про ризики маніпуляцій, дезінформації, втручання у вибори, втрати робочих місць та концентрації влади у руках кількох корпорацій.
Не випадково Клінгбайль згадав і про недавню енцикліку Папи Римського, у якій понтифік застеріг світ від небезпек безконтрольного розвитку штучного інтелекту. У Європі дедалі більше політиків вважають, що технології вже давно перестали бути лише бізнесом — вони стали інструментом геополітики та впливу.
На цьому тлі Єврокомісія останніми роками активно посилює тиск на американські корпорації. Проти Apple, Google, Meta та X відкрито низку масштабних розслідувань. Брюссель звинувачує компанії у порушенні правил конкуренції, зловживанні домінуючим становищем, незаконному використанні даних користувачів та недотриманні європейських цифрових норм. У деяких випадках йдеться про мільярдні штрафи.
Це викликає різке невдоволення у Вашингтоні. Президент США Дональд Трамп уже неодноразово звинувачував Європейський Союз у несправедливому ставленні до американських компаній та спробах заробити на штрафах для IT-гігантів. У США переконані, що ЄС навмисно посилює регулювання саме проти американського бізнесу.
Втім, у Європі дедалі голосніше звучить інша позиція: без власної цифрової стратегії континент ризикує стати залежним від чужих технологій, платформ та алгоритмів. Саме тому заклики до "цифрового суверенітету" вже перетворюються не просто на політичні заяви, а на нову стратегічну доктрину Євросоюзу.
Заява Ларса Клінгбайля показала, що боротьба за контроль над штучним інтелектом виходить далеко за межі технологій. Йдеться про владу, економіку, політичний вплив і право визначати правила майбутнього світу. І схоже, Європа більше не хоче залишатися лише спостерігачем у цій глобальній цифровій війні.
