Перемога Андрія Бабіша та його партії ANO на парламентських виборах у Чехії відкрила шлях до повернення правопопулістів до влади. Президент країни Петро Павел натякнув, що готовий призначити Бабіша прем’єр-міністром, якщо тому вдасться сформувати стабільну парламентську більшість. Це рішення може означати зміщення Чехії вправо та переосмислення її ролі в європейській політиці.
Павел на брифінгу підтвердив, що бачить перспективу створення коаліції між партією ANO, ультраправим рухом Свобода і пряма демократія (SPD) та правою партією Motoristé sobě (Мотористи за себе). Разом вони можуть сформувати більшість із 108 депутатів у 200-місному парламенті, що забезпечує стабільну урядову опору.
Раніше Бабіш прагнув сформувати однопартійний уряд меншості, спираючись на неформальну підтримку союзників. Однак і SPD, і Motoristé заявили, що хочуть прямої участі в управлінні, вимагаючи міністерські портфелі. Це ускладнює політичну конфігурацію, але робить нову коаліцію реалістичною.
Президент Павел, колишній генерал НАТО, наголосив, що рішення щодо прем’єра прийматиме на підставі здатності сформувати уряд, а не лише результатів виборів. «Якщо партії досягнуть згоди щодо програми та персоналій, не буде підстав затримувати процес», — зазначив він. Таким чином, глава держави фактично зняв питання про можливе блокування Бабіша, яке раніше обговорювалося через його бізнесові зв’язки.
Проблема конфлікту інтересів Бабіша залишається центральною у чеському політичному дискурсі. Як власник аграрного концерну Agrofert, він неодноразово опинявся в епіцентрі скандалів, пов’язаних із фінансуванням бізнесу за рахунок європейських субсидій. Павел визнав, що консультувався з юристами щодо можливості заблокувати призначення, однак сам Бабіш представив «кілька варіантів», які, за словами президента, відповідають вимогам закону.
Політична ситуація в Чехії залишається напруженою. Для частини суспільства повернення Бабіша — це реванш популізму, який може поставити під загрозу антикорупційні реформи та прозорість влади. Водночас його прихильники вбачають у ньому сильного лідера, здатного стабілізувати економіку після кількох років інфляційного тиску та енергетичної турбулентності.
Партія SPD, відома антиімміграційною та євроскептичною риторикою, може стати ключовим партнером ANO у новому уряді. Її лідер Томіо Окамура неодноразово заявляв про необхідність «повернення суверенітету» Чехії та скорочення впливу Брюсселя на внутрішню політику. Таке об’єднання може змінити зовнішньополітичний курс Праги, особливо в питанні підтримки України.
Симптоматично, що Павел під час заяви закликав майбутній уряд не згортати «Празьку ініціативу боєприпасів» — програму з постачання снарядів для України, яка вже забезпечила мільйони одиниць боєприпасів. Бабіш під час кампанії обіцяв припинити цю ініціативу, називаючи її «непрозорою» і пропонуючи передати координацію НАТО.
Президент наголосив, що зупинка програми завдасть удару по міжнародній репутації Чехії та по відносинах із партнерами ЄС. «Це питання нашої довіри — як перед Україною, так і перед союзниками. Припинення ініціативи призведе до втрати авторитету й до ще більших жертв на фронті», — заявив Павел.
Якщо нова коаліція буде затверджена парламентом, це стане найправішим урядом Чехії за останні десятиліття. Експерти вбачають у цьому можливий розкол у регіональній політиці Вишеградської групи, де Чехія може приєднатися до більш проросійських позицій Угорщини та Словаччини. Такий розвиток подій поставить під питання єдність Центральної Європи у ставленні до війни в Україні.
Андрій Бабіш, який уже обіймав посаду прем’єра у 2017–2021 роках, позиціонує себе як «прагматичний націоналіст», що виступає проти «диктату Брюсселя». Його повернення до влади означає зміцнення популістських тенденцій у ЄС, які виявляються також у Франції, Італії та Нідерландах.
Втім, чеський президент поки утримується від прямих оцінок. Павел підкреслює, що його конституційна роль полягає не у визначенні політичного курсу, а у забезпеченні стабільності. «Якщо уряд отримає більшість, я не бачу причин перешкоджати його формуванню», — сказав він.
Серед першочергових завдань нового кабінету — бюджетна стабілізація, енергетична безпека та визначення позиції щодо військової підтримки України. Проте політичний баланс між ANO, SPD і Motoristé може виявитися хитким, адже між ними існують розбіжності щодо податків, членства в ЄС і ролі НАТО.
Європейські аналітики попереджають, що уряд Бабіша може зменшити рівень участі Чехії у спільних оборонних ініціативах, зокрема у програмі закупівель зброї для України, що може послабити позицію ЄС на східному фланзі. Водночас деякі експерти припускають, що прагматизм Бабіша змусить його уникати відкритого конфлікту з Брюсселем.
Поки що майбутнє чеської політики залишається невизначеним. Однак натяк Павела на призначення Бабіша означає, що країна вступає в епоху політичного переосмислення — між прагненням стабільності та загрозою популістичного розвороту, який може вплинути не лише на Чехію, а й на баланс сил у самому Європейському Союзі.
