Росія оголосила про новий крок у гонці ядерних озброєнь. Президент Володимир Путін повідомив, що випробування ядерного суперторпедо «Посейдон» пройшло успішно. За його словами, експеримент відбувся у вівторок і став першим випадком, коли вдалося не лише запустити апарат із підводного носія, а й активувати його ядерну енергетичну установку.
Путін назвав це «величезним успіхом» і підкреслив, що потужність «Посейдона» перевищує навіть міжконтинентальну ракету «Сармат». Ці заяви пролунали під час зустрічі президента з військовими, пораненими у війні проти України.
Західні експерти оцінюють «Посейдон» як новий клас стратегічної зброї — автономну підводну систему, здатну нести ядерний заряд на тисячі кілометрів. Її особливість полягає не лише у дальності, а у концепції «радіоактивного цунамі»: вибух поблизу узбережжя може створити хвилю зараженої води, що зробить прибережні міста непридатними для життя.
Американські та російські чиновники неодноразово описували цей проєкт як зброю відплати — апарат, що запускається з атомного підводного човна й здатний автономно пересуватися океаном тижнями, чекаючи команди. Така зброя руйнує усталені принципи ядерного стримування, оскільки робить атаку майже невидимою та непередбачуваною.
На Заході «Посейдон» відомий під кодовою назвою Kanyon. Його довжина сягає понад 20 метрів, а швидкість — до 200 км/год на глибині близько 1000 метрів. За задумом російських інженерів, це має зробити торпеду практично невловимою для сучасних систем ППО та ПРО.
Однак експерти ставлять під сумнів заявлену ефективність. Деякі фахівці з ВМС США вказують, що подібна зброя може бути нестабільною в управлінні, а її використання — самогубним кроком через непередбачувані наслідки радіаційного зараження океану.
Путін уперше згадав про «Посейдон» ще у 2018 році, коли представив його серед «непереможних» видів зброї Росії. Відтоді Кремль регулярно повідомляє про «успішні випробування», хоча незалежного підтвердження результатів жодного разу не було.
Західні аналітики вбачають у черговому тесті демонстрацію сили напередодні потенційних переговорів про мир в Україні. Росія таким чином сигналізує, що залишається ядерною наддержавою, здатною створювати технології, які виходять за межі традиційного ядерного паритету.
На думку експертів, повідомлення про «Посейдон» збігається з інформаційною стратегією Кремля — підтримувати образ військової могутності, навіть коли реальні ресурси армії виснажені війною. Водночас така риторика загострює глобальні побоювання щодо нової фази ядерної нестабільності.
Аналітики Міжнародного інституту стратегічних досліджень (IISS) нагадують, що «Посейдон» не підпадає під дію чинних угод про контроль над озброєннями. Це означає, що будь-яке розгортання системи не матиме юридичних обмежень, створюючи потенційний вакуум безпеки у Світовому океані.
США наразі не коментують технічні деталі випробувань, але експерти Пентагону визнають: навіть гіпотетичний успіх у створенні такого апарата може змінити стратегічну рівновагу між ядерними державами.
Деякі аналітики вважають, що випробування могло бути інформаційною операцією: за відсутності доказів важко підтвердити реальне включення ядерного енергоблоку. Проте сам факт публічної заяви Путіна у присутності військових свідчить про намагання мобілізувати підтримку армії та суспільства на тлі затяжної війни.
Кремль прагне показати, що, попри санкції та втрати на фронті, Росія залишається технологічно спроможною. Але для решти світу такі демонстрації виглядають як ескалаційний сигнал, який поглиблює кризу довіри між Москвою і Заходом.
Міжнародні організації закликають Росію надати доступ для верифікації результатів випробувань. Проте Москва, ймовірно, відмовиться, посилаючись на «державну таємницю». Це лише підсилює підозри, що «Посейдон» — більше політичний інструмент, ніж реальний стратегічний прорив.
Якщо випробування справді відбулося, це може запустити новий виток морських ядерних перегонів — від автономних дронів до торпедних систем зі штучним інтелектом. Світ наближається до моменту, коли океан може стати черговим плацдармом глобального ядерного суперництва.
