Після року політичного паралічу Косово отримало результат, який виглядає як шанс на перезавантаження влади. На дострокових виборах лідирує партія прем’єра Альбіна Курті, що відкриває шлях до формування нового уряду після затяжної кризи в парламенті.
За попередніми підрахунками, Ветевендосє набрала близько 50,2% за умови підрахунку більшості бюлетенів. Це найсильніший показник за останні цикли, але він не гарантує автоматичної більшості мандатів, потрібних для стабільного кабінету.
Головна інтрига — чи зможе Курті зібрати 61 голос у 120-місному парламенті. Аналітики вказують, що самостійно це зробити складно, однак невелика коаліція з албанськими або партіями меншин може закрити арифметику без болісних компромісів.
Ці вибори стали другими протягом року. Після попереднього голосування в лютому партія Курті не отримала більшості, а переговори про коаліцію зайшли в глухий кут. Місяці взаємного блокування завершилися розпуском парламенту та новим стартом кампанії.
Розпуск ініціювала президент Вйоса Османі, коли стало очевидно, що політичні сили не здатні домовитися. У підсумку країна жила в режимі «підвішеного» законодавчого органу, без нормальної роботи комітетів і без рішень, критичних для фінансів та зовнішніх зобов’язань.
Опозиційні партії на цих виборах ідуть значно слабше. Демократична партія отримує близько 20,7%, а Демократична ліга — близько 14%. Ці цифри означають, що без участі менших суб’єктів вони не виглядають здатними перехопити ініціативу.
Після публікації екзитполів Курті заявив, що «воля громадян у бюлетенях», а її збереження важливе для легітимності процесу. Для нього це спроба закріпити мандат на вихід із кризи та відновлення роботи інституцій без затягування.
Часовий тиск на нову більшість високий. Парламент має обрати нового президента у квітні, а також ратифікувати кредитні угоди на 1 млрд євро від ЄС і Світового банку. Частина цих домовленостей має дедлайни, і затягування загрожує втратою фінансування.
Саме гроші й інституційний календар роблять нинішній результат більш ніж внутрішньою політикою. Затримка із формуванням уряду означатиме не лише продовження конфліктів у Пріштіні, а й прямі економічні втрати для країни з хронічними проблемами бідності та відтоку молоді.
Опозиція відмовлялася входити в коаліцію з Курті, критикуючи його стиль керування та політику щодо західних партнерів. Окремий вузол конфлікту — підхід до півночі Косова, де проживає сербська меншина і де питання безпеки та управління традиційно найвибуховіші.
Курті, зі свого боку, покладає провину за глухий кут на опонентів і називає їхню позицію блокувальною. У такій рамці новий результат голосування він трактує як сигнал суспільства: країні потрібна керованість, а не нескінченні торги за портфелі.
Під час кампанії прем’єр грав на соціально-економічних очікуваннях. Він обіцяв додатковий місяць зарплати на рік для працівників держсектору, близько 1 млрд євро щорічних капітальних інвестицій і створення нового підрозділу прокуратури проти організованої злочинності.
Опозиційні сили також робили ставку на рівень життя, бо це найбільш чутлива тема для виборців. Питання «як втримати молодь» звучало в розмовах на дільницях не менш часто, ніж геополітика. Люди прагнуть перспективи вдома, а не еміграції.
У Пріштіні виборці говорили про втому від протистояння та недовіру до швидких змін. Навіть перемога однієї сили не гарантує, що політична культура раптом стане компромісною. Але вона може примусити еліти повернутися до роботи в парламенті.
Явка склала близько 45%, що для Косова є помірним показником. Для Курті це аргумент на користь «підсилення легітимності», але для опонентів — привід говорити про розчарування частини суспільства. Високої мобілізації, схоже, не сталося.
Міжнародний контекст теж тисне на Пріштіну. Косово проголосило незалежність у 2008 році за підтримки США після конфлікту 1999 року. Попри це, держава з населенням близько 1,6 млн досі балансує між реформами, безпекою та вразливою економікою.
Окремим фактором залишаються відносини із Сербією та напруження в етнічно поділеному північному регіоні. Саме там будь-яка помилка влади може викликати нову хвилю інцидентів. Західні союзники очікують від Пріштни більшої передбачуваності та деескалації.
У 2023 році спалахи напруги призвели до санкцій ЄС щодо Косова. Хоча Брюссель заявляв про готовність їх знімати після виборів сербських мерів у північних муніципалітетах, репутаційні та фінансові втрати вже стали відчутними для бюджету.
Для Курті нинішній результат — шанс показати, що його курс має підтримку більшості, а отже він може вести переговори жорсткіше. Але в реальності саме коаліційна математика визначить, наскільки широким буде його політичний маневр у наступні місяці.
Якщо прем’єр сформує уряд з мінімальною підтримкою, країна отримає керованість, але й ризик нових шантажів при кожному голосуванні. Якщо ж коаліція буде ширшою, вона може стати більш стабільною, але вимагатиме поступок у кадрових і політичних питаннях.
Найближчий практичний тест — швидкість конституціювання парламенту та запуск законодавчого процесу. Без цього неможливо ратифікувати кредити, ухвалювати інвестиційні програми й проводити антикризові рішення. Політичний глухий кут може повернутися дуже швидко.
Косово зараз на роздоріжжі: або використати перемогу Ветевендосє для завершення затяжної паузи й перезапуску інституцій, або знову зайти в коло взаємних блокувань. Ключ — у здатності еліт домовлятися до дедлайнів, а не після їх зриву.
