Віктор Орбан, один із найближчих союзників Дональда Трампа в Європі, несподівано підтримав пропозицію Брюсселя про заборону імпорту скрапленого природного газу з Росії. Цей крок став ключовим проривом у підготовці 19-го пакета санкцій, спрямованих на ослаблення військової економіки Кремля.
Європейський Союз зробив крок ближче до посилення енергетичних санкцій проти Росії. Після тривалих місяців опору Угорщина змінила позицію і підтримала заборону на імпорт російського скрапленого природного газу (LNG). Таким чином, 19-й пакет санкцій ЄС наблизився до ухвалення, відкриваючи новий етап у боротьбі Брюсселя з енергетичною залежністю від Москви.
До цього часу саме Будапешт і Братислава блокували енергетичні обмеження, побоюючись економічного шоку. Обидві країни є найбільшими споживачами російських енергоносіїв у ЄС — лише в серпні 2025 року Угорщина імпортувала на $450 млн, а Словаччина — на $298 млн. Але нинішній розворот Орбана свідчить про стратегічний маневр: Угорщина шукає нові джерела постачання й намагається залишитися гравцем, а не заручником газової геополітики.
Підтримка санкцій відбулася на тлі зміцнення трансатлантичного тиску. Брюссель і президент Дональд Трамп, який пообіцяв завершити війну в Україні протягом 100 днів свого другого терміну, шукають способи скоротити доходи Кремля від експорту енергоносіїв.
Орбан, відомий своїм скептицизмом до санкцій, довго вважав, що вони «б’ють по Європі більше, ніж по Росії». Але навіть його уряд визнав, що енергетична залежність стала пасткою, і вирішив переорієнтувати частину імпорту.
Ключовим аргументом для зміни позиції стала нова угода з французькою Engie. Державна компанія MVM CEEnergy підписала десятирічний контракт на постачання 400 млн кубометрів LNG щороку з 2028 по 2038 рік. Це найдовший контракт в історії угорської енергетики.
Міністр закордонних справ Петер Сіярто назвав його «стовпом енергетичної безпеки», наголосивши, що диверсифікація не означає розриву з усіма старими маршрутами. «Енергетична незалежність — це питання національного суверенітету», — заявив він.
Паралельно Угорщина розпочала переговори з Туркменістаном, який може стати ще одним джерелом постачання. Заступник держсекретаря з питань Сходу Адам Штіфтер зазначив, що Ашгабат є «надійним партнером» і потенційним газовим постачальником до Центральної Європи.
Новий пакет санкцій ЄС, представлений 19 вересня, передбачає зниження цінової стелі на російську нафту до $47,6 за барель, а також повну заборону співпраці з енергетичними гігантами "Газпром" та "Роснефть". Крім того, санкції торкнуться понад 100 суден із так званого “тіньового флоту”, який Москва використовує для обходу обмежень.
Мета цих заходів — перекрити фінансові потоки, що підтримують військову машину Кремля. Як зазначила Урсула фон дер Ляєн, президент Єврокомісії:
“Російська воєнна економіка тримається на доходах від викопного палива. Ми хочемо перекрити цей потік. Час закрити вентиль.”
Аналітики зазначають, що рішення Орбана — не лише економічний крок, а й політичний сигнал Вашингтону. Президент Трамп неодноразово наголошував, що прагне “зупинити війну” і “припинити фінансування російської агресії через енергетичні канали”.
Під час нещодавньої розмови з Орбаном Трамп заявив, що “має відчуття”, ніби угорський прем’єр припинить імпорт російської нафти, якщо про це попросять у Білому домі. Для Орбана, який намагається балансувати між Брюсселем, Вашингтоном і Москвою, такий крок — можливість зміцнити стосунки з обома центрами сили.
Дослідник Університету Осло Франческо Сассі зазначає, що Угорщина і Словаччина формують “газовий блок” у центрі Європи, який прагне маневрувати між ЄС, США і Росією. Взаємозалежність між їхніми енергосистемами дозволяє зменшувати ризики, але водночас затягує регіон у складну геополітичну гру.
Це підтверджує і структура постачань: Будапешт має чинний контракт із "Газпромом" на 4,5 млрд кубометрів газу на рік до 2036 року. Проте нові угоди з ЄС і партнерами можуть поступово зменшити цю залежність.
Європейський Союз планує повністю відмовитися від російських енергоносіїв до 2028 року. Згідно з планом, нові контракти з Москвою буде заборонено з січня 2026 року, короткострокові — припинять до червня, а довгострокові — з січня 2028-го.
Частка російського газу в імпорті ЄС уже впала з 45% до 12%. Але, попри ці успіхи, Москва компенсує втрати завдяки зростанню експорту до Китаю та Індії.
Це означає, що Європі доведеться не лише перекривати старі потоки, а й інвестувати у власні енергопроекти, LNG-термінали та “зелені” джерела енергії, щоб втримати темп енергетичного від’єднання.
Позиція Віктора Орбана демонструє, що навіть найзатятіші критики санкцій визнають необхідність енергетичної переорієнтації. Під тиском геополітики, ринку і союзників Угорщина обирає шлях гнучкого прагматизму.
Для Брюсселя це — сигнал єдності перед новим зимовим сезоном, коли Москва традиційно намагається використовувати енергетику як зброю.
