Коли Володимир Путін вийде з літака в Будапешті, столиці країни-члена ЄС і НАТО, кадри виглядатимуть як провокація. Для союзників України це буде болісний сигнал: ізольований воєнний злочинець знову виходить на європейську сцену. Водночас Дональд Трамп використовує саміт для демонстрації власної ролі «миротворця».
Саме в Будапешті 1994 року США, Британія та Росія підписали Меморандум, що гарантував Україні територіальну цілісність в обмін на ядерне роззброєння. Обіцянки, які Москва цинічно зруйнувала у 2022 році, тепер іронічно звучать у місті, де планується «новий формат миру».
Вибір місця не випадковий. Угорщина на чолі з Віктором Орбаном залишається найм’якішою ланкою у європейській політиці. Прем’єр зберігає теплі відносини з Кремлем, ігноруючи заклики ЄС припинити закупівлю російської нафти. Для Брюсселя це символ подвійної гри всередині Союзу.
Орбан офіційно заявив, що гарантує безпечний приїзд Путіна, попри чинний ордер Міжнародного кримінального суду. Технічно Угорщина досі під юрисдикцією Гааги, але ніхто не очікує арешту. Це підриває авторитет міжнародного правосуддя і ставить Будапешт у конфлікт із європейськими цінностями.
Для Кремля зустріч — інформаційний прорив. Путін отримує трибуну в ЄС без присутності лідерів ЄС. Геополітичний консультант Ботонд Феледі назвав це «ударом у шлунок Європі». Саміт у Будапешті, на відміну від Туреччини чи Сербії, матиме набагато потужніший символічний ефект.
Україну ж до переговорів не запросили. Це вже другий раз після літнього саміту в Анкориджі, коли Путін і Трамп обговорюють «мир» без Києва. Така дипломатія підриває принцип «нічого про Україну без України» і фактично консервує нинішні лінії фронту як «нову норму».
Президент Володимир Зеленський у Вашингтоні наголосив, що без участі України жоден план миру не буде легітимним. Його слова пролунали після зустрічі з Трампом, на якій український лідер домагався передачі ракет Tomahawk. Трамп, втім, висловив стриманість, пославшись на «потреби США».
Тон Вашингтона змінився після телефонної розмови Трампа з Путіним. Замість розширення підтримки України Білий дім заговорив про «зупинку бойових дій на лінії фронту». Така позиція може перетворити війну на заморожений конфлікт, що вигідний лише Москві.
Аналітики нагадують: у кожній розмові Путіна з Трампом російський лідер намагається виграти час. Його тактика — створювати ілюзію готовності до компромісу, поки триває наступ і руйнуються українські міста. Для Кремля дипломатія — це продовження війни іншими методами.
Будапештський саміт стане випробуванням для НАТО. Альянс не може дозволити появу російського лідера на території свого члена без політичної реакції. Будь-який протокол зустрічі під телекамери стане подарунком пропаганді Кремля, що прагне легітимності.
ЄС, своєю чергою, стоїть перед дилемою: як реагувати на дії Угорщини, не руйнуючи внутрішньої єдності. Брюссель уже заморозив частину фінансування Будапешту через порушення принципів верховенства права. Тепер же йдеться про стратегічну довіру між союзниками.
Візит Путіна стане також елементом угорської внутрішньої політики. Орбан готується до виборів, де його партія Fidesz втрачає позиції. Саміт із Трампом і Путіним — спроба подати себе як європейського «миротворця», що здатен зупинити війну, коли Брюссель нібито безсилий.
Аналітики наголошують: для Орбана ця роль вигідна політично, але небезпечна геополітично. Якщо Будапешт стане майданчиком домовленостей, що ігнорують Київ, наслідки для безпеки Центральної Європи будуть довгостроковими.
Скептики застерігають: жоден «мир» без деокупації не тривалий. Поступки агресору створюють прецедент, який може розколоти Альянс. Саме тому Польща, країни Балтії та Чехія вже виступили проти будь-яких «альтернативних переговорних треків».
Утім, Трамп і далі бачить себе «посередником». Його прихильники вважають, що припинення війни стане головним досягненням кампанії. Та експерти наголошують: без гарантій і реальної зміни поведінки Росії кожен саміт залишиться лише шоу для електорату.
Європейські дипломати наголошують, що нині головне — не допустити руйнування санкційної архітектури. Кремль прагне використати Будапешт як сигнал для бізнесу: «ізоляція закінчилась». Але будь-яке пом’якшення стане кроком до нової хвилі насильства.
Міжнародні правозахисники закликають ЄС нагадати Орбану про його обов’язки перед МКС. Якщо Угорщина не виконає зобов’язань, це стане прецедентом для інших авторитарних режимів, які мріють про безкарність.
Питання Томагавків залишається символом дилеми США: продовжити стримування чи зробити ставку на дипломатію з агресором. Україна наполягає, що лише сила і озброєння можуть змусити Кремль до справжніх переговорів, а не до чергової паузи.
У Вашингтоні зростає тиск Конгресу: сенатори Ліндсі Грем і Річард Блументаль закликають ухвалити закон про 500-відсоткові тарифи на російську нафту та уран. Це мало б посилити тиск на Москву й обмежити її ресурси для війни.
Для Києва головне зараз — зберегти підтримку США та ЄС у момент, коли частина Заходу шукає швидких політичних рішень. Будь-яке «примирення» без гарантій стане черговою пасткою, у якій Росія відновлює сили, а Європа втрачає довіру.
Будапешт — це не просто географічна точка. Це політичний тест для всіх сторін: для США — на стратегічну сталість, для ЄС — на єдність, для України — на здатність утримати увагу союзників. Успіх або провал цієї зустрічі визначить рамки безпеки на роки вперед.
