У першому турі конклаву 133 кардинали не набрали двох третин голосів для обрання нового Папи, і над Сікстинською капелою з’явився чорний дим. Дізнайтеся, як далі проходитиме голосування і хто є фаворитами.
Перший тур голосування на папському конклаві завершився безрезультатно: чорний дим із димаря над Сікстинською капелою повідомив мільйонам вірян і спостерігачів по всьому світу, що 133 кардинали, які засіли за довгими столами під фресками Мікеланджело, не досягли необхідного кворуму в дві третини голосів для обрання нового Папи. Після урочистої Святої Меси учасники конклаву залишилися в ізоляції без доступу до телефонів чи інтернету, дотримуючись присяги суворої таємності, і повертатимуться до Капели Сікстинської вранці наступного дня.
Процес голосування зазвичай складається з чотирьох раундів щодня — два вранці та два вдень — крім першого дня, коли відбувається лише один тур. Після кожного другого раунду спалюють використані бюлетені, аби колір диму чітко сигналізував зовнішнім спостерігачам: чорний означає продовження конклаву, білий — успішне обрання нового Наступника Святого Петра. І хоча чорно-білий дим став одним із найвідоміших символів виборів у Католицькій Церкві, від першого дня й до самої появи білого диму в юридичних правилах процесу нічого не змінюється: таємність і церемоніальна точність лишаються ключовими.
Кардинали-конклавники, які вперше зібралися після смерті Папи Франциска, є найчисленнішими в історії — 133 учасники. Багато із них були призначені Франциском, тож більшість голосуючих знайомляться один з одним лише тепер. Така ситуація вводить у процес нові політичні баланси та пріоритети: частина кардиналів підтримуватиме спадкоємність курсу Франциска на відкритість і поступові реформи, інші виступатимуть за повернення до більш консервативної лінії. Це робить прогнозування результату особливо складним.
Морська чайка на димарі Сікстинської капели. Крістофер Ферлонг/Getty Images
Серед найчастіше згаданих претендентів букмекерські контори виділяють італійського кардинала П’єтро Пароліна — колишнього Державного секретаря Ватикану — та філіппінського кардинала Луїса Антоніо Тагле, чиї промови про взаєморозуміння та служіння отримали широку підтримку в Азії та за її межами. Однак остаточне рішення можуть вплинути й інші чинники: здатність кандидата об’єднати усі фракції, внутрішні консультації та очікування католицьких громад у різних частинах світу.
Кожен раунд голосування починається зі складання дев’яти оцінних ролей: трьох скрутінаторів, що контролюють процес підрахунку бюлетенів; трьох інфірмаріїв, які збирають голоси від хворих кардиналів, та трьох ревізіорів, що верифікують правильність результатів. Аркуші для голосування містять латинський напис «Eligo in Summum Pontificem» (“Обираю Верховного Понтифіка”), під яким виборець вписує обране ім’я. Щоразу під фрескою «Страшний суд» Мікеланджело кардинал урочисто присягає перед Господом, що його голос буде чесним і відповідатиме волі Бога.
Після голосування скрутінатори витягують бюлетені з великої урни, рахують їх і оголошують результати вголос. Щоб виключити будь-які підозри в підтасовках, кожен бюлетень проколюють і нанизують на червону нитку, а ревізіори перевіряють достовірність підрахунку. Лише потім папірці поміщають до печі, де вони згорають разом із нотатками, і колір диму підтверджує долю виборів.
Наступні раунди голосування мають відбутися з ранку четверга, ймовірно, чотири рази — два вранці та два вдень. Поки дим над Сікстинською капелою залишається чорним, католицький світ чекатиме на вирішення конклаву. Останні два вибори понтифіка відбувалися протягом двох днів, але в історії траплялися й більш тривалі конклави, що тривали понад тиждень. Час від часу необхідні дебати щодо майбутнього курсу Церкви виходять за межі простих вычислень: у голосуваннях вирішують долі глобальних ініціатив у сфері соціальної справедливості, захисту навколишнього середовища та міжрелігійного діалогу.
Поки віряни по всьому світу слідкують за появою білого диму, конклав залишається серед небагатьох місць у сучасному світі, де традиції понад тисячу років поєднуються з непідкупною строгою процедурою. І навіть якщо перший тур не визначив нового лідера Церкви, історія вже фіксує цей момент як символ єдності та відповідальності кардиналів, які невтомно трудяться над тим, щоб знайти достойного Наступника святого Петра.
