Загострення ситуації: новий вимір загроз для європейського оборонного сектору
Упродовж останніх місяців стратегічно важливі об’єкти Thales Belgium, провідного європейського виробника засобів протиповітряної оборони, опинилися під дедалі щільнішим наглядом невідомих безпілотників. Йдеться про польоти дронів над заводами, де збирають ракети та зберігають вибухівку — зонами, які традиційно захищені найвищими рівнями секретності та контролю. Директор бельгійського підрозділу компанії Ален Кеврін підтвердив, що кількість помічених безпілотників зросла в рази порівняно з початком року.
Серед об’єктів, над якими зафіксовано польоти, особливе значення має комплекс Évegnée Fort у східному регіоні міста Льєж. Це єдиний майданчик у Бельгії, де компанія має офіційну ліцензію на складання та зберігання вибухівки для своїх 70-мм ракет. Така специфіка робить завод критично важливим елементом оборонної інфраструктури не лише для Бельгії, а й для всієї системи безпеки НАТО.
Кеврін наголошує: компанія занепокоєна не лише самим фактом польотів, а й тенденцією. Якщо ще кілька місяців тому інциденти були поодинокими, то нині вони набули систематичного характеру. Поява невідомих дронів співпала з масштабними планами Thales щодо розширення виробництва. У найближчі роки підприємство має намір подвоїти обсяги випуску некерованих і керованих ракет FZ275 — до 70 тисяч одиниць щорічно. Така динаміка неминуче привертає увагу як партнерів, так і недружніх гравців.
Підвищений попит на продукцію компанії, зокрема з боку Польщі та України, також створює нові ризики. Від початку повномасштабної війни в Європі Thales Belgium отримала десятки замовлень на ракети, що відповідають стандартам НАТО і можуть інтегруватися в наявні системи озброєнь. Тож будь-які спроби шпигунства чи втручання в роботу заводу можуть мати далекосяжні наслідки.
Вразливі небеса: чому дрони над оборонними об’єктами — не дрібниця
На перший погляд, поява невідомого безпілотника над територією заводу може здатися одиничним інцидентом. Проте в умовах зростаючої гібридної загрози такі польоти дедалі частіше розглядаються як сплановані операції збору розвідданих. Невеликі дрони здатні оснащуватися високоякісними камерами, тепловізорами та передавачами, що дає змогу фіксувати технологічні процеси, розташування об’єктів і систем охорони.
Заводи на кшталт Évegnée Fort мають складну інфраструктуру та особливі режими безпеки, проте небо над ними не завжди захищене настільки ж надійно. Як зазначає Кеврін, компанія встановила системи виявлення дронів, але юридичні обмеження стримують активні дії у відповідь. Застосування глушилок або примусових засобів посадки безпілотників у Бельгії регулюється суворими нормами, що обмежують можливості приватних структур.
Додатковим фактором ризику є людський чинник. Навіть збитий дрон може становити загрозу для персоналу або навколишньої інфраструктури. У щільно забудованих регіонах падіння безпілотника здатне спричинити пошкодження будівель або травмування цивільних. Саме тому компанія наразі утримується від застосування активних засобів протидії, очікуючи чітких урядових рішень.
Водночас експерти з безпеки наголошують: зволікання може коштувати надто дорого. У сучасних конфліктах дрони стали одним із головних інструментів розвідки та цілевказування. Навіть кілька коротких польотів над стратегічним об’єктом можуть дати агресору критично важливу інформацію про слабкі місця захисту чи обсяги виробництва.
Ситуація в Бельгії є показовою для всієї Європи. Зі зростанням виробництва озброєнь та переорієнтацією оборонних підприємств на інтенсивний режим роботи загрози з повітря стають системним викликом. Ідеться не лише про шпигунство, а й про потенційні диверсії, які можуть бути замасковані під звичайні технічні збої.
Від поліції до підприємств: хто має відповідати за повітряний простір
Ключова проблема, яку озвучує керівництво Thales Belgium, полягає у відсутності чітких протоколів взаємодії між державними структурами та приватними оборонними компаніями. За словами Кевріна, уряду Бельгії слід визначити, де закінчуються повноваження поліції та починається відповідальність підприємств. Без цього швидка реакція на інциденти з дронами практично неможлива.
Наразі контроль за повітряним простором здебільшого здійснюють державні органи, однак їхні ресурси обмежені. Поліція не завжди може оперативно відреагувати на появу безпілотника, особливо якщо йдеться про короткочасні польоти або апарати з малим радіусом дії. Водночас компанії, які володіють спеціальними системами виявлення, позбавлені правових механізмів для активного втручання.
Експерти вважають, що оптимальним рішенням могла б стати гібридна модель, у якій приватні підприємства отримали б обмежені повноваження на застосування технологій протидії безпілотникам у межах своїх територій. Йдеться про використання глушилок, систем перехоплення сигналу чи спеціальних антидронових комплексів, здатних безпечно приземляти апарати без шкоди для людей.
Однак реалізація такої моделі потребує змін законодавства та тісної координації між приватним і державним секторами. Крім того, необхідно запровадити чіткі стандарти відповідальності: хто несе ризики у випадку інциденту, хто компенсує можливі збитки, хто ухвалює рішення про застосування силових засобів.
Поки ці питання залишаються відкритими, заводи на кшталт Évegnée Fort перебувають у зоні невизначеності. А з огляду на стратегічну важливість їхньої продукції для європейської безпеки, така невизначеність є надзвичайно небезпечною.
Ракети як відповідь: технології, що формують нову реальність
Thales Belgium не лише стикається з повітряними загрозами, а й виробляє системи, здатні їм протидіяти. Ракети FZ275, які збирають на заводах у Льєжі та Ерсталі, можуть застосовуватися проти безпілотників. Особливо ефективними є модифікації з лазерним наведенням, розроблені для ураження великих дронів на великих висотах. Такі ракети вже використовуються в Україні, де вони допомагають боротися з масованими атаками, зокрема з боку іранських «Шахедів».
За словами директора з транспортних засобів та тактичних систем Thales Belgium Томаса Коліне, попит Києва на ці ракети перевищує можливості виробництва. Це стимулює компанію до розширення потужностей, що, своєю чергою, ще більше підвищує стратегічну цінність об’єктів і робить їх потенційною мішенню для розвідки противників.
Ситуація створює замкнене коло: зростання попиту та виробництва підвищує ризики, а зростання ризиків вимагає нових інвестицій у безпеку. У цьому контексті невідомі дрони над заводами — не просто дивний збіг, а сигнал про необхідність глибокої трансформації системи захисту оборонних підприємств у Європі.
Ракети FZ275 демонструють, що сучасні технології можуть ефективно протидіяти безпілотним загрозам. Але для цього потрібна політична воля, чіткі правила і стратегічне бачення, яке виходить за межі окремих підприємств.
