Плани президента США Дональда Трампа провести переговори з Володимиром Путіним у Будапешті спричинили нову дипломатичну кризу всередині Європи. Польща офіційно попередила Москву, що у разі спроби російського президента перетнути її повітряний простір може бути реалізований ордер Міжнародного кримінального суду на арешт Путіна. Цей сигнал Варшави став найгострішою реакцією ЄС на ідею угорського саміту, який вже називають «зустріччю на пороховій діжці».
Міністр закордонних справ Польщі Радослав Сікорський у коментарі Radio Rodzina заявив, що уряд не може гарантувати, що «незалежний польський суд не ухвалить рішення про примусову посадку літака і передачу підозрюваного до Гааги». Ця заява підкреслила серйозність правових наслідків, які несе для Росії ордер МКС, виданий за незаконну депортацію українських дітей.
Польща, як і всі члени Євросоюзу, є підписантом Римського статуту МКС, а отже, юридично зобов’язана заарештувати особу, проти якої винесено ордер. Цей факт перетворює простий переліт у складну дипломатичну дилему: Путін не може досягти Угорщини без перетину повітряного простору хоча б однієї з держав ЄС. Водночас Росія не визнає юрисдикцію суду й категорично заперечує звинувачення, називаючи їх «політичними».
На цьому тлі позиція Болгарії викликала хвилю критики у Брюсселі. Міністр закордонних справ Георгі Георгієв заявив, що Софія готова дозволити Путіну використати болгарський повітряний простір, якщо це «сприятиме мирним переговорам». Хоча офіційного запиту від Москви не надходило, така позиція Болгарії підкреслює внутрішній розкол у ЄС щодо ставлення до Кремля.
Саміт Трамп–Путін, який має відбутися в столиці Угорщини, і без того супроводжується скандалами. Орбан, відомий своєю проросійською політикою, уже пообіцяв «гарантувати безпеку» Путіну під час перебування на угорській території та забезпечити його безперешкодне повернення до Москви. Утім, цей крок сприймається як виклик європейській єдності — адже Угорщина фактично виходить із-під правових зобов’язань МКС.
Брюссель розглядає дії Орбана як спробу використати саміт для посилення власного політичного впливу, тоді як інші європейські столиці наголошують, що жоден «мирний діалог» не може відбутися шляхом порушення міжнародного права. Париж і Берлін утримуються від коментарів, але у внутрішніх колах дипломатів лунає чіткий меседж: якщо саміт у Будапешті відбудеться без згоди ЄС, це стане ударом по спільній зовнішній політиці блоку.
З боку США ситуація також виглядає неоднозначно. Дональд Трамп, який прагне показати себе миротворцем перед виборами, наполягає, що зустріч із Путіним — шанс завершити війну в Україні. Однак критики попереджають: будь-яка угода, досягнута за рахунок територіальних поступок, стане дипломатичною поразкою Вашингтона. Європейські лідери вже заявили, що підтримають мирні переговори лише за умови, якщо бойові лінії залишаться незмінними, а Україна збереже контроль над нинішніми позиціями.
Польща ж виступає жорсткіше за всіх. Варшава послідовно вимагає притягнення Кремля до відповідальності за воєнні злочини, розглядаючи ордер МКС не як символ, а як юридичне зобов’язання. «Якщо саміт і відбудеться, він має включати жертву агресії — Україну», — наголосив Сікорський, натякаючи, що без участі Києва будь-які домовленості будуть нелегітимними.
Заява Польщі створила прецедент: вперше країна ЄС публічно пригрозила примусовою посадкою літака глави ядерної держави. Це не просто риторика — а сигнал про те, що у Європі змінюється баланс між політичною обережністю та правовим принципом. Для Кремля це новий виклик: будь-яка міжнародна поїздка Путіна тепер може стати потенційною пасткою.
З іншого боку, Болгарія спробувала позиціонувати себе як «посередник миру», що, втім, може вдарити по її репутації в НАТО. Адже союзники в Альянсі очікують солідарності, а не винятків. Подібна лояльність до Москви може посилити напругу в регіоні, де безпекова ситуація залишається нестабільною.
Для України ситуація відкриває нове вікно можливостей. Кожен дипломатичний розкол у таборі союзників Кремля лише підкреслює ізоляцію Росії. Київ може використати цей момент, щоб зміцнити позицію у переговорах і вимагати включення питання воєнних злочинів до будь-яких майбутніх домовленостей.
Міжнародні експерти наголошують: ордер МКС проти Путіна — не просто юридичний документ, а прецедент, який змінює глобальну політику. Якщо хоча б одна країна ЄС реально спробує виконати його, це може стати точкою неповернення для дипломатії Кремля.
Саміт у Будапешті, якщо він відбудеться, стане випробуванням не лише для Путіна й Трампа, а й для самої Європи. Чи зможе континент залишитися вірним своїм принципам — чи дозволить політичній доцільності переважити закон і справедливість? Польща зробила свій вибір. Тепер черга за іншими.
