Липень 2025 року став черговим підтвердженням того, що кліматична криза перестала бути гіпотезою — вона вже реальність. Південна Європа вкотре опинилася у вогняному кільці: десятки масштабних лісових пожеж охопили Грецію та Туреччину, паралізувавши регіони, загрожуючи життю людей і нищачи туристичну інфраструктуру.
Пожежі вирують у найпопулярніших туристичних місцях — на острові Кітіра, у Мессінії на Пелопоннесі, поблизу Афін та в багатьох регіонах Туреччини. Влада оголосила надзвичайний стан у низці районів. У Кріонері, передмісті грецької столиці, відбулись масові евакуації мешканців.
Температура в Греції сягнула 44°C у тіні. Як повідомив речник пожежної служби Васіліс Ватракогіанніс, ще два-три масштабні спалахи паралельно — і система надзвичайного реагування не витримала б навантаження.
Острів Кітіра, що зазвичай приваблює туристів своїми пляжами та горами, цього разу став зоною ризику. Берегова охорона евакуювала людей просто з пляжів, у той час як полум’я наближалося до узбережжя.
На Пелопоннесі вогонь підсилюють сильні вітри, і протягом доби не вдається його локалізувати. Понад 500 пожежників мобілізовано по всій країні лише за останні 48 годин, повідомило міністерство з питань кліматичної кризи.
У Туреччині ситуація не менш критична. За словами міністра сільського господарства та лісів Ібрагіма Юмакли, лише в суботу по країні вирувало 84 окремих осередки займання. До жовтня Туреччина перебуватиме у стані підвищеної пожежної тривоги.
«Ми живемо у період високого ризику. Потрібно діяти негайно, щоб запобігти новим пожежам», — наголосив Юмакли на пресконференції в Анкарі.
Ключовий виклик для обох країн — збереження туристичної привабливості. Літо — високий сезон у Греції, яка залежить від туризму на 25% свого ВВП. Але дедалі частіші пожежі змінюють сприйняття країни як «безпечного раю».
Уряд Греції, за словами міністра Гіанніса Кефалояніса, вже цього року збільшив фінансування на протипожежну безпеку та кількість пожежних патрулів. Але кліматичні зміни, як свідчать експерти, випереджають можливості державних інституцій.
На відеозаписах із селища Дросопігі поблизу Афін видно, як мешканці покидають домівки під вибухи на складах легкозаймистих матеріалів. Вогонь швидко поширюється міською забудовою. Двоє чоловіків на даху намагались поливати сусідній будинок, щоби врятувати його від полум’я.
На тлі цього екстремального літа знову загострюється дискусія про вплив глобального потепління на безпеку населення, економіку та здоров’я. Рівень небезпеки через спеку в багатьох країнах Європи, включно з Іспанією, Португалією та Італією, досяг червоного рівня.
У липні температура в Піренейському півострові перевищувала 44°C. У Греції в деяких районах вона сягнула 45°C — показник, небезпечний навіть для здорових дорослих.
ВООЗ наголошує, що спека стає новим «вбивцею №1» у Європі. Минулого року через перегріви померли понад 60 тисяч людей. І якщо тенденція збережеться, ця цифра лише зростатиме.
Окрім ризику для життя, пожежі спричиняють екологічну катастрофу. Втрата лісів, загибель фауни, руйнування ґрунтів — усе це матиме довгострокові наслідки для біорізноманіття Середземномор’я.
Проблема також у тому, що пожежі погіршують якість повітря в містах. Дим від лісових загорянь містить мікрочастинки, які провокують респіраторні захворювання та серцево-судинні ускладнення.
Уряди Греції та Туреччини закликають громадян бути пильними, не розводити багаття в лісі, повідомляти про підозрілі загоряння та дотримуватись усіх заходів безпеки. Але, як свідчить статистика, понад 70% пожеж виникають з вини людини — випадково або навмисно.
Цьогорічне літо стане тестом на готовність країн реагувати на екстремальні виклики. Превентивні заходи, системи раннього виявлення, інформаційна кампанія — усе це критично важливо для зменшення масштабу майбутніх катастроф.
ЄС вже анонсував додаткові кошти на підтримку протипожежних служб у країнах-членах. Але без глобального плану адаптації до кліматичних змін ситуація лише погіршуватиметься.
Середземномор’я стикається не лише з вогнем, а й з питанням майбутнього — чи вдасться поєднати розвиток туризму, збереження природи та безпеку людей в епоху кліматичних катастроф.
