У першому кварталі 2026 року керівники українських компаній переглянули свої курсові прогнози в бік послаблення національної валюти. Середнє очікуване значення курсу долара через 12 місяців зросло до 45,00 грн, тоді як ще кварталом раніше воно становило 44,27 грн. Ця динаміка виглядає помірною лише на перший погляд — насправді вона фіксує системне зміщення очікувань.
Особливо показовим є перерозподіл прогнозів усередині діапазонів. Помітно зросла частка компаній, які очікують курс у межах 45,01–46,50 грн за долар. Це означає не просто корекцію цифр, а зміну базового сценарію — від умовної стабільності до сценарію контрольованого послаблення гривні.
Як зазначає попередній аналіз «Дейком», бізнес рідко змінює курсові орієнтири без накопичення системних сигналів — від макрофінансового тиску до поведінки зовнішніх ринків. Поточне зміщення очікувань виглядає саме таким сигналом.
Вперше в опитуваннях з’явився і прогноз щодо євро. Через 12 місяців компанії очікують курс на рівні 54,00 грн за євро. Майже 43% респондентів закладають діапазон 52,01–54,00 грн. Це важлива деталь: бізнес починає активніше враховувати євровалюту в довгострокових розрахунках, що відображає зростання ролі європейського ринку для української економіки.
Паралельно фактична динаміка валютного ринку лише підсилює ці очікування. Євро вже оновив історичний максимум, перевищивши позначку 51 грн, а долар у березні досяг пікових значень понад 44 грн. Ринок фактично наблизився до тих рівнів, які ще недавно виглядали як сценарій ризику, а не базова траєкторія.
Причини такого зсуву багатошарові. По-перше, зберігається тиск на платіжний баланс: імпорт залишається високим, тоді як експорт відновлюється повільніше, ніж очікувалося. По-друге, бізнес дедалі обережніше оцінює перспективи зовнішнього фінансування та валютних надходжень. По-третє, глобальні валютні тренди — зокрема коливання долара і зміцнення євро — додають нестабільності внутрішньому ринку.
У цьому контексті курсові очікування стають не лише відображенням настроїв, а й фактором, який сам впливає на ринок. Компанії переглядають ціни, контракти, імпортні закупівлі, валютні резерви. Це формує нову поведінкову модель, де гривня сприймається як змінна, що потребує постійного хеджування.
Важливо й те, що зростання очікуваного курсу відбувається без панічних оцінок. Бізнес не закладає різких девальваційних сценаріїв, але поступово розширює допустимий коридор коливань. Така «помірна песимістичність» часто виявляється більш стійкою, ніж різкі прогнози, адже вона інтегрується у фінансове планування.
У підсумку формується нова рівновага: гривня залишається керованою валютою, але з вищим рівнем ризику в очікуваннях. Для економіки це означає зміну горизонту планування — коротші цикли, більшу залежність від зовнішніх факторів і підвищену роль монетарної політики.
Курсові прогнози бізнесу рідко бувають точними до гривні. Але вони майже завжди точно фіксують напрям. І зараз цей напрям — обережне, але впевнене зміщення в бік слабшої гривні.
