Світовий нафтовий ринок знову опинився під тиском геополітичної нестабільності. Новий виток протистояння між США та Іраном спровокував різке зростання цін на нафту, адже інвестори дедалі більше побоюються перебоїв із постачанням енергоносіїв через одну з найважливіших транспортних артерій світу — Ормузьку протоку.
Станом на понеділок, 13 липня, вартість еталонної нафти марки Brent утримується на рівні близько 79,3 долара за барель. Попри те, що відносно попередньої торгової сесії ціна дещо скоригувалася вниз приблизно на три долари, загальний рівень котирувань залишається значно вищим, ніж був до нового загострення ситуації на Близькому Сході. За даними міжнародних бірж, ринок продовжує демонструвати високу волатильність на тлі розвитку військово-політичної кризи.
Головною причиною різкого стрибка цін стало загострення конфлікту між Вашингтоном і Тегераном. Після взаємних ударів сторін трейдери почали активно закладати у вартість нафти ризики можливих перебоїв із транспортуванням сировини через Ормузьку протоку, яка є одним із найважливіших енергетичних маршрутів світу.
Через Ормузьку протоку проходить близько п'ятої частини світових поставок нафти та значна частина світової торгівлі скрапленим природним газом. Будь-які бойові дії або навіть загроза обмеження судноплавства миттєво впливають на світові ціни, адже ринки реагують не лише на фактичні перебої, а й на потенційні ризики.
Ще в середині червня президент США Дональд Трамп заявляв про досягнення мирної домовленості з Іраном та повідомляв про відкриття Ормузької протоки для міжнародного судноплавства. Тоді він наголосив, що морська блокада припиняється, а торговельні судна можуть безперешкодно проходити стратегічною водною артерією.
Однак уже 8 липня ситуація різко змінилася. Дональд Трамп заявив, що рамкова домовленість фактично втратила чинність, а також попередив про можливість масштабних ударів по критичній інфраструктурі Ірану у разі подальшої ескалації.
Події вихідних лише підтвердили, що дипломатичний процес зайшов у глухий кут. У неділю, 12 липня, Іран знову оголосив про закриття Ормузької протоки та повідомив про атаку на два судна, які, за твердженням іранської сторони, порушили встановлені правила проходу через акваторію.
У відповідь Центральне командування США (CENTCOM) заявило про проведення нової серії ударів по військових та морських об'єктах Ірану. За інформацією американської сторони, операція мала на меті знизити можливості Ірану здійснювати атаки на цивільне судноплавство та забезпечити свободу навігації у стратегічно важливому регіоні.
Напруження не завершилося й після американських ударів. Уже 13 липня Корпус вартових ісламської революції заявив про ракетні та безпілотні атаки по американських військових об'єктах у кількох країнах Перської затоки, зокрема в Бахрейні та Йорданії. Таким чином конфлікт набув ще ширших масштабів, а ризики для світового енергетичного ринку значно зросли.
Ринки традиційно дуже чутливо реагують на будь-які події навколо Ормузької протоки. Навіть якщо фізичне транспортування нафти не припиняється повністю, судноплавні компанії змушені змінювати маршрути, підвищуються страхові тарифи, збільшуються витрати на безпеку, а це автоматично закладається у кінцеву вартість сировини.
Аналітики зазначають, що нинішнє підвищення цін пов'язане насамперед із невизначеністю. Інвестори не впевнені, чи переросте новий виток конфлікту у тривале протистояння, чи сторонам усе ж вдасться повернутися до переговорів. Саме тому навіть окремі військові інциденти миттєво викликають різкі коливання котирувань.
Зростання цін на нафту має наслідки далеко за межами енергетичного сектору. Дорожча сировина означає збільшення витрат на виробництво, транспорт і логістику, що може призвести до нового витка інфляції у багатьох країнах світу. Саме тому фінансові ринки уважно стежать за кожною заявою політичних лідерів та розвитком подій у Перській затоці.
Додатковим фактором ризику залишається можливе скорочення кількості суден, які проходять через Ормузьку протоку. За даними міжнародних систем моніторингу судноплавства, активність у цьому районі вже помітно знизилася, що лише посилює занепокоєння учасників ринку.
Попри нинішню корекцію котирувань, більшість експертів вважає, що ціни на нафту залишатимуться дуже чутливими до будь-яких новин із Близького Сходу. Якщо конфлікт продовжить загострюватися або судноплавство через Ормузьку протоку буде серйозно обмежене, вартість Brent може швидко повернутися до позначки 80 доларів за барель і навіть перевищити її.
Таким чином, нафтовий ринок знову став заручником геополітики. Будь-яке загострення між США та Іраном миттєво впливає не лише на ціни енергоносіїв, а й на світову економіку загалом. Саме тому найближчі дні можуть стати визначальними як для енергетичних ринків, так і для глобальної фінансової стабільності.
