Перемога Андрія Бабіша на парламентських виборах у Чехії відкрила нову сторінку у відносинах Праги з Києвом — і водночас породила сумніви у майбутньому однієї з ключових європейських ініціатив підтримки України. Лідер партії ANO вже заявив, що новий уряд не фінансуватиме програму постачання боєприпасів, яку Чехія координувала спільно з партнерами з НАТО.
Телефонна розмова між Бабішем і президентом Володимиром Зеленським, що відбулася в четвер, стала першою з моменту виборів. Лідери обговорили «поточну ситуацію та перспективи співпраці». За словами Бабіша, він «радий, що мав нагоду почути позицію Києва» й підтвердив, що планує відвідати Україну наступного року.
Нова політична конфігурація у Празі змінює баланс сил у регіоні. Популістська ANO веде переговори про коаліцію з правими партіями, серед яких Motorists і крайня антиєвропейська SPD. Остання відкрито виступає проти допомоги Україні, навіть гуманітарної, і закликає до виходу Чехії з НАТО.
Дотепер Прага залишалася одним із найактивніших союзників Києва в Європі. Уряд Петра Фіали передавав танки, системи ППО та боєприпаси, а також прийняв понад пів мільйона українців, які втекли від війни. Саме Чехія запустила міжнародну програму закупівлі боєприпасів для ЗСУ — модель, що дозволила обійти брак західних складів.
За два роки вона забезпечила Україні понад 1,5 мільйона артилерійських снарядів, зокрема з африканських і азійських ринків. Програма фінансувалася колективно західними партнерами, серед яких Німеччина, Нідерланди та Канада, тоді як Чехія виконувала роль оператора й координатора.
Бабіш під час кампанії називав схему «надто дорогою та непрозорою». Втім, після виборів він частково пом’якшив риторику, зазначивши, що програма «в принципі корисна», але має бути «передана під контроль НАТО». Така формула дозволяє зберегти політичну гнучкість, але фактично відкриває шлях до згортання ініціативи.
Президент Чехії Петро Павел, колишній генерал НАТО, уже закликав нову коаліцію «зберегти безперервність оборонної підтримки України» й попередив, що згортання програми означатиме ослаблення всієї європейської оборонної ланки. Він наполягає, що Чехія має залишитися координатором боєприпасів для Києва.
У Києві офіційно утримуються від критики. Зеленський подякував чеському народу за «стратегічне партнерство» і наголосив, що співпраця «залишається продуктивною та взаємовигідною». Проте за лаштунками українська дипломатія готується до сценарію, за якого Прага поступово відійде від лідерської ролі.
Згортання програми може стати серйозним ударом для фронту. Чехія стала не лише джерелом боєприпасів, а й моделлю швидкої логістики, яку копіювали інші країни Центральної Європи. Без цієї координації Київ може зіткнутися із затримками у постачанні критично необхідних снарядів у 2025 році.
Європейські союзники з пересторогою спостерігають за переговорами у Празі. Для Брюсселя Бабіш — символ політичної непередбачуваності. Його повернення в уряд означає ревізію відносин із ЄС, зокрема щодо санкцій і оборонного фінансування. Вступ SPD до коаліції може також посилити антиукраїнські настрої у Вишеградській групі.
Утім, аналітики вважають, що Бабіш навряд чи повністю розірве оборонне партнерство. Його популізм, як правило, гнучкий: у Брюсселі він може грати роль прагматика, дома — патріота, що «захищає інтереси чехів». Відтак програма боєприпасів, ймовірно, буде «заморожена», а не ліквідована.
Ставки високі: зменшення обсягів постачання з Чехії збіглося б із виснаженням західних складів і переорієнтацією США на Тихоокеанський регіон. У цьому контексті навіть коротка пауза може мати наслідки на лінії фронту, де артилерія залишається головним фактором оборони.
Поки що Зеленський намагається зберегти баланс — уникає тиску на Бабіша, наголошуючи на «спільних інтересах» і запрошуючи його до Києва. Але в реальності Україна стикається з новою політичною динамікою у Європі, де підтримка стає менш одностайною і більш умовною.
