Рада не змогла ухвалити закон про посилки: чому це рішення може дорого коштувати Україні
Верховна Рада України не підтримала законопроєкт, який передбачав нові правила оподаткування міжнародних посилок. Голосування, яке на перший погляд могло здатися технічним питанням митної політики, насправді має значно ширші наслідки — від цін на товари для українців до ризику втрати міжнародного фінансування.
Йдеться про законопроєкт №12360, який містив зміни до Митного кодексу та передбачав скасування чинного пільгового ліміту для міжнародних відправлень вартістю до 150 євро.
Для ухвалення рішення не вистачило лише кількох голосів. Закон навіть не змогли направити на повторне друге читання. За проголосували 222 народні депутати при мінімально необхідних 226.
На перший погляд — черговий парламентський збій. Але за кулісами цього голосування стоїть набагато більше, ніж просто податки на покупки з-за кордону.
Чому закон про посилки став настільки важливим
Останні роки міжнародні посилки стали для українців не лише способом заощадити, а й фактично альтернативою дорогому внутрішньому ринку. Тисячі людей замовляють товари з Європи, Китаю та США через маркетплейси й поштові сервіси, користуючись пільговим режимом.
Наразі посилки вартістю до 150 євро не обкладаються ані ПДВ, ані митом. Саме цей механізм дозволив стрімко розвинутися ринку міжнародних покупок.
Однак уряд та міжнародні партнери дедалі активніше наполягають на зміні правил. Причина — потреба збільшення бюджетних надходжень та боротьба з тіньовими схемами імпорту.
Саме тому новий законопроєкт став частиною ширших переговорів із Міжнародним валютним фондом.
Що саме пропонували змінити
Документ передбачав фактичне скасування нинішнього безподаткового режиму для більшості міжнародних відправлень.
Згідно з пропозиціями:
пільговий режим мав залишитися лише для некомерційних посилок вартістю до 45 євро;
для посилок до 150 євро планувалося запровадити ПДВ у розмірі 20%;
для відправлень дорожчих за 150 євро мали діяти і ПДВ, і додаткове мито у 10% на суму перевищення.
Фактично це означало б суттєве подорожчання великої частини товарів, які українці регулярно замовляють з-за кордону.
Особливо це могло вдарити по покупках техніки, одягу, аксесуарів та електроніки.
Чому МВФ наполягає на цьому законі
Питання посилок давно вийшло за межі суто митної тематики. Для МВФ це частина більшої реформи податкової системи та спроби скоротити дефіцит бюджету.
Україна сьогодні критично залежить від зовнішнього фінансування. Значна частина соціальних виплат, підтримки бюджету та державних програм фактично забезпечується коштами міжнародних партнерів.
Саме тому будь-які податкові зміни, які можуть збільшити доходи бюджету, автоматично стають предметом переговорів із кредиторами.
За інформацією джерел, знайомих із переговорами з МВФ, закон про посилки є одним із ключових питань поточного етапу співпраці. Без його ухвалення програма фінансування може зіткнутися із серйозними труднощами.
Більше того, існує ризик, що вимога щодо цього закону отримає статус prior actions — тобто обов’язкової попередньої умови для отримання наступного траншу.
Простими словами: грошей може не бути, поки закон не ухвалять.
Чому депутати не підтримали закон
Попри підтримку уряду та міжнародних партнерів, тема податку на посилки виявилася політично чутливою.
Для багатьох українців міжнародні покупки стали способом економії в умовах високих цін і падіння доходів. Будь-яке подорожчання імпортних товарів автоматично викликає негативну реакцію суспільства.
Депутати чудово розуміють цей ризик.
Крім того, критики законопроєкту наголошували, що нові правила можуть вдарити насамперед по звичайних покупцях, а не по великих схемах імпорту.
Опоненти також звертали увагу на те, що додаткові податки можуть стимулювати розвиток “сірих” способів доставки та обхідних схем.
Парадокс ситуації: суспільство не проти, але закон провалився
Цікаво, що соціологічні опитування свідчать: значна частина українців загалом підтримує перегляд податкових пільг на посилки.
Причина проста — багато хто вважає несправедливим, що частина бізнесу фактично використовує міжнародні відправлення як спосіб уникнення податків.
Але між загальною підтримкою реформи та голосуванням у парламенті виявилася величезна дистанція.
Політична відповідальність за непопулярні рішення в умовах війни стала надто ризикованою.
Що буде далі
Після провалу голосування ситуація залишається невизначеною.
У влади фактично є кілька варіантів:
повторно внести законопроєкт;
спробувати пом’якшити умови;
шукати компроміс із МВФ;
або ризикувати затримкою фінансування.
Але часу для маневру небагато.
На тлі величезного дефіциту бюджету Україна не може дозволити собі тривалу паузу у співпраці з міжнародними кредиторами. Саме тому питання посилок раптово перетворилося з технічної митної теми на одну з найгучніших економічних дискусій останніх тижнів.
Податки, війна і залежність від партнерів
Історія із законом про посилки стала ще одним нагадуванням про те, наскільки тісно сьогодні пов’язані внутрішня політика України та міжнародна фінансова підтримка.
Будь-яке рішення — навіть щодо покупок в інтернеті — тепер має геополітичний та економічний вимір.
Для держави це питання наповнення бюджету та продовження співпраці з МВФ. Для громадян — ризик подорожчання звичних товарів. Для парламенту — складний вибір між економічною необхідністю та політичними наслідками.
І саме цей конфлікт інтересів став причиною того, чому закон, який здавався технічним, перетворився на справжню політичну бурю.
