Європейські лідери дедалі відвертіше говорять про власну залежність від США у сфері оборони. Попри збільшення витрат на армію після вторгнення Росії в Україну, континент має суттєві прогалини, які самостійно закрити поки не може. Найбільший дефіцит спостерігається у сфері космічної розвідки, систем протиповітряної та протиракетної оборони, де майже повністю доводиться покладатися на американські ресурси.
Звіт Міжнародного інституту стратегічних досліджень показав, що відтворення лише космічних засобів спостереження коштувало б Європі $4,8 млрд. А загальна заміна військових спроможностей США у регіоні обійшлася б у фантастичний трильйон доларів. Не дивно, що у Брюсселі визнають: без американських «очей і вух» українська армія й сама Європа залишилися б «сліпими».
Не менш гострою є проблема повітряної безпеки. Європа не має власних комплексів для збиття балістичних ракет у достатній кількості, тож практично повністю спирається на американські Patriot. Хоча консорціум Eurosam виробляє SAMP/T, його спроможності обмежені. НАТО закликає п’ятикратно збільшити кількість систем ППО, а міністр оборони Швеції наголошує: без масштабного переозброєння про реальну безпеку годі говорити.
Ситуація ускладнюється тим, що США скорочують програми допомоги арміям союзників на кордоні з Росією. Дональд Трамп, який відмовляється від ідеї надсилати американські війська до України, все ж обіцяє забезпечити розвідку та авіаційну підтримку. Але паралельно він вимагає, щоб європейці взяли на себе більшу частину фінансового та військового тягаря.
Європейські країни роблять кроки, однак цього недостатньо. Контракти НАТО Європи з американськими виробниками озброєнь подвоїлися з 2022 року і перевищили $245 млрд. Це свідчить, що більшість оборонних грошей все одно витрачається на закупівлі у США, тоді як європейський ВПК не встигає нарощувати потужності.
У Празі на оборонному саміті IISS лідери заявили про необхідність перетворити економічний потенціал ЄС на реальну бойову силу. Йдеться про виробництво танків, артилерійських снарядів, дронів та кіберзброї. Як підкреслив генсек НАТО Марк Рютте, «гроші самі по собі не дають безпеки — потрібні реальні спроможності».
Незважаючи на ініціативи «коаліції охочих», яка включає 26 країн, ключові рішення залишаються за Білим домом. Саме США мають забезпечити супутниковий моніторинг, авіаційний контроль і підтримку української армії у разі нової агресії. Кремль тим часом нарощує сили біля Покровська, імовірно готуючи новий наступ. Це змушує союзників пришвидшувати постачання озброєння Києву та тиснути на Росію санкціями.
Водночас Європа демонструє обмежений вплив на Москву. Канцлер Німеччини Фрідріх Мерц визнав, що ЄС не має достатньої потуги, щоб змусити Путіна завершити війну. «Ми залежні від американської допомоги», — відверто заявив він.
Таким чином, війна в Україні стала каталізатором стратегічної дискусії: чи здатна Європа сама себе захистити, чи завжди залишатиметься молодшим партнером США. Відповідь поки очевидна: без Вашингтона континенту не обійтися — і саме це визначає контури майбутньої безпекової архітектури.
