Президент Володимир Зеленський заявив, що Росія перекинула близько 170 тисяч військових до Донецької області, зосередивши зусилля на штурмі Покровська. Це місто, що стало символом стійкості українського сходу, Москва прагне взяти будь-якою ціною.
«Ситуація в Покровську складна», — визнав Зеленський, водночас спростувавши російські заяви про повне оточення міста. За його словами, ворогові вдалося проникнути до окремих районів, але українські сили ведуть планомірне знищення груп противника, уникаючи надмірних втрат.
Президент наголосив, що головне завдання — зберегти особовий склад. Україна вже не раз відводила війська з позицій, аби уникнути безглуздих втрат, і зараз дотримується тієї ж логіки — маневр оборони та поступове виснаження противника.
Водночас російський президент Володимир Путін продовжує заявляти про «значні успіхи» армії РФ. Проте ці здобутки супроводжуються величезними втратами у техніці та особовому складі, тоді як темпи наступу залишаються мінімальними навіть за чисельної переваги.
Українські аналітики зазначають, що атака на Покровськ має політичний підтекст: Кремль прагне показати символічну «перемогу» напередодні переговорів із Заходом. Москва намагається довести, що Україна не здатна втримати фронт без нової допомоги союзників.
Паралельно триває війна на іншому фронті — енергетичному. Голова Служби безпеки України Василь Малюк повідомив, що з початку року українські сили здійснили понад 160 точкових ударів по російських об’єктах видобутку й переробки нафти. Ціллю цих операцій є послаблення логістики та фінансування армії агресора.
За словами Малюка, лише у вересні та жовтні СБУ провела двадцять ударів, що призвели до тимчасової зупинки 37% потужностей російських нафтопереробних заводів. Крім того, на внутрішньому ринку РФ зафіксовано 20% дефіцит пального — наслідок системних атак.
Очільник спецслужби зазначив, що українська сторона постійно вдосконалює технології: застосовуються нові дрони, удосконалюються системи зв’язку, створюються нові бойові підрозділи. «Ми не зупиняємось. У нас є нові методи і нове обладнання», — наголосив Малюк.
Окремо він повідомив про знищення майже половини російських систем ППО типу «Панцир», що стримували роботу українських дронів. Крім того, торік українські сили ліквідували одну з новітніх гіперзвукових ракет «Орешник», яку Путін називав «непереможною».
За даними СБУ, ракета була знищена на полігоні Капустін Яр поблизу Каспійського моря — більш ніж за 500 кілометрів від українського кордону. Ця операція стала однією з найуспішніших у серії дальніх ударів по стратегічних цілях Росії.
На гуманітарному напрямку ситуація загострюється. За даними ООН, кількість загиблих і поранених серед цивільних у 2025 році зросла на 30% порівняно з минулим роком. Головна причина — системні російські атаки на житлову та енергетичну інфраструктуру.
Минулої ночі російські дрони вдарили по житлових будинках у Сумах, поранивши одинадцять людей, серед них — четверо дітей. Ударів також зазнала Одеська область, де пошкоджено об’єкти енергетики. Зима обіцяє бути суворішою, що загрожує новими кризами.
Представник ООН Маттіас Шмале попередив, що обстріли енергосистеми можуть обернутися масштабною гуманітарною катастрофою. Втрата тепла, води та каналізації у висотках біля фронту «може перетворити міста на зони виживання».
Шмале також повідомив, що міжнародне фінансування допомоги Україні впало вчетверо: з понад 4 млрд доларів у 2022 році до лише 1,1 млрд цього року. Він визнав, що війна дедалі більше виглядає затяжною, а оптимізм початку року розтанув.
«Зараз на місцях не відчувається, що це скоро закінчиться», — сказав координатор ООН. Проте він наголосив, що навіть у цих умовах Україна зберігає керованість, а громадянське суспільство залишається ключовою силою виживання.
Битва за Донбас стає не лише випробуванням для армії, а й тестом на витривалість української державності. В умовах браку людей, техніки та ресурсів головним капіталом країни залишається професійність і моральна стійкість оборонців, які тримають лінію на межі надможливого.
