Верховна Рада України ухвалила у другому читанні законопроєкт №15111-д, який у суспільстві вже назвали “податком на OLX”. За документ проголосували 241 народний депутат, що фактично відкриває шлях до масштабних змін у сфері оподаткування доходів, отриманих через цифрові платформи.
Йдеться не лише про сервіси оголошень. Нові правила охоплюють широкий спектр платформ — від OLX і Prom до Uber, Bolt, Uklon та Airbnb. Тобто будь-які доходи, отримані через цифрові сервіси за продаж товарів, надання послуг, оренду житла або транспорту, підпадатимуть під нову систему оподаткування.
Голова парламентського комітету з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев наголосив, що головна ідея закону — зробити систему прозорою, простою та більш наближеною до європейських стандартів. За його словами, документ не запроваджує додаткового податкового тиску у класичному розумінні, а навпаки — пропонує спеціальний режим із зниженими ставками.
Згідно з ухваленими нормами, для доходів із цифрових платформ встановлюється сукупна ставка 10%: 5% податку на доходи фізичних осіб і 5% військового збору. Це суттєво менше, ніж стандартне оподаткування таких доходів, яке зараз може сягати 23%.
Водночас закон передбачає й певні пільги для дрібних продавців. Якщо річний дохід від продажу товарів через цифрові платформи не перевищує еквівалент 2 тисяч євро, такі доходи не підлягатимуть оподаткуванню. Це має частково захистити тих, хто продає особисті речі або отримує мінімальні разові доходи.
Окремо визначено й загальний ліміт для застосування спрощеного режиму — близько 6,7 млн грн на рік (еквівалент 834 мінімальних заробітних плат). У цих межах фізичні особи зможуть працювати за новою системою, якщо їхня діяльність відповідає встановленим умовам.
Серед ключових вимог — вік від 18 років, відсутність найманих працівників, а також те, що діяльність через платформу не повинна збігатися з основним видом професійної зайнятості. Крім того, під дію режиму не потрапляє продаж підакцизних товарів.
Важливою зміною стане і роль самих платформ. Відтепер саме оператори цифрових сервісів фактично виконуватимуть функції податкових агентів: вони будуть ідентифікувати користувачів, фіксувати їхні доходи та передавати інформацію до Державної податкової служби. Також вони нараховуватимуть і перераховуватимуть податки.
Фактично це означає перехід до повністю цифрової системи контролю доходів. Дані про заробітки користувачів платформ передаватимуться до податкових органів у рамках міжнародного автоматичного обміну інформацією відповідно до стандартів ОЕСР та вимог Європейського Союзу.
Звітування здійснюватиметься раз на рік через електронні сервіси, що має спростити адміністрування податків, але водночас значно підвищити прозорість фінансових операцій громадян у цифровому середовищі.
Окрему увагу викликає вплив нового закону на звичайних українців, які продають речі через онлайн-платформи. Фактично держава вперше системно закріплює механізм контролю таких доходів, що раніше часто залишалися поза офіційним обліком.
Експерти зазначають, що для частини користувачів це може означати додаткову бюрократію та необхідність уважніше стежити за своїми доходами. Водночас прихильники закону вважають, що він виводить ринок у “білу зону” та створює більш рівні правила гри для всіх учасників цифрової економіки.
Окремо варто зазначити, що ухвалення цього закону є частиною ширших зобов’язань України перед міжнародними партнерами, зокрема в межах програм співпраці з МВФ. У пакеті реформ також згадуються подальші кроки з розширення податкової бази та перегляду пільг у цифровій економіці.
Поки що бізнес і користувачі платформ очікують на детальні роз’яснення щодо практичного впровадження нових правил. Саме механіка адміністрування та технічна реалізація стануть ключовими факторами, які визначать, наскільки безболісно український ринок адаптується до нової системи.
Очевидно одне: онлайн-торгівля та цифрові сервіси в Україні переходять у нову фазу регулювання, де кожна транзакція дедалі частіше ставатиме частиною офіційної податкової системи.
