Попри стратегічне партнерство між Китаєм і Росією, Пекін, імовірно, не готовий підтримати найнебезпечніші сценарії розвитку війни проти України. Саме жорстка позиція китайської влади щодо можливого застосування ядерної зброї могла стати одним із головних факторів, які утримують Кремль від такого кроку.
Таку думку висловив виконавчий директор Центру прикладних політичних досліджень «Пента» Олександр Леонов в ефірі «24 каналу». За словами експерта, попередження з боку Китаю фактично перетворилося на неформальну гарантію безпеки для України у питанні ядерної загрози.
Китай ще давно взяв на себе певні зобов'язання
Олександр Леонов нагадав, що ще за президентства Віктора Януковича між Україною та Китаєм була укладена масштабна міждержавна угода.
Документ передбачав, що Пекін не підтримуватиме треті держави, які здійснюють агресію проти України. Хоча, за словами експерта, Китай не повністю дотримується окремих положень цієї домовленості, саме питання застосування ядерної зброї залишається принциповим для китайського керівництва.
На його думку, саме це стало одним із найважливіших факторів, які стримують Росію від переходу найнебезпечнішої межі.
«Червоні лінії» для Кремля
Леонов звернув увагу на інформацію, яка з'явилася ще у 2023 році під час обговорень у профільному комітеті парламенту Японії.
За його словами, тоді йшлося про те, що Китай у жорсткій формі окреслив для Росії так звані «червоні лінії», які не можна перетинати.
Передусім вони стосувалися можливого застосування ядерної зброї проти України.
Експерт зазначив, що російське керівництво періодично використовує ядерні погрози як інструмент політичного тиску та психологічного впливу, однак надалі ця риторика щоразу згасає.
На його думку, саме позиція Китаю може бути однією з причин, чому Кремль не наважується перейти від заяв до реальних дій.
Зміна риторики Лукашенка також могла бути невипадковою
Олександр Леонов звернув увагу ще на один цікавий збіг.
Після візиту китайського представника до Мінська риторика самопроголошеного президента Білорусі Олександра Лукашенка помітно змінилася.
До цього білоруський лідер неодноразово робив гучні заяви щодо можливого використання ракетного комплексу «Орешнік», однак після контактів із представниками Китаю такі погрози фактично зникли з його публічних виступів.
Експерт припускає, що це також може свідчити про вплив Пекіна на своїх партнерів у питаннях недопущення небезпечної ескалації.
Китай має власні інтереси
Водночас Леонов наголошує, що підтримка стримування ядерної ескалації не означає безумовної підтримки України з боку Китаю.
За його словами, Пекін керується насамперед власними економічними та геополітичними інтересами.
Китай зацікавлений у стабільній торгівлі з країнами Європи та функціонуванні міжнародних логістичних маршрутів. Будь-яке масштабне загострення війни або поширення конфлікту на територію країн Балтії чи Польщі могло б завдати серйозного удару по китайській економіці.
Саме тому, вважає експерт, Пекін одночасно стримує Росію і від потенційних провокацій проти держав НАТО, які могли б призвести до різкого розширення війни.
Чого чекати далі
На думку Леонова, найближчим часом країни Європейського Союзу продовжать активний діалог із Китаєм щодо можливих шляхів припинення бойових дій.
Пекін уже неодноразово заявляв про підтримку переговорного процесу та припинення вогню, однак наполягає, що в обговоренні мають брати участь не лише Україна та Росія, а й європейські держави та сама Китайська Народна Республіка.
Саме тому дипломатичні контакти між Брюсселем і Пекіном, ймовірно, лише посилюватимуться.
Чи справді Китай здатний вплинути на Кремль
Останнім часом тема впливу Китаю на Росію дедалі частіше звучить у заявах української влади та міжнародних експертів.
Президент України Володимир Зеленський раніше заявив, що Китай уперше продемонстрував жорсткішу позицію щодо російської ядерної риторики.
Водночас серед аналітиків немає єдиної думки щодо реальної ролі Пекіна. Частина експертів вважає, що Китай продовжує отримувати економічні вигоди від війни та не має наміру кардинально змінювати свою політику стосовно Росії.
Водночас начальник Головного управління розвідки Міністерства оборони України Кирило Буданов неодноразово наголошував, що припинити війну можна лише за умови скоординованого тиску кількох світових центрів сили. На його думку, Китай дійсно має важелі впливу на Москву, однак використовуватиме їх виключно тоді, коли це відповідатиме його власним стратегічним інтересам.
Таким чином, питання ролі Китаю у стримуванні Росії залишається предметом активних дискусій. Водночас навіть непрямий вплив Пекіна на рішення Кремля може мати важливе значення для безпеки України та стабільності в Європі.
